22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 816/673/17
адміністративне провадження № К/9901/37630/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 (суддя Шевяков І.С.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (Головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.)
у справі № 816/673/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз" (далі - позивач, ТОВ «ВКП «Котлогаз») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017, яким нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70 582 грн 50 коп., з них: за основним платежем - 47 055 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 527 грн 50 коп., та податкового повідомлення - рішення № 0000581401 від 25.04.2017, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145 296 грн, з них: за основним платежем - 96 864 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 432 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.11.2016 по 16.12.2016 (термін проведення перевірки продовжувався з 19.12.2016 по 30.12.2016 на підставі наказу від 16.12.2016 № 1736), на підставі направлення від 10.11.2016 № 2442, № 2443, № 2445, № 2446, № 2444, наказу від 04.11.2016 № 1498, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ВКП «Котлогаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 та правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 06.01.2017 № 9/16-31-14-01-10/2353186 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, статті 134, пункту 138.2 статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), статті 135, статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, що діє після 01.01.2015 року), в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 155 503 грн., в тому числі, за 2014 рік - 96 864 грн, за 2015 рік - 54 039 грн, за 1 квартал 2016 року - 4263 грн, за 2 квартал 2016 року - 337 грн; пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 47 055 грн, в тому числі, за жовтень 2014 року - 1046 грн, січень 2015 року - 411 грн, квітень 2015 року - 1008 грн, липень 2015 року - 418 грн, лютий 2016 року - 35067 грн, березень 2016 року - 9105 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70 582 грн 50 коп., з них за основним платежем - 47 055 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 527 грн 50 коп. (т. 3, а.с. 76); та податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 30.01.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206 235 грн, з них за основним платежем - 155 503 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 732 грн. (т. 1, а.с. 25).
Зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ "ВКП "Котлогаз" оскаржило в адміністративного порядку, звернувшись зі скаргою до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України № 7549/6/99-99-11-01-01-25 від 11.04.2017 року скасоване податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 30.01.2017 року в частині встановленого перевіркою завищення ТОВ "ВКП "Котлогаз" витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за 2015 рік, за 1 та 2 квартали 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати позивачем грошовими коштами на користь ТОВ "Будюніті", ТОВ РБП "Спектр" та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, за 1 та 2 квартали 2016 року, і у відповідній частині штрафних санкцій. В інших частинах податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 30.01.2017 року та податкове повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017 року залишені без змін (т. 1 а.с. 105-114).
На підставі рішення Державної фіскальної служби України № 7549/6/99-99-11-01-01-25 від 11.04.2017 винесене податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 25.04.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145 296 грн, з них за основним платежем - 96 864 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 432 грн (т. 3, а.с. 78).
Як слідує з доводів касаційної скарги, підставами для визначення позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам із ТОВ «Будюніті», ТОВ РБП «Спектр», ТОВ «Компанія Інтертрейд», ТОВ «Укрлайф ЛТД», ТОВ «AZ-Харків». На переконання податкового органу, господарські операції із зазначеними контрагентами не мають мети реального настання правових наслідків обумовлених змістом правочинів. Документи надані позивачем до перевірки не підтверджують факт реального здійснення господарських операцій. При цьому податковий орган посилався на інформацію, отриману від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, ГУ ДФС у м. Києві та Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за результатами опрацювання зібраної податкової інформації.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Згідно пункту 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України, (в редакції, чинній до 01.01.2015 року), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; 134.1.2: дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно статті 135 Податкового кодексу України (у редакції після 01.01.2015 року), базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
За змістом пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 року), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року) визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 року) встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України Про податок на додану вартість.
Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, основним видом діяльності підприємства є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення (КВЕД 43.22), підтвердженням чого є: виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб (роздруківка з сайту), що додається до даних пояснень. Так, підприємство виконує монтаж, пусконалагоджування, сервісне обслуговування, технічне обслуговування котельного та іншого обладнання, спеціалізується на цьому, встановлює відомі марки іноземного котельного обладнання марки БОНІ. БУДЕРУС,Грунфос. Вилло та інші.
На ТОВ «ВКП «Котлогаз» працює 217 осіб, відповідно до Штатного розкладу «Керівників, спеціалістів і робітників». На підприємстві працюють працівники, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності
З матеріалів справи судами встановлено, що в ході здійснення своєї господарської діяльності позивачем укладено договір підряду № 362 від 07.10.2015 року з ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" (м. Миколаїв) на виконання робіт на об'єкті "Виробничий комплекс по переробці олійних культур у складі Виробничо-перевантажувального комплексу в тиловій частині причалів № 13 та № 14 за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/46".
Взаємовідносини ТОВ «ВКП «Котлогаз» з ТОВ «Компанія Інтертрейд» виникли саме у зв'язку з виконанням ТОВ «ВКП Котлогаз» вказаного договору підряду, оскільки для виконання замовлених робіт позивач мав потребу у закупівлі окремих матеріалів та комплектуючих. Окрема закупівля таких матеріалів та комплектуючих мала місце у постачальника ТОВ «Компанія Інтертрейд». Зокрема, у цього підприємства позивач закупав фланці в асортименті, що в подальшому використані при виконанні робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія".
01 лютого 2016 року ТОВ «ВКП «Котлогаз» (покупець) уклало з ТОВ «Компанія Інтертрейд» договір купівлі-продажу № 20, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія Інтертрейд» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність матеріали та обладнання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно затверджених Покупцем параметрів, в асортименті, кількості, за цінами, які узгоджені та зазначені в накладній, яка повинна містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, вартість, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Згідно з п. 1.2 частини 1 цього договору постачальник зобов'язується поставити товар на склад постачальника, або іншим способом за домовленістю сторін (самовивіз, та інше). Пунктом 1.4 частини 1 цього договору встановлено, що найменування товару, його характеристика (параметри), кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна вартість товару вказується у відповідних Специфікаціях та/або в накладних, узгоджених та підписаних Сторонами, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Так, ТОВ «ВКП «Котлогаз» придбав у ТОВ «Компанія Інтертрейд» у власність матеріали та обладнання, які були використанні при виконанні ТОВ «ВКП «Котлогаз» своїх зобов'язань за Договором підряду № 362 від 07.10.2015, матеріали використанні в повному обсязі, що вбачається з пунктів 92, 98, 104, 106, 107 акту виконаних робіт №2 за лютий 2016 року підписаного між ТОВ «ЄТСК» та ТОВ «ВКП «КОТЛОГАЗ». З вказаного акту виконаних робіт вбачається, що поставка певних матеріалів за ТОВ «ВКП «КОТЛОГАЗ», а поставка обладнання Замовника (напроти його переліку стоять нулі ) в акт виконаних робіт не входила, в підтвердження їх доставки з м. Кременчука в м. Миколаїв надано акти виконаних робіт: №102 від 19.11.2015; №101 від 18.11.2015; №100 від 18.11.2015: №104 від 28.11.2015 по виконаним ФОП ОСОБА_1 перевезенням.
В підтвердження пересування робітників ТОВ «ВКП «Котлогаз» по виконанню робіт за вказаним вище Договором ТОВ «ЄТСК» до м. Миколаєва в матеріалах справи містяться накази № 54 від 29.01.2016, № 61 від 04.02.2016, № 67 від 10.02.2016 з доданими до звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, документи про відрядження, авансові звіти, проїзні документи працівників.
В ході виконання договору ТОВ «Компанія Інтертрейд» складено податкову накладну № 1 від 01.02.2016 року щодо поставки товарів на загальну суму 178 589 грн 63 коп., в тому числі ПДВ 29 764 грн 94 коп.
Зазначена податкова накладна відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, має електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "Компанія Інтертрейд".
Розрахунки між контрагентами проведені. Також позивачем надані видаткові накладні, що підтверджують фактичне отримання цього товару замовником; товаро-транспортні накладні, що підтверджують фізичне переміщення товару від постачальника в адресу замовника по місцю виконання робіт (м. Миколаїв) .
Реальність виконання ТОВ «ВКП «Котлогаз» робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія", для яких були використані матеріали, закуплені у ТОВ «Компанія Інтертрейд» підтверджуються наявними в матеріалах справи документами та затвердженим кошторисом на виконання робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія"; Актом по формі КБ-2 за лютий 2016 року про виконання даних робіт; підсумковою відомістю ресурсів до цього акту. Вказані документи містять відомості про використання фланців в асортименті, що вказує на фактичне використання придбаного у ТОВ «Компанія Інтертрейд» товару у господарській діяльності.
Податковим органом не було спростовано, що поставлений товар перебував у складі товарних залишків контрагента з попередніх податкових періодів, тощо. Перевірки з цього приводу податковими органами проведено не було.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Компанія Інтертрейд" у лютому 2016 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Компанія Інтертрейд" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Також , в ході виконання робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" у ТОВ «ВКП «Котлогаз» (м. Кременчук), яке працювало на значній відстані від власних складських та виробничих приміщень (м. Миколаїв), виникла потреба у наявності облаштованого приміщення для зберігання робочих інструментів, матеріалів та комплектуючих.
З цією метою ТОВ «ВКП «Котлогаз» придбані у ТОВ «Укрлайф ЛТД» 20-футові контейнери та роботи з їх фарбування.
На виконання усно укладених договорів постачання та надання послуг між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ТОВ "Укрлайф ЛТД", останнім у період лютого 2016 року по березень 2016 року здійснена поставка двох контейнерів 20 футів та надані послуги з їх фарбування.
В ході виконання договору ТОВ "Укрлайф ЛТД" складені податкові накладні № 234 від 10.02.2016 року щодо поставки контейнера на загальну суму 23 412 грн, в тому числі ПДВ 3902 грн, № 5 від 01.03.2016 року щодо поставки контейнера на загальну суму 54628 грн 01 коп., в тому числі ПДВ 9104 грн 67 коп., № 285 від 12.02.2016 року щодо надання послуги з фарбування контейнерів на загальну суму 8400 грн, в тому числі ПДВ - 1400 грн.
Зазначені податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, мають електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "Укрлайф ЛТД".
Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Укрлайф ЛТД" у лютому - березні 2016 року щодо поставки товарів та надання послуг підтверджується також видатковими накладними № РН-0000497 від 01.03.2016 року, № РН-0000444 від 12.02.2016 року, платіжними дорученнями № 357 від 10.02.2016 року, № 586 від 01.03.2016 року, № 375 від 12.02.2016 року.
Перевезення придбаних контейнерів від пункту навантаження до пункту розвантаження здійснювалось водієм ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підтвердження чого надані договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 10/02/16 від 29.02.2016 року (а.с. 17 т.3), акт надання послуг № 125 від 01.03.2016 року (а.с. 18 т.3), товарно-транспортна накладна від 01.03.2016 року (а.с. 19 т.3). Подальше перевезення контейнерів до м. Миколаїв підтверджено документально (а.с.28 32 т.4).
Придбані контейнери обліковуються на балансі позивача, що підтверджується наявною у справі оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 4-14, т. 3).
Крім того, представник позивача надав докази й подальшого використання придбаних контейнерів у власній господарській діяльності з тою ж метою, зокрема, документальні докази того, що після виконання робіт у м. Миколаїв, придбані у ТОВ «Укрлайф ЛТД» контейнери з метою аналогічного були переміщені на інший об'єкт де позивач виконував роботи (а.с. 34-42 т.4).
Стосовно посилання в рахунку фактури №225 від 08.02.2016 року виставленого підприємству від ТОВ «УКРЛАЙФ» в строчці «замовлення» на Договорі від 10.02.2016 року позивачем надано пояснення, що закупівля цього товару була разовою та не оформлювався укладанням угоди, в тих випадках, коли договір відсутній, контрагентом позивача, як правило, робиться запис «договір» і проставляється дата складання рахунку-фактури, тобто такий Договорі не укладався, а відповідно відсутній.
Відповідно до вказаного вище рахунку підприємство придбало контейнери в кількості 2 штук, які використовуються в господарській діяльності підприємства, та обліковуються на ТОВ «ВКП «КОТЛОГАЗ», на підтвердження чого надані оборотно-сальдова відомість та акт вводу в експлуатацію. В цих контейнерах зберігається витратний матеріал та інструменти, які використовується при виконання замовлень. В зв'язку з тим, що підприємству не завжди виділяють у використання складські приміщення при виконання замовлень (а ТОВ «НІКО-ТРЕД»-це морський порт в м. Миколаєві і там питання отримання складського приміщення у користування практично виключене), було прийнято рішення придбання таких контейнерів для господарських потреб, оскільки ці контейнери зачиняються, то їх можна назвати «мобільними-складами».
Також, судами встановлено, що ТОВ «AZ-Харків» у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року була здійснена поставка ТОВ «ВКП «Котлогаз» електронних приладів.
За поясненням позивача та його представника, такі електронні прилади необхідні для здійснення основного виду господарської діяльності ТОВ «ВКП «Котлогаз».
У зв'язку з поставкою електротоварів ТОВ "AZ-Харків" складені в адресу позивача податкові накладні № 92 від 24.10.2014 року на загальну суму 3998 грн, в тому числі ПДВ 666 грн 33 коп., № 39 від 15.12.2014 року на загальну суму 2464 грн, в тому числі ПДВ 410 грн 67 коп., № 59 від 27.04.2015 року на загальну суму 6050 грн, в тому числі ПДВ - 1008 грн 33 коп., № 7 від 03.07.2015 року на загальну суму 2505 грн, в тому числі ПДВ - 417 грн 50 коп.
Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, мають електронний підпис уповноваженої особи ТОВ «AZ-Харків».
Факт господарських операцій позивача із ТОВ «AZ-Харків» у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року щодо поставки товарів підтверджується також: рахунками - фактурами № 000-000808 від 03.10.2014 року, № 000-001123 від 10.12.2014 року, № 000-000359 від 23.04.2015 року, № 000-000578 від 02.07.2015 року ; видатковими накладними № 000-000755 від 30.10.2014 року, № 000-000920 від 18.12.2014 року, № 000-000259 від 29.04.2015 року, № 000-000428 від 06.07.2015 року , платіжними дорученнями № 3087 від 24.10.2014 року, № 3779 від 15.12.2014 року, № 1321 від 27.04.2015 року, № 2155 від 03.04.2015 року.
Факт отримання позивачем товарів від ТОВ «AZ-Харків» підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), з яких вбачається, що доставку таких товарів здійснено ТОВ «Нова Пошта».
Матеріали, які були придбані у ТОВ «AZ-Харків» використані позивачем при реконструкції існуючої адміністративної будівлі з прибудовою ТОВ "ВКМ "Котлогаз", в підтвердження чого надано акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за типовою формою № 03-2 від 30.06.2016 та зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № 1 від 26.01.2015. Такі матеріали обліковувались на балансі ТОВ «ВКМ "Котлогаз» та були списані у будівництво, що підтверджується журналами-ордерами за 01.04.2015-31.12.2016 по рахунку 201, та журналом - ордером по рахунку 205 "Будівельні матеріали" за 4 кв. 2014 року .
Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій ТОВ "ВКП "Котлогаз" з ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Укрлайф ЛТД", ТОВ "AZ-Харків", встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість.
Матеріали справи свідчать , що 01 червня 2014 року ТОВ «ВКП «Котлогаз» (замовник) уклало з ТОВ «Будюніті» (підрядник) договір про надання послуг №1/06 , відповідно до умов якого ТОВ «Будюніті» (виконавець) зобов'язується за завданням замовника надати послуги екскаватору, вантажного транспорту для перевезення з території замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.
Згідно з п. 2.1 частини 2 цього договору, послуги надаються виконавцем на підставі прийнятих до виконання заявок, що подаються замовником на адресу виконавця в усному вигляді або факсом не пізніше одного дня до дня замовлення.
В ході виконання договору позивачем складені заявки про надання послуг, адресовані ТОВ "Будюніті", копії яких наявні в матеріалах справи, зокрема послуг з навантаження та вивезення вантажу (сміття, ґрунту) з території складів ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна".
Факт надання послуг ТОВ "Будюніті" підтверджується актами здачі - приймання робіт, актами роботи екскаваторів JCB 3 CX, JCB 160, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями .
Відповідач стверджував, що перевіряючі отримали від посадових осіб ТОВ «ВКП «Котлогаз» відмову надати такі документи на запит.
Надав суду відповідний акт про відмову від надання документів.
Однак , суд критично ставиться до такого твердження податкового органу, оскільки не може прийняти до уваги в якості належного доказу згаданий вище акт відмови від надання документів , цей акт не містить не тільки жодного підпису працівника ТОВ «ВКП «Котлогаз», але в ньому навіть і не зазначено жодних даних працівників підприємства, у яких документи запитували. Цей акт містить тільки підписи працівників ГУ ДФС в Полтавській області.
У свою чергу представником позивача було надано пояснення, що планова перевірка проводилася у приміщеннях ТОВ «ВКП «Котлогаз» та працівників ГУ ДФС в Полтавській області допустили до усієї документації підприємства суцільним методом. Вказане відповідачем не спростоване.
Матеріалами справи підтверджено , що документи, про відсутність яких стверджував відповідач (ТТН, подорожні листи, тощо) були додані ТОВ «ВКП «Котлогаз» вже на стадії подання заперечення на акт перевірки 16.01.2017 року (а.с. 102 - 107, т.3), однак до уваги відповідачем з невідомих причин не прийняті.
Послуги у ТОВ "Будюніті" замовлялися для виконання укладеного між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій .
В підтвердження виконання договору підряду № К/2014-1, укладеного з ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", позивачем надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) , банківські виписки .
Також, згідно матеріалів справи ТОВ "ВКП "Котлогаз" виконував значний обсяг робіт на замовлення ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" на виконання укладеного між ними договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій .
07 жовтня 2014 року ТОВ «ВКП "Котлогаз» (генпідрядник) уклало з ТОВ «РБП "Спектр" (підрядник) договір підряду № 375 , відповідно до умов якого генпідрядник здає, а підрядник переймає на себе проведення капітального ремонту, будівництва будівель, споруд, устаткування по об'єктах, згідно замовлень, що видаються генпідрядником.
Згідно з п. 2 цього договору, підрядник зобов'язується виконати об'єм робіт, що доручався відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації і здати генпідрядникові і замовникові в обумовлені договором терміни закінчені підготовлені до пуску об'єкти або комплекси робіт.
Факт надання послуг ТОВ РБП "Спектр" підтверджується актами здачі - приймання робіт , з яких вбачається виконання контрагентом позивача робіт з установки котельного обладнання, системи резервного аварійного паливопостачання котельні, ремонту фекального колектору у ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна".
Оплата отриманих позивачем послуг від ТОВ РБП "Спектр" підтверджується платіжними дорученнями .
Отже, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які в своїй сукупності підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44, статті 201 Податкового кодексу України і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.
Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 816/673/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко