Справа № 510/2116/20
Провадження № 2/510/1436/20
24.12.20 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельних ділянок, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, державний акт на земельні ділянки серія ОД № 274847 (площею 2,5221 га - кадастровий номер 5124182400:01:002:0089; площею 0,3414 га - кадастровий номер 5124182400:01:004:0427; площею 0,1634 га - кадастровий номер 5124182400:01:003:0987), після смерті матері ОСОБА_2 .. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законодавством строк звернулась із заявою про прийняття спадщини. Пізніше, 21.10.2020 р. позивач звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивач у судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 ; заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 04.08.2020, спадкова справа № 132/20; довідка Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області від 20.10.2020 р.№ 864, із якої вбачається, що на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею мешкала позивачка ОСОБА_1 ; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,02 га (кадастрові номери: 5124182400:01:002:0089; 5124182400:01:004:0427; 5124182400:01:003:0987), серія ЯА № 274847; витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витяги із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельних ділянок, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (площею 2,5221 га - кадастровий номер 5124182400:01:002:0089; площею 0,3414 га - кадастровий номер 5124182400:01:004:0427; площею 0,1634 га - кадастровий номер 5124182400:01:003:0987), , державний акт на земельні ділянки серія ОД № 274847.
Під час життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишила, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом є донька ОСОБА_1 , яка є позивачем по справі, інших спадкоємців першої черги не має.
04.08.2020 р., тобто у встановлений законодавством строк, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим була заведена спадкова справа № 132/20.
Пізніше, 21.10.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивач прийняла спадщину, що залишилася після смерті матері ОСОБА_2 шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців першої черги не має.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно до п. 20 ППВСУ від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується заявою, яка міститься в матеріалах справи, інших спадкоємців першої черги судом не встановлено.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від неї (відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно).
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, державний акт на земельні ділянки серія ОД № 274847 (площею 2,5221 га - кадастровий номер 5124182400:01:002:0089; площею 0,3414 га - кадастровий номер 5124182400:01:004:0427; площею 0,1634 га - кадастровий номер 5124182400:01:003:0987).
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін