Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
21 грудня 2020 року № 520/9738/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університета Повітряних Сил імені І. Кожедуба про визнання протиправним та нечинним наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним з дати видання акт індивідуальної дії - наказ начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (по стройовій частині) від 20.01.2020 року №14 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу університету та з усіх видів забезпечення з 20.01.2020, та протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 та не виплати ОСОБА_1 компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018.
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив дійсну військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба, де перебував на фінансовому забезпеченні. Наказом начальника відповідача ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, але до дня виключення позивача зі списку особового складу університету із ним не було проведено розрахунку за всіма видами грошового забезпечення. Так, позивачу не було виплачено при звільненні індексацію за період з 05.09.2016 року по 30.11.2018 року. З приводу вказаного питання позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за своєчасно не виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 року, та надання довідки про індексацію грошового забезпечення, однак відповідач листом повідомив про відсутність у Міноборони фінансового ресурсу та можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 - лютому 2018 та відсутність механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В. від 28 липня серпня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом; роз'яснено учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на необґрунтованість та недоведеність.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 16.10.2020 року прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університета Повітряних Сил імені І. Кожедуба про визнання протиправним та нечинним наказу та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та нечинним з дати видання акту індивідуальної дії - наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (по стройовій частині) від 20.01.2020 року №14 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу університету та з усіх видів забезпечення з 20.01.2020 залишено без розгляду.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба на посаді заступника начальника університету з льотної підготовки, де перебував на фінансовому забезпеченні.
Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба від 11.12.2019 року №650 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби.
Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба від 20.01.2020 року №14 позивача було виключено зі списків особового складу університету та з усіх видів забезпечення з 20.01.2020 року.
У позовній заяві позивачем вказано, що до дня виключення його зі списку особового складу університету із ним не було проведено розрахунку за всіма видами грошового забезпечення. Так, позивачу не було виплачено при звільненні індексацію за період з 05.09.2016 року по 30.11.2018 року.
З приводу вказаного питання позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за своєчасно не виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 року, та надання довідки про індексацію грошового забезпечення.
Листом Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба від 08.05.2020 №350/176/100-683/944 позивача було повідомлено про відсутність у Міноборони фінансового ресурсу та можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 - лютому 2018 та відсутність механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди. Також позивачу надано довідку-розрахунок від 06.05.2020 року №217 нарахованої та фактично виплаченої індексації за період з 01.01.2016 року по день звільнення з військової служби 20.01.2020 рік.
Позивач, вважаючи бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба щодо невиплати позивача індексації грошового забезпечення та компенсації за своєчасно не виплачену індексацію грошового забезпечення протиправною, а наказ Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (по стройовій частині) від 20.01.2020 року №14 в частині виключення позивача зі списків особового складу університету та з усіх видів грошового забезпечення з 20.01.2020 року передчасним та протиправним.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Положеннями ч.1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до приписів ч.2 ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із приписами ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із положеннями ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з приписами ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Як передбачено положеннями ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно із приписами п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Водночас, суд зазначає, що положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів визначено джерело коштів на проведення індексації.
В той же час, п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. У Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 8 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Згідно із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як передбачено приписами ч.2 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Зазначена позиція суду узгоджується і висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно не нарахування та не виплатити йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року включно.
Водночас, суд зазначає, що зі змісту направленого відповідачем у відповідь на заяву позивача листа від 08.05.2020 року №350/176/100-683/944 та довідки-розрахунку від 06.05.2020 року №217 вбачається зазначення обставин того, що ОСОБА_1 була виплачена індексація за період з грудня 2018 року по січень 2020 року. Також вказано, що в період січня 2016 року - листопад 2018 року у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оборони України не було.
З долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що відповідачем не було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року.
Отже, під час розгляду справи судом зі змісту відзиву на позов встановлено зазначення представником відповідача доводів того, що за період січня 2016 року - листопад 2018 року до відповідача не надходило бюджетних асигнувань на виплату індексації.
Суд зазначає, що представником відповідача під час розгляду справи в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України не надано жодних доказів або пояснень стосовно обставин невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року.
При цьому, доводи представника відповідача стосовно відсутності кошторисних призначень щодо виплати індексації у спірний період, не можуть бути враховані судом як належні, оскільки відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.02.2019 по справі №820/6514/17.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018.
Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Як передбачено положеннями ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.04.2019 року по справі № 727/7818/16-а.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Законом України №2050-ІІІ передбачено право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Таким чином, враховуючи наявність порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського національного університета Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) про визнання протиправним та нечинним наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 та не виплати ОСОБА_1 компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018.
Зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018 та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 30.11.2018.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.