21 грудня 2020 року
м. Харків
Справа № 629/6738/18
Провадження № 22-ц/818/5542/20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кругової С.С., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
секретаря Каплоух Н.Б.
Позивач: Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»,
Відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 березня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року, постановлену суддею Каращуком Т.О.,-
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року в поновленні строку ОСОБА_1 для подання заяви про перегляд заочного рішення від 22.03.2019 року відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 22.03.2019 року залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 копію заочного рішення від 22.03.2019 року отримав 28.03.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 12.10.2016 року та прописаний за місцем дислокації військової частини на час до отримання житлової площі у встановленому порядку. Адреса, що зазначена в заяві про перегляд заочного рішення та у заяві від 22.09.2020 року, вказана представником відповідача помилково та не відповідає адресі реєстрації та фактичного проживання. Зазначає, що не мав можливості отримувати кореспонденцію від суду першої інстанції, а підпис, який міститься на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, на який посилається суд в оскаржуваній ухвалі йому не належить.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ АКБ «Індустріалбанк» просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відзив мотивований тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та завчасно.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.03.2019 року, ухваленим у справі за позовом ПАТ АК «ІНДУСТРІАЛБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вимоги позивача було задоволено в повному обсязі.
11.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, так як виходять за рамки позовної давності, також просив поновити строк на подання заяви про перегляд, зазнаючи, що про заочне рішення від 22.03.2019 року, яким задоволено вимоги банку дізнався лише 20.10.2019 року від свого представника.
Також з матеріалів справи вбачається, що на запит суду від 12.12.2018 року листом відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громадян Лозівської міської ради Харківської області повідомлено, що станом на 22.12.2018 року відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні. ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 12.10.2016 року (а.с. 30).
Незважаючи на отриману 26.12.2018 року інформацію про зняття відповідача з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 12.10.2016 року, суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 28.12.2018 року та копію заочного рішення від 22.03.2019 року на цю адресу (а.с. 34, 52).
Враховуючи наведене, відповідач не знав і не міг знати про розгляд даної справи.
Вищенаведене також підтверджується наданими відповідачем до суду апеляційної інстанції довідками, згідно з якими ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 31.05.2016 року та з 12.10. 2016 року зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с. 81,82).
З огляду на те, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді справи і матеріали справи не містять достовірних доказів обізнаності відповідача про розгляд даної справи в суді першої інстанції, суд першої інстанції не обґрунтував висновок про наявність підстав для відмови у поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у § 34 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, зауважив, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, §§ 22,23).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) судочинства (стаття 129 ЦПК України, пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Статтею 11 ЦПК України встановлено принцип пропорційності у цивільному судочинстві, який передбачає, зокрема, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі враховуючи у тому числі завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; значення розгляду справи для сторін.
Не розгляд судом по суті заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення фактично позбавляє відповідача можливості реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи та представити суду свої заперечення проти доводів позивача.
Крім того, згідно з частиною десятою статті 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Незважаючи на відсутність інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, суд першої інстанції не використав усі можливі засоби його повідомлення про розгляд справи, зокрема, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.
За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не підлягають оцінці судом апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції дійшов висновків без належного обґрунтування відмови у поновленні строку на оскарження заочного рішення суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, суд послався на те, що копію заочного рішення від 22.03.2019 року ОСОБА_1 отримав 28.03.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Дотримання строків відповідачем при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення після отримання його копії представником відповідача ОСОБА_2 не було предметом розгляду в суді першої інстанції та не було підставою для постановлення оскаржуваної ухвали, тому вказані обставини не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункти 1, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).
Отже, оскільки суд неповно з'ясував обставини, постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий С.С. Кругова
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
повний текст постанови
складено 22 грудня 2020 року