Справа № 932/13242/20
Провадження № 1-кс/932/6479/20
24 грудня 2020 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу володільця майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лото шанс» на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Лото шанс», яке в обгрунтування скарги зазначає, що 21.10.2020 року слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області в приміщенні, яким користується ТзОВ «Лото шанс» за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 24 проведено обшук, вході якого було вилучено належне Товариству майно, а саме 19 системних блоків. Вказує, що обшук проводився без відповідного дозволу слідчого судді, добровільної згоди на обшук приміщення товариство не надавало. Зазначає, що товариство жодних кримінально караних дій не вчиняло. Вказує, що вилучене майно має статус тимчасово вилученого майна, арешт на вказане майно не накладався, слідчим це майно не повертається та безпідставно утримується. Як наслідок, просить зобов'язати слідчого повернути вилучене у ТОВ «Лото шанс» під час обшуку майно.
В попередніх судових засіданнях представник ТОВ «Лото шанс» вимоги скарги підтримав, надав пояснення аналогічні доводам скарги, просив таку задовольнити. Вказує, що майно досі не повернуто, підстави його утримання слідчим - невідомі.
В останнє судове засідання представник скаржника не з'явився, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, просить таку задовольнити.
В неодноразові судові засідання слідчий не з'явився, причин неявки не повідомив.
За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності слідчого.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно протоколу огляду від 21.10.2020 року, такий було проведено у приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 24, слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 .
В ході проведеного огляду виявлено та вилучено 19 системних блоків.
За даними системи документообігу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, ухвалою слідчого судді від 22.10.2020 року у справі № 932/9916/20 відмолено у задоволенні клопотанні слідчого щодо надання дозволу на проведення огляду у приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 24, який фактично проведено 21.10.2020 року.
Окрім цього, цього ж дня, слідчим суддею відмовлено у клопотанні слідчого про накладення арешту на майно, вилучене під час огляду 21.10.2020 року за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 24. В ухвалі слідчого судді також вказано, що тимчасове вилучене майно підлягає поверненню його володільцю.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає наступне.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, з поміж іншого, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Так, ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Отже, навіть тимчасове вилучення об'єктів власності є позбавленням володільця майна можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що вилучення та утримання у будь-якої особи належного їй на законних підставах майна у спосіб або через застосування процедури, які не відповідають приписам закону, є протиправними.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Так, за положеннями ст. 2 КПК України, до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За приписами ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
За положеннями ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно вимог ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено : за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вже було зазначено, огляд приміщення ТОВ «Лото шанс» проведено без відповідного судового дозволу, а в арешті вилученого майна слідчим суддею відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відтак, вищевказані обставини свідчать про необґрунтоване втручання та порушення права власності ТОВ «Лото шанс», оскільки на даний час вилучене майно утримується органом досудового розслідування без будь-яких на те правових підстав.
Окрім цього, виходячи з положень ст. 22 КПК України щодо принципу змагальності кримінального провадження, слідчим не надано слідчому слідчому судді доказів правомірного утримання вилученого майна.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлена скарга є підставною та підлягає до задоволення, а майно відповідно - поверненню його володільцю.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу скаржника, що бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майнає триваючою у часі, а тому строк на скарження такої бездіяльності скаржником не є пропущеним, відтак вимога скаржника щодо поновлення такого строку є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7-9, 16, 167-169, 171, 173, 236, 303, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
скаргу володільця майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лото шанс» на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 та/або інших слідчих, що входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 12020040640000139 від 14.01.2020 року, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Лото шанс» вилучене у нього 21 жовтня 2020 року під час огляду приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 24, майно, а саме 19 (дев'ятнадцять) системних блоків.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1