ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
23 грудня 2020 року м. Київ № 640/3438/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із розрахунку 90 відсотків грошового забезпечення та здійснити виплату без обмеження суми підвищення пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 відсотків сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум без обмежень суми підвищення пенсії.
Позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року, в якій просить суд роз'яснити вказане рішення щодо тлумачення поняття обмеження суми підвищення пенсії та чи є обмеження суми підвищення пенсії аналогічним до 100 % суми підвищення.
Розглянувши заяву відповідача про роз'яснення судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Згідно з частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до частини другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Тобто, законодавець передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають рішення чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх неможливо виконати, оскільки наявна висока ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.
Отже, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
З огляду на викладене у сукупності, а також приймаючи до уваги, що резолютивна частина рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд вважає, що в даному випадку наявні усі підстави вважати, що зміст відповідного рішення суду є зрозумілим.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає, з огляду на те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року у справі № 640/3438/20 ґрунтується на положеннях чинного законодавства, є чітким, зрозумілим та не потребує роз'яснення.
Керуючись статтями 254, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року - відмовити.
У відповідності до вимог ст. ст. 293 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Аверкова