Ухвала від 24.12.2020 по справі 2-607/11

Ухвала

Іменем України

24 грудня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві Черкановій Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське скаргу ОСОБА_3 , стягувач: ПАТ «Державний ощадний банк України», Чечелівський відділ ДВС у м. Дніпрі на дії державного виконавця -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернулась до суду із вищевказаною скаргою, зазначивши, що 05.12.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України, правонаступником якого є AT «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений договір на відновлюваної кредитної лінії №1039/1, згідно якого останній було надано кредит на суму 160000 грн. строком до 04 березня 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 05.12.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір за яким я передала банку предмет іпотечного договору, нерухоме майно у вигляді земельних ділянок площею 0,0399 га та 0,0154 га - для ведення садівництва, та розташований на них садовий будинок загальною площею 57,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 свої зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконала у зв'язку з чим Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.08.2011 року у справі №2-607/11 було частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського Обласного управління до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 , про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яким стягнуто з ОСОБА_3 , на користь позивача заборгованість за договором кредитної відновлювальної лінії №1039/1 від 05.12.2008 року в сумі 200994,04 грн., шляхом звернення стягнення на майно ОСОБА_3 , а сааме: земельну ділянку загальною площею 0,0399 га, земельну ділянку загальною площею 0,0154 га, які належали ОСОБА_3 , на підставі Державних актів на право власності серії ЯЖ відповідно №188627, №188628, які розташовані в садовому товаристві «Залив» Кіровської селищної гади Дніпропетровської області; садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 57,8 кв.м., та складається з господарських будівель та споруд, який належить ОСОБА_3 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 14.08.2007 року зареєстрованого в реєстрі за №2149.

17 серпня 2012 року скаржниця зареєструвала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Після набрання чинності рішення суду AT «Державний ощадний банк України» неодноразово подавав виконавчий лист №2-607/11 виданий 14.11.2011 року до Красногвардійського відділу ДВС у м. Дніпропетровську, до Дніпропетровського відділу ДВС у Дніпропетровській області, відкривалися неодноразово виконавчі провадження, проводилися виконавчі дії, тощо.

ДП «Сетам» були проведені трьома лотами в різні строки електроні торги по продажу іпотечного майна: в травні 2017 року по продажу садового будинку; квітні 2018 року - земельної ділянки площею 0,0154 га - продавець Дніпропетровський відділ державної виконавчої служби МІД України в Дніпропетровській області; земельну ділянку площею 0,0399 та в жовтні 2019 року; продавець приватний виконавець Макушев Є.П.

В той же самий час AT «Державний ощадний банк України» припинив іпотеку і зняв заборону на відчуження вказаного майна, щоб покупець міг володіти і розпоряджатись вказаним майном. Всі заінтересовані особи; іпотеко держатель в особі АТ «Ощадний банк України» Дніпропетровське обласне управління, державна і приватна виконавча служба, організатор торгів ДП «Сетам» отримали кошти від реалізації на торгах казаного майна.

Згідно з положень викладених в Законі України «Про іпотеку», а саме ст.17: іпотека припиняється у разі реалізації предмету іпотеки, ст.11 іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотеко держателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

На підставі вищевказаного, просить суд, скасувати постанови ВП №61432160, ВП №62833616 Виконавчий лист №2-607/11 виданий 14.11.2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області повернути без виконання.

Заявник в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд скарги без її участі, вимоги викладені в ній просила задовольнити.

Представник Чечелівського відділу ДВС у судове засідання також не з'явився, заперечував у задоволенні скарги, надавши відзив.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність заявника на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми, оскільки відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що на виконанні Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження №61432160 з виконання виконавчого листа №2-607/11 виданого 14.11.2011 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» витрат у розмірі 1820,00 грн. 25.06.2020 старшим державним виконавцем Твердохліб Н.П. виноситься постанова про повернення виконавчого документу стягувачу керуючи п.2 частини першої статі 37 Закону України «Про виконавче провадження».

17.08.2020 року до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) стягувачем повторно пред'явлено виконавчий документ з виконання виконавчого листа №2-607/11 виданого 14.11.2011 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» витрат у розмірі 1820,00 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_3 , дата народженню ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем 25.08.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62833616, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виданий судом виконавчий лист є документом, на підставі якого державна виконавча служба здійснює примусове виконання.

При цьому в ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та наявних в матеріалах справи доказів, державним виконавцем здійснювалися всі необхідні дії спрямовані на виконання рішення суду, які не суперечать вищевказаним вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, з урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 447-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги ОСОБА_3 , стягувач: ПАТ «Державний ощадний банк України», Чечелівський відділ ДВС у м. Дніпрі на дії державного виконавця - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.О. Ребров