23 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/505/20
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року по справі № 420/505/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В.Карго» до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2020р., залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020р., у справі №420/505/20, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В.КАРГО» задоволено частково.
Визнано протиправними дії державного підприємства Адміністрація морських портів України, що полягають у відмові застосовувати при справлянні портових зборів знижки для суден, що заходять у морський порт Південний для виконання операцій з навантаження-розвантаження навалювальних вантажів біля причалу №25.
Визнано протиправною бездіяльність державного підприємства Адміністрація морських портів України, що полягає у не застосуванні при справлянні портових зборів знижки для суден, що заходять у морський порт Південний для виконання операцій з навантаження-розвантаження навалювальних вантажів біля причалу №25.
Зобов'язано Державне підприємство Адміністрація морських портів України застосувати для суден, що заходять до акваторії морського порту Південний для виконання операцій з навантаження-розвантаження навалювальних вантажів біля причалу №25 знижку зі ставок усіх видів портових зборів не гірше за тих, які застосовуються до інших суб'єктів та суден, що виконують операції в порту «Південний».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
07.10.2020р. Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення суду.
В обґрунтування вищевказаної заяви ДП «Адміністрація морських портів України» зазначало про не зрозумілість, який саме розмір знижки повинен бути встановлений у даному випадку, адже як вбачається з наказу ПФ ДП «АМПУ» від 05.08.2020р. №255/27 «Про застосування знижок до ставок портових зборів для суден, які здійснюють судно заходження до морського порту «Південний» починаючи з 00 год. 00 хв. 01.09.2020р. для суден, що заходять в морський порт Південний для виконання операцій з навантаження-розвантаження генеральних та навалювальних вантажів, застосовуються по причалах наступні знижки: 50% - причали №№7, 8, 9, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 38; 30% - причали №№1, 2, 17, 34. Відповідно до Реєстру морських портів перевантаження зернових вантажів здійснюється у морському порту Південний на причалах №№15, 16, 25, 34.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2020р., заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задоволено роз'яснено Державному підприємству Адміністрація морських портів України рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року наступним чином: «Покладення судом обов'язку на Державне підприємство Адміністрація морських портів України застосувати для суден, що заходять до акваторії морського порту Південний для виконання операцій з навантаження-розвантаження навалювальних вантажів біля причалу №25, знижку зі ставок усіх видів портових зборів не гірше за тих, які застосовуються до інших суб'єктів та суден, що виконують операції в порту Південний, означає, що знижка, яку зобов'язаний застосувати відповідач, не може бути меншою ніж знижка, яка застосовується до інших суб'єктів та суден, що виконують операції в порту Південний».
Не погоджуючись з вищеозначеним судовим рішенням Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що судом першої інстанції поверхово досліджено факти неможливості виконання судового рішення, та як наслідок видано ухвалу, яка не роз'яснює резолютивну частину рішення та залишає його таким, що не можливо виконати.
В обґрунтування апеляційної скарги ДП «Адміністрація морських портів України» зазначає, що відповідач позбавлений можливості визначити безпосередній розмір знижки, яку ухвалив суд застосувати, з огляду на те, що встановлення знижки для причалу №25 у розмірі 30% - забезпечить умови не гірші порівняно з причалом №34, на якому здійснює свою господарську діяльність та який належить ТОВ «Боріваж», а у випадку встановлення знижки для причалу №25 у розмірі 50% - забезпечить умови не гірші порівняно з причалами №№15, 16, однак кращі порівняно із встановленою знижкою для причалу №34 на якому здійснює свою господарську діяльність та який належить ТОВ «Боріваж».
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.
Зокрема, колегією суддів установлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2020р., залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020р., у справі №420/505/20, серед іншого, зобов'язано Державне підприємство Адміністрація морських портів України застосувати для суден, що заходять до акваторії морського порту Південний для виконання операцій з навантаження-розвантаження навалювальних вантажів біля причалу №25 знижку зі ставок усіх видів портових зборів не гірше за тих, які застосовуються до інших суб'єктів та суден, що виконують операції в порту «Південний».
Частиною 1 статті 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність, невизначеність.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Натомість, вирішення процедурних питань, що випливають з судового рішення, чи надання правових порад щодо дій учасників справи після постановлення судового рішення, не відповідає меті роз'яснення, а отже у межах вирішення питання щодо роз'яснення судового рішення є неможливим.
Так, роз'яснюючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2020р., яке набрало законної сили, судом першої інстанції вказано, що словосполучення «не гірше за тих, які застосовуються до інших суб'єктів та суден» слід розуміти так, що така знижка не може бути меншою, ніж встановлена для інших суб'єктів та суден.
Поняття «не менше» означає «дорівнює або більше».
Поняття «не гірше» означає «такий самий або краще».
Також, зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, у даному випадку, з метою виконання рішення суду, саме ДП «Адміністрація морських портів України» для суден, що заходять до акваторії морського порту Південний для виконання операцій з навантаження-розвантаження навалювальних вантажів біля причалу №25, має застосувати один з можливих варіантів розміру знижки зі ставок усіх видів портових зборів, яка була б не гіршою (іншими словами не нижче) за ту знижку, яка застосовується до інших суб'єктів та суден, що виконують операції в порту Південний.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року по справі № 420/505/20 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.