Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 грудня 2020 р. № 520/12507/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у неперерахунку, ненарахуванні та невиплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 56% грошового забезпечення визначеного в довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 з 01.05.2017 протиправними;
- зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений в розмірі 56% грошового забезпечення визначеного в довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377, від 27.11.2013 № 814 та від 14.02.2017 № 94, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУПФУ склало та надало до Харківського обласного військового комісаріату список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, якій містить ім'я позивача. Харківській обласний військкомат склав та надав ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку розміру пенсії з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. та з 01.05.2017 року з урахуванням підвищення посадового окладу згідно вищезазначених наказів Міноборони. Зазначені довідки ГУ ПФУ отримало, проте перерахунок пенсії позивачу не здійснило. Зазначену бездіяльність ГУПФУ позивач вважає протиправною.
Ухвалою від 29.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що на теперішній час накази Міністра оборони України № 377, № 814 та № 94 є нечинними, вказані накази приймались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 з урахуванням змін, внесених Постановами Кабінету Міністрів України № 1052 від 27.12.2017, № 103 від 21.02.2018, підстави для здійснення перерахунку у відповідача відсутні. Зазначає, що позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є передчасними та не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Справа розглянута відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням перебування судді Севастьяненко К.О. у щорічній відпустці з 17.10.2020 по 29.10.2020, з 31.10.2020 по 15.11.2020.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду справи №520/1326/2020, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не реалізації права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківський області про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 та наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 протиправною. Зобов'язано Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 та наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання вказаного рішення суду Пенсійний Фонд України листом від 21.04.2020 р. за №10615-135/06-03/9-2800/20 повідомив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно позивача в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 р. №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94 (а.с.12)
ГУПФУ склало та надало до ІНФОРМАЦІЯ_1 список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, якій містить ім'я позивача.
Харківській обласний військовий комісаріат склав та направив ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення позивача для обчислення йому пенсії.
Однак, після отримання зазначених довідок ГУПФУ в Харківській області не здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. та з 01.05.2017 року з урахуванням підвищення посадового окладу згідно наказу Міноборони віл 27.07.2008 р. №377 та наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 року №94.
Зазначену бездіяльність позивач вважає протиправною та звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до преамбули Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 року (далі по тексту - Закон № 2262-XII) держава гарантує перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року (далі Порядок № 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 1 пункту 5 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 року “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” (далі - Постанова № 1294) керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.
Наказом Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008 року “Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.08.2008 року за № 761/15452 (далі по тексту - Наказ № 377) затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України.
Таким чином, оскільки Кабінет Міністрів України у вказаній вище постанові делегував право визначати розміри посадових окладів, зокрема, Міністру оборони України, то наказ останнього про встановлення таких окладів військовослужбовцям військових навчальних закладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців у зв'язку з тим, що змінює розмір одної зі складових грошового забезпечення цих осіб.
Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України яка неодноразово висловлена, зокрема, у постановах від 24.04.2012 року та 16.01.2013 року та 01.07.2014 року (№ 21-84а12, №21-416а12, №21-252а14 відповідно).
В силу п. 24 Постанови Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка погоджена з Міністерством оборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, Харківський обласний військовий комісаріат є уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України та відповідає за проведення перерахунку грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія на умовах і розмірах встановлених Законом № 2262-XII.
Відповідно до п. 24 Постанови Правління Пенсійного Фонду України №3-1 від 30.01.2007 року про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Після отримання зазначених довідок органи Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок пенсій.
За змістом положень пункту 24 Порядку органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду Украйні які висловлені в постанові ві6 25.11.2014 р. по справі № 21 -322а 14.
Таким чином, ГУПФУ у Харківській області після отримання від Харківського обласного військкомату довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу в новому розмірі з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р. та з 01.05.2017 року з урахуванням грошового забезпечення визначеного обласним військкоматом з урахуванням підвищення посадового окладу згідно наказу Міноборони від 28.07.2008 р. № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 року №94.
Відповідно ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, ГУПФУ зобов'язано здійснити перерахунок розміру пенсії позивачу з 01.09.2008 року, з 01.01.2014 р. та з 01.05.2017 року.
Щодо посилань відповідача про те, що Наказ № 377 втратив чинність, у зв'язку з чим позивач втратив право на перерахування пенсії, виходячи із розмірів окладів, передбачених вказаним Наказом, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належить громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України соціальні гарантії військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, втрата чинності Наказу № 377 від 28.07.2008 року не є підставою для зменшення розміру пенсії позивачу, право на яке набуто ним з 01.09.2008 року.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України яка висловлена у постанові від 06.02.2012 року по справі № 21-322а11.
Крім того, 30.12.2013 року набув чинності Наказ Міноборони № 814 від 27.11.2013 року "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України (далі по тексту - Наказ № 814).
Наказом № 814, окрім іншого, з метою впорядкування розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) та наукових установ Збройних Сил України було також затверджено нові схеми розмірів їхніх посадових окладів.
Отже, Наказ № 814 є тотожним з наказом Міністра оборони України від 28.07.2008 №377 та є підставою для перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2014 року. Даний наказ №814 втратив чинність 21.04.2017 року.
З 21.04.2017 року набув чинності наказ Міноборони № 94 від 14.02.2017 року "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" (далі по тексту - Наказ № 94).
Наказом Міноборони № 94 від 14.02.2017 року, окрім іншого, з метою впорядкування розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) та наукових установ Збройних Сил України було також затверджено нові схеми розмірів їхніх посадових окладів.
Таким чином, Наказ Міністра оборони України № 94 від 14.02.2017 року є підставою для перерахунку пенсії.
Доказів здійснення перерахунку пенсії відповідачем відповідно до наказу Міноборони від 28.07.2008 р. № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94, до матеріалів справи не надано.
Тобто втрата чинності Наказів №377, №814 та №94 не є підставою для втрати права позивача на перерахунок пенсії якій не був проведений органом Пенсійного фонду та зменшення розміру пенсії позивача.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано до суду достатніх доказів відсутності обов'язку щодо здійснення перерахунку розміру пенсії позивачу у зв'язку із набуттям чинності Наказів №377 від 28.07.2008 року, № 814 від 27.11.2013 року, №94 від 14.02.2017 року.
Окремо суд наголошує, що Пенсійний фонд України повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно позивача в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони України від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони України від 27.11.2013 № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.
З огляду на викладене, бездіяльність відповідача яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії позивачу на підставі довідок Харківського обласного військового комісаріату відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 є протиправною та позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми перерахунку пенсії однією сумою, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим “існуючого майна”.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі “Суханов та Ільченко проти України” зазначив, що за певних обставин “законне сподівання” на отримання “активу” також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
У зв'язку з чим позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню.
Стосовно вимог позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, суд зазначає.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Водночас, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття “доходи” для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16 та від 30.09.2020 у справі № 280/676/19.
Оскільки судом встановлено, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не перераховано та не виплачено позивачу пенсію в розмірі обчисленого з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним військовим комісаріатом в довідках та порушено строки її виплати, пенсійний орган зобов'язаний здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", а відтак позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог щодо зобов'язання головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії позивача, розмір якої обчислений з 56% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача відбудеться із розміру меншого ніж 56% грошового забезпечення.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчиненої ним бездіяльності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у неперерахунку, ненарахуванні та невиплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.07.2020 відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 з 01.05.2017 протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.07.2020 про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377, від 27.11.2013 № 814 та від 14.02.2017 № 94.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) здійснити виплату суми перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) однією сумою починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 грудня 2020 року.
Суддя Севастьяненко К.О.