Справа № 510/2109/20
Провадження № 2/510/1430/20
24.12.20 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Сорокіна К.В.
-при секретарі Івановій Н.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 4464,94 грн. та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 23430 грн. 75 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працював в ДП «Ренійський морський торговельний порт», 16.08.2020 був звільнений за угодою сторін. За період роботи позивача у ДП «РМТП» заробітна плата виплачувалась нерегулярно, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем склалася заборгованість по заробітній платі. Крім того, в порядку ст.117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку із ним при звільненні.
У підготовчому судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 7083,56 грн., відповідно до розрахунку відповідача, а також заборгованість по заробітній платі у розмірі 4464,94 грн., справу просив розглянути у його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про визнання позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 4464, 94 грн. та середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 7083,56 грн.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні: довідка № 721 від 11.11.2020 р. про заборгованість по заробітній платі у розмірі 29 106,58 грн.; довідка розрахунок № 12/212 від 11.11.2020 р. про розрахунок середнього заробітку за час затримки заробітної плати за період з серпня 2020 р. по листопад 2020 р. у розмірі 7083,56 грн.; паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.10.1996 р; рішення Ренійського районного суду Одеської області від 09.07.2020 р. про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з січня 2020 р. по червень 2020 р. у розмірі 24 641,54 грн..
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 працював в ДП «РМТП», 16.08.2020 був звільнений за угодою сторін. Починаючи з січня 2020 р. заробітна плата не виплачувалась, у зв'язку з чим виникла заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 29 106,48 грн., що підтверджується довідкою ДП «Ренійський морський торговельний порт» від 11.11.2020 р. № 721. Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 09.07.2020 р. було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 24 641,54 грн. за період з січня 2020 р. по червень 2020 р. (включно), у зв'язку з чим, на даний момент, заборгованість по заробітній платі складає 4464,94 грн. за період з липня 2020 р. по серпень2020 р.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 КЗпП України.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення закріплене у ст. 24 ЗУ «Про оплату праці».
У довідці ДП «Ренійський морський торговельний порт» від 11.11.2020 № 721 зазначено, що заборгованість із заробітної плати складає 29 106,48 грн., в тому числі: січень 2020 р. - 4370,86 грн., лютий 2020 р. - 2983,86 грн.; березень 2020 - 4051,65 грн.; квітень 2020 - 6830,09 грн.; травень 2020 - 3424,84 грн.; червень 2020 - 2980,24 грн.; липень 2020 р. - 2821,36 грн.; серпень 2020 р. - 1643,58 грн.
На підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 09.07.2020 р. здійснюється виконавче провадження по стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 24 641,54 грн. Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не сплачену заробітну плату у розмірі 4464,94 грн..
Щодо задоволення вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд вважає їх також обґрунтованими та законними.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Згідно розрахунків, зроблених відповідачем, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку станом на 16.11.2020 р. складає 7083 грн. 56 коп., із розміром зазначеної суми сторони погодилися.
В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ( постанова у справі № 6-64цс13 від 03.2013 року) згідно із ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Отже, вимоги позивача про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню.
Згідно ч.ч. 1,2 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, тому з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн., крім того з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (квитанція 0.0.1866549002.1 від 12.10.2020 р.)
Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 280, 281, 282, 430 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 15, 21 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з ДП «Ренійський морський торговельний порт» (68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, ЄДРПОУ: 01125809) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 4464,94 грн..
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, ЄДРПОУ: 01125809) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 7083 грн. 56 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, ЄДРПОУ: 01125809) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Стягнути з ДП «Ренійський морський торговельний порт» (68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, ЄДРПОУ: 01125809) на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін