22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 369/381/17
адміністративне провадження № К/9901/43226/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №369/381/17 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2017 (суддя Ковальчук Л.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя Мацедонська В.Е., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.),
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби (далі також Житомирська митниця, відповідач) про скасування постанови від 26.12.2016 у справі про порушення митних правил №0677/101000014/2016, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500,00грн.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на відсутність передбачених законодавством підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил, оскільки дана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено на позивача внаслідок порушення ним митних правил, в межах санкції, передбаченої частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №369/381/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №369/381/17 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 22.12.2020.
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, посилається на те, що відповідач здійснив розгляд справи про порушення митних правил без участі позивача, чим порушив його право на участь у процесі прийняття рішення, звертає увагу, що автомобіль вивезено за межі кордону України, та наголошує, що вчасно вивезти автомобіль у позивача не було змоги, оскільки авто перебувало у несправному стані. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.06.2016 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортний засіб «BMW 530», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного посту «Північний» Житомирської митниці.
На підставі службової записки заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Житомирської митниці від 04.07.2016 та листа ДФС України від 07.07.2017 «Про опитування громадян» у зв'язку з відсутністю в ЄАІС ДФС України інформації щодо вивезення за межі митної території України транспортних засобів, ввезених на митну територію України з метою транзиту громадянами України, порушення строку транзитного перевезення, встановленого ст.95 МК України, зокрема, транспортного засобу BMW 530, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , здійснено заходи щодо опитування останнього та встановлення в його діях ознак порушень митних правил.
28.09.2016 головним державним інспектором відділу аналітично-пошукової роботи та взаємодії з митними органами іноземних держав управління боротьби з митними правопорушеннями Житомирської митниці у відсутності особи, що притягується до відповідальності, громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0677/101000014/2016, в якому встановлено, що 22.06.2016 через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС позивачем в митному режимі «транзит» ввезено на митну територію України транспортний засіб «BMW 530», який до теперішнього часу за межі митної території України не вивезений і у встановлений статтею 95 Митного кодексу України до митного органу не доставлений. Таким чином, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що транспортний засіб переміщується через митну територію України транзитом, перевищив встановлений строк доставки транспортного засобу більше ніж на 10 діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
При цьому, у протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 24.11.2016 о 10год. 00хв. за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні управління боротьби з митними правопорушеннями Житомирської митниці.
Листом від 28.09.2016 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що Житомирською митницею складено протокол про порушення митних правил №0677/101000014/2016 від 28.09.2016 по факту скоєння позивачем порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, до листа було додано копію протоколу, а також роз'яснено права позивача, передбачені статтею 498 Митного кодексу України.
Зазначений лист отримано позивачем 11.10.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Повідомленням про перенесення розгляду справи про порушення митних правил від 20.11.2016 ОСОБА_1 проінформував відповідача про його бажання прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил та неможливість його особистої участі при розгляді його справи 24.11.2016 через перебування на лікуванні, у зв'язку з чим просив перенести розгляд справи.
Листом від 25.11.2016 Житомирською митницею повідомлено позивача про перенесення розгляду справи на 26.12.2016 о 10 год. 00 хв. та зазначено, що у разі ненадання документів, які підтверджують факт перебування позивача на лікуванні станом на 24.11.2016, та за умови його неявки на розгляд справи 26.12.2016 і ненадання при цьому офіційних документів, які підтверджують неможливість явки на розгляд, у відповідності до частини четвертої статті 526 Митного кодексу України справу буде розглянуто без його участі.
Зазначене повідомлення отримано позивачем 03.12.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач направив на адресу Житомирської митниці клопотання від 19.12.2016 про перенесення розгляду справи, у якому просив відкласти розгляд справи про порушення митних правил на іншу дату, оскільки в період з 22.12.2016 по 05.01.2017 він перебуватиме у службовому відрядженні.
26.12.2016 заступником начальника Житомирської митниці винесено постанову в справі про порушення митних правил №0677/101000014/2016, якою встановлено що 22.06.2016 громадянином України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС в митному режимі «транзит» на митну територію України ввезено транспортний засіб «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 , однак останній до теперішнього часу транспортний засіб за межі митної території України не вивіз, до митного органу не доставив, тим самим перевищив більше ніж на 10 діб встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки вказаного транспортного засобу до митного органу призначення, обставин, передбачених статтею 460 Митного кодексу України, які виключають відповідальність за статтею 470 Митного кодексу України, під час складання протоколу, провадження у даній справі та під час винесення даної постанови не встановлено, таким чином, в діях громадянина України ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, у зв'язку з чим, позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500,00грн.
Вказана постанова направлена для добровільного виконання в частині сплати штрафу на адресу позивача листом Житомирської митниці від 27.12.2016.
Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 зазначив про те, що постанова в справі про порушення митних правил №0677/101000014/2016 від 26.12.2016 була прийнята з порушенням та є незаконною, у зв'язку з недотриманням вимог статті 467, частини четвертої статті 526 Митного кодексу України.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Частиною першою статті 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Строки транзитних перевезень встановлюються статтею 95 МК України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (частина перша статті102 МК України).
Згідно з частиною першою статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі матеріалів справи судами встановлено, що ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортний засіб та у строк, передбачений статтею 95 МК України вказаний транспортний засіб не був доставлений в орган доходів і зборів призначення, відтак перевищення такого строку становить більше ніж десять діб, що відповідно до частини третьої статті 470 МК України є підставою для накладення штрафу.
У свою чергу, ОСОБА_1 зазначає про порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Житомирської митниці при винесенні оскаржуваної постанови в частині розгляду справи про порушення митних правил за його відсутності.
Суди зауважили, що позивач не зазначає про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною третьою 470 МК України.
Згідно положень статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Таким чином, справа про порушення митних правил підлягає розгляду в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте у випадку своєчасного її сповіщення про місце і час розгляду справи може бути розглянута за її відсутності, за умови відсутності клопотання про перенесення такого розгляду, а тому відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та/або її представника не є безумовною підставою для відкладення розгляду такої справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був своєчасно повідомлений про місце і час розгляду справи про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, проте у визначений час на розгляд справи про порушення митних правил не з'явився.
Водночас, позивачем були направлені повідомлення про відкладення розгляду справи про порушення митних правил, які обґрунтовані неможливістю участі останнього у такому розгляді на визначені дати, з огляду на перебування позивача на лікуванні та направлення його у службове відрядження.
Як зауважив суд апеляційної інстанції, сам лише факт подання клопотання про перенесення розгляду справи за відсутності підтвердження відповідних обставин, що унеможливлюють участь особи у розгляді справи про порушення митних правил, не тягне за собою автоматичне перенесення такого розгляду та не унеможливлює розгляд відповідної справи за відсутності особи, що притягується до відповідальності.
Судами з'ясовано, що жодних доказів наявності відповідних обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовував неможливість його присутності під час розгляду справи про порушення митних правил, зокрема листка непрацездатності про перебування його на лікуванні та наказу про його службове відрядження до Житомирської митниці позивачем надано не було.
Подання до суду апеляційної інстанції копії наказу ТОВ «Воздвиженський» про відрядження ОСОБА_1 не спростовує факту неподання такого наказу до відповідача в якості доказу обґрунтування клопотання про перенесення розгляду справи про порушення позивачем митних правил. Крім того, зазначений наказ лише свідчить про прийняття рішення роботодавцем щодо відрядження працівника, натомість, жодним чином не підтверджує реалізацію зазначеного наказу та неможливість ОСОБА_1 прибути до Житомирської митниці для розгляду справи про порушення митних прав (навіть, за умови перебування у відрядженні).
Відповідно до частини першої статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Приписами статті 531 МК України визначено перелік підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, а саме: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Таким чином, враховуючи встановлене відповідачем порушення ОСОБА_1 митних правил в частині перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки транспортного засобу, який ввезений в митному режимі «транзит», більше ніж на десять діб, приймаючи до уваги відсутність пояснень останнього щодо причин пропуску такого строку, з огляду на своєчасне сповіщення останнього про час та місце розгляду справи про порушення митних правил та відсутності документального підтвердження заявлених ОСОБА_1 обґрунтувань неможливості його присутності під час розгляду справи, суди дійшли висновку про правомірність розгляду справи за відсутності позивача та притягнення його до відповідальності за порушення ним митних правил шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у відповідності до частини третьої статті 470 МК України згідно постанови в справі про порушення митних правил №0677/101000014/2016 від 26.12.2016.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, з'ясовано, що суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №369/381/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду