Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 грудня 2020 р. № 520/13581/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до Борівської селищної ради Борівського району Харківської області (вул. Миру, буд. 19,смт. Борова, Борівський район, Харківська область,63801, код ЄДРПОУ04397939) , третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати незаконними та скасувати рішення Борівської селищної ради від 11.06.2020 №33;
- стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що останній не погоджується з рішення Борівської селищної ради від 11.06.2020 №33. Позивач вважає, що рішення №33 від 11.06.2020, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель промисловості зі зміною цільового призначення в землі сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва в АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,02 га з подальшою передачею у приватну власність, прийнято Борівською селищною радою з численними порушеннями вимог чинного законодавства, а тому дане рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано через канцелярію суду 27.10.2020 клопотання, в якому він просив розглянути справу без його участі, в частині ухвалення судового рішення покладався на розсуд суд .
Третя особа надала через канцелярію суду 09.11.2020 року пояснення по справі, в яких, зокрема просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, посилаючись на те, що ним було виконано всі необхідні приписи Земельного кодексу України з метою отримання земельної ділянки по АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,02 га. Поряд із тим також зазначає, що виділена йому земельна ділянка не межує із земельною ділянкою позивача, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , безпосередньо щодо якої видані містобудівні умови та обмеження, на які посилається позивач для проектування об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі авто майстерні з встановленням модулю СУГ з роздавальною колонкою".
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:07:019:0297 за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки із кадастровим номером 6321055100:07:019:0022 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю Борівської селищної ради Харківської області від 13.05.2020 р. № 301
11.06.2020 селищною радою відносно земельної ділянки третьої особи було прийнято рішення № 33 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки в землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення для ведення індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ 01.05) в АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0.02 га з подальшою передачею у приватну власність.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами.
Питання зміни цільового призначення земельної ділянки регулюється Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ (далі - ЗК України).
Відповідно до ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про землеустрій” цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що поняття "цільове призначення земельної ділянки" та поняття "категорія землі" є рівнозначними термінами.
Судовим розглядом встановлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 розташована в межах населеного пункту, а тому вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення відноситься до компетенції відповідача у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1861 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Згідно з ч. 7 ст. 1861 ЗК України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
З наведеного вище слідує, що підстави для отримання інших погоджень проекту землеустрою відсутні.
Таким чином, суд зазначає, що третьою особою у відповідності до вимог чинного законодавства подано до уповноваженої особи необхідний пакет документів для прийняття рішення про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення, а відповідачем процедурних порушень при прийнятті цього рішення допущено не було.
Щодо доводів позивача про те, що оскаржуване рішення унеможливить дотримання позивачем вимог санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ті обставини, що відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 6321055100:07:019:0297), зі зміною цільового призначення для ведення індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0.02 га з подальшою передачею у приватну власність ОСОБА_2 , суттєво порушує права позивача щодо законного і належного використання власної земельної ділянки, оскільки у відповідності до ч.3 ст. 35 Земельного кодексу України, земельні ділянки, призначені для садівництва можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо, що унеможливлює належне дотримання позивачем вимог санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.
Поряд із цим, суд зазначає, що відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи документів, що місце будівництва "Реконструкції нежитлової будівлі авто майстерні з встановленням модулю СУГ з роздавальною колонкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 " здійснюється на двох окремих не об'єднаних між собою земельних ділянках, які знаходяться на різних ділянках дороги, що чітко підтверджується інформацією з Публічної кадастрової карти.
З матеріалів справи, судом встановлено, що позивач надав до суду інформацію щодо нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер: 6321055100:07:019:0022) - АДРЕСА_2 , а саме: Експертний звіт та сам проект, щодо розгляду проектної документації по проекту «Реконструкція нежитлової будівлі авто майстерні з встановленням модулю СУГ з роздавальною колонкою, розташована за адресою: АДРЕСА_2 »; Оцінка впливу на навколишнє середовище по проекту «Реконструкція нежитлової будівлі авто майстерні з встановленням модулю СУГ з роздавальною колонкою, розташована за адресою: АДРЕСА_2 »; Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки (АГЗС) за адресою: АДРЕСА_2 ; План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій по проекту «Реконструкція нежитлової будівлі авто майстерні з встановленням модулю СУГ з роздавальною колонкою, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ».
Тобто, на підставі вищезазначеного, можна стверджувати, що будь-яких даних, щодо підтвердження права власності або права користування нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер: 6321055100:07:019:0297), площею 0,02 та, - АДРЕСА_2 відсутні взагалі.
Разом з тим, земельна ділянка (кадастровий номер: 6321055100:07:019:0297), площею 0,02 га, - АДРЕСА_2 в жодному вищезазначеному документі не зазначена.
Тобто, суд доходить до висновку, що ділянка за оскаржуваним рішенням третьої особи не знаходиться поряд з ділянкою позивача, де розташована нежитлова будівля авто майстерні з встановленням модулю СУГ з роздавальною колонкою, отже порушення прав позивача відсутні.
Крім того, позивач зазначає, що відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 6321055100:07:019:0297), зі зміною цільового призначення для ведення індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0.02 га з подальшою передачею у приватну власність ОСОБА_2 , суттєво порушує права позивача щодо законного і належного використання власної земельної ділянки, оскільки у відповідності до ч.3 ст. 35 Земельного кодексу України, земельні ділянки, призначені для садівництва можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, а також для зведення необхідних будинків.
Стосовно цього, суд зазначає, що доводи позивача про можливість закладання ОСОБА_2 багаторічних плодових насаджень та зведення необхідних будинків на виділеній йому згідно оскаржуваного рішення земельній ділянці спрямовані на майбутнє, та не порушують права та законні інтереси позивача на даний час, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Борівської селищної ради від 11.06.2020 №33.
На підставі наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статями 14, 243-246, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Борівської селищної ради Борівського району Харківської області (вул. Миру, буд. 19,смт. Борова, Борівський район, Харківська область,63801, код ЄДРПОУ04397939), третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя О.М. Шляхова