Провадження № 22-ц/803/4294/20 Справа № 202/2259/17 Суддя у 1-й інстанції - Мороз В. П. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
17 грудня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуд Стор”
на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та визнання права власності; за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство “АЛЬФА-МУР” про визнання права власності, -
У квітні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого позивач позичив відповідачу грошові кошти в сумі 475 600 грн., а останній зобов'язувався повернути їх не пізніше 19.11.2016 року.
По закінченню зазначеного строку відповідач борг не повернув.
Відповідно до п.5 укладеного сторонами договору позики з метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань, він зобов'язався надати в заставу нерухоме майно, а саме, 1/2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі договору дарування від 28.01.1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д., реєстр № 244 та зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №489п за реєстровим № 1199-562.
У зв'язку з чим, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 19.11.2015 року, звернути стягнення на предмет застави, шляхом визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме на: 1/2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на підставі договору дарування від 28.01.1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д., реєстр № 244 та зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №489п за реєстровим № 1199-562.
10 квітня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_3 про вступ у справу в якості третьої особи із самостійними вимогами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 червня 2016 року між ОСОБА_3 (Забудовник) та ОСОБА_2 (Інвестор) в простій письмовій формі було укладено Інвестиційний договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору, об'єктом інвестування був єдиний майновий комплекс, загальною площею 3 992, 5 кв.м., який розташовується за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 2.4. Договору, графік інвестування: до «01» вересня 2016 року - 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч грн. 00 коп.); до «01» листопада 2016 року - 200 000,00 (двісті тисяч грн. 00 коп.).
Станом на подання даної позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за Інвестиційним договором будівництва від 01.06.2016р. не виконав, суму інвестицій не сплатив.
Третьою особою з самостійними вимогами виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Інвестиційного договору будівництва від 01.06.2016р.
Просив розірвати Інвестиційний договір будівництва від 01.06.2016р., що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на єдиний майновий комплекс - нежитлові будівлі оптово-роздрібного ринку, загальною площею - 3 992 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якого входять: А - вартова, Б - навіс, В - навіс, Г - контейнер, Д - вбиральня, Е - ангар, Є - ангар, Ж - вагон, З - вагон, И - вбиральня, І - душова, Ї - вартова, Й - контейнер, К - контейнер, Л- склад, М - трансф.пункт, Н - контейнер, О - навіс, П - навіс, Р - вартова, С - вагон, Т-навіс, У- навіс, №1-7 - торг.прил., №8 - шлагбаум, №9 - огорожа, №10 - огорожа, №11 - ворота, №12 - ворота, №13 - ворота, №14 - ворота, №15- ворота, №16 - ворота, №17 - ворота, №18 - ворота, №19 - ворота, №20 - ворота, №21 - ворота, №22 - огорожа, №23 - прожектор, І - покриття, площею - 30 870,2 кв.м, II - покриття, площею - 480 кв.м.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 19.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у розмірі 475 600 грн., на підставі п.5 Договору позики від 19.11.2015 р. звернуто стягнення на предмет застави, наступним шляхом:
Визнано за громадянином ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) право власності на предмет застави, а саме: 1/2 частину квартири, загальна площа якої складає 61,5 кв.м. та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта: 316103012101), яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 28.01.1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д., реєстр № 244 та зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №489п за реєстровим № 1199-562.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності задоволено.
Розірвано Інвестиційний договір будівництва від 01.06.2016р., що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на єдиний майновий комплекс - нежитлові будівлі оптово-роздрібного ринку, загальною площею - 3 992 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якого входять: А - вартова, Б - навіс, В - навіс, Г - контейнер, Д - вбиральня, Е - ангар, Є - ангар, Ж - вагон, З - вагон, И - вбиральня, І - душова, Ї - вартова, Й - контейнер, К - контейнер, Л- склад, М - трансф.пункт, Н - контейнер, О - навіс, П - навіс, Р - вартова, С - вагон, Т-навіс, У- навіс, №1-7 - торг.прил., №8 - шлагбаум, №9 - огорожа, №10 - огорожа, №11 - ворота, №12 - ворота, №13 - ворота, №14 - ворота, №15- ворота, №16 - ворота, №17 - ворота, №18 - ворота, №19 - ворота, №20 - ворота, №21 - ворота, №22 - огорожа, №23 - прожектор, І - покриття, площею - 30 870,2 кв.м, II - покриття, площею - 480 кв.м.
В апеляційній скарзі ТОВ “Вуд Стор” просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, що 01 червня 2016 року між ОСОБА_3 (Забудовник) та ОСОБА_2 (Інвестор) в простій письмовій формі було укладено Інвестиційний договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору, об'єктом інвестування був єдиний майновий комплекс, загальною площею 3 992, 5 кв.м., який розташовується за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 2.4. Договору, графік інвестування: до «01» вересня 2016 року - 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч грн. 00 коп.); до «01» листопада 2016 року - 200 000,00 (двісті тисяч грн. 00 коп.).
Станом на час подання даної позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за Інвестиційним договором будівництва від 01.06.2016р. не виконав, суму інвестицій не сплатив.
Третьою особою з самостійними вимогами ОСОБА_3 виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Інвестиційного договору будівництва від 01.06.2016р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності є доведеними та обґрунтованими.
Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ Фірма «Об'єднання ринків», згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована 03.11.1998 року.
ТОВ Фірма «Об'єднання ринків», відповідно до договору купівлі-продажу № 7 від 05.02.2001 року придбало у ЗАТ “Агропромінвест” майновий комплекс Воронцовського ринку, розташованого АДРЕСА_4 (на цей час пр.Мануйлівський, 18 Б у м.Дніпро).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ Фірма «Об'єднання ринків» 02.10.2017 року зареєстровано право власності на вищевказані нежитлові будівлі ринку за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер нерухомого майна 1371187912101).
Як вбачається із висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 31.10.2019 року (а.с.88-93), Державним реєстратором Третяк Тетяною Василівною Виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, 28.09.2018 року, винесено рішення, індексний номер 43240258, на підставі якого нею здійснено зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, якими нею було скасовано номер запису про право власності 22688541, реєстраційний номер нерухомого майна 1371197912101 про право власності ТОВ фірма «Об'єднання ринків» на майно ринку по АДРЕСА_4 , вказавши при цьому, як підставу скасування об'єкта нерухомого майна, наказ Міністерства Юстиції України, серія та номер: 2267/08, від 02.07.2018 року, якого фактично не існує.
Як вбачається із висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 31.10.2019 року (а.с.95-103), державним реєстратором Скороход Оленою Олександрівною Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, 02.10.2018 року, винесено рішення, індексний номер 43310362, на підставі якого нею здійснено зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, якими нею було внесено номер запису про право власності 28200160, реєстраційний номер нерухомого майна 1658242812101 про право власності ПП «АЛЬФА-МУР» на майно ринку по АДРЕСА_3 , вказавши при цьому, як підставу внесення права власності об'єкта нерухомого майна акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 02.10.2018 року, видавник ПП «АЛЬФА-МУР»/ ОСОБА_3 ; протокол серія та номер: №5, виданий 02.10.2018, видавник: ПП «АЛЬФА-МУР».
З метою захисту своїх, порушених прав, бенефіціар ТОВ Фірми «Об'єднання ринків» - ОСОБА_4 звернулась із скаргами на рішення державних реєстраторів до Міністерства юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України №3551/5 від 15.11.2019 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», скарги ОСОБА_4 від 10.09.2019 року та від 03.10.2019 року задоволено у повному обсязі та скасовано рішення Державного реєстратора Третяк Тетяни Василівни Виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 28.09.2018 року №43240258(а.с.87).
Даний наказ виконано Департаментом державної реєстрації та нотаріату, чим фактично поновлено право власності на нежитлові будівлі і споруди оптово-роздрібного ринку по АДРЕСА_4 , до складу якого входить: А-вартова, Б-навіс, В-навіс, Г-контейнер, Д-вбиральня, Е- ангар, Є-ангар, Ж-вагон, 3-вагон, И-вбиральня, І-душова, І-вартова, Й-контейнер, К-контейнер, Л- склад, М-трансф. пункт, Н-контейнер, О-навіс, П-навіс, Р-вартова, С-вагон, Т-навіс, У-навіс №1-7- торг. прил., № 8-шлагбаум, №9-огорожа, № 10-огорожа, № 11 -ворота, №12-ворота, № 13-ворота, № 14-ворота, №15-ворота, №16-ворота, № 17-ворота, № 18- ворота, № 19-ворота, №20-ворота, №21-ворота, № 22-огорожа, № 23-прожектор. І-покриття, площею 30870,2 кв.м., ІІ-покритгя площею 480,00 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1371187912101 за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Об'єднання ринків» ЄДРПОУ 30192553
Також, наказом Міністерства юстиції України №3591/5 від 21.11.2019 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», скарги ОСОБА_4 від 10.09.2019 року та від 03.10.2019 року задоволено у повному обсязі та скасовано рішення Державного реєстратора Скороход Олени Олександрівни Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 02.10.2018 року №43310362 та №43309710 (а.с.94).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 29.11.2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1658242812101, адреса: АДРЕСА_3 , власником нерухомого майна є ПП «АЛЬФА-МУР», ЄДРПОУ 38892862 (а.с.82-83).
Зазначений об'єкт нерухомості до Реєстру внесла 02.10.2018 року Державний реєстратор Скороход Олена Олександрівна Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43310362 від 02.10.2018 року. Як підстава виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 02.10.2018 року, видавник ПП «АЛЬФА-МУР»/ ОСОБА_3 ; протокол серія та номер: №5, виданий 02.10.2018, видавник: ПП «АЛЬФА-МУР».
Відповідно до п. 2 протоколу (рішення) № 5 ПП«АЛЬФА-МУР», ОСОБА_3 внесено до статутного капіталу ПП «АЛЬФА-МУР» майно, яке належить ОСОБА_3 на підставі рішення суду Індустріального району, справи № 202/2259/17 від 27 квітня 2017 року, а саме: право власності на єдиний майновий комплекс - нежитлові будівлі оптово-роздрібного ринку, загальною площею - 3992,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.80).
13 грудня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Об'єднання ринків» засновано - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУД СТОР» та сформовано статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД СТОР» в розмірі 480272 гривень 78 копійок за рахунок майнових цінностей - об'єкту нерухомості, що належить ТОВ Фірмі «Об'єднання ринків», а саме: нежитлові будівлі і споруди оптово-роздрібного ринку по АДРЕСА_4 , загальною площею 3992.5 м2, до складу якого входить: А-вартова, Б-навіс, В-навіс, Г-контейнер, Д- вбиральня, Е-ангар, Є-ангар, Ж-вагон, 3-вагон, И-вбиральня, І-душова, І-вартова, Й-контейнер, К- контейнер, Л-склад, М-трансф пункт, Н-контейнер, О-навіс, П-навіс, Р-вартова, С-вагон, Т-навіс, У-навіс, №1-7-торг. прил., № 8-шлагбаум, №9-огорожа, № 10-огорожа, № 11 -ворота, №12-ворота, № 13-ворота, № 14-ворота, №15-ворота, №16-ворота, № 17-ворота, № 18- ворота, № 19-ворота, №20-ворота, №21-ворота, № 22-огорожа, № 23-прожектор. І-покриття, площею 30870,2 кв.м., II- покриття площею 480,00 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1371187912101.
24.11.2020 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Приватного підприємства “АЛЬФА-МУР” про залучення до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Заява мотивована тим, що додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року визнано за ОСОБА_3 право власності на єдиний майновий комплекс - нежитлові будівлі оптово-роздрібного ринку, загальною площею - 3 992 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . У подальшому ПП “АЛЬФА-МУР” набуло право власності на спірне нерухоме майно. Участь у розгляді даної справи дасть можливість ПП “АЛЬФА-МУР” захистити свої права та інтереси щодо об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство “АЛЬФА-МУР”.
Крім того, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року було: - витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуд Стор” технічну документацію щодо: - нежитлової будівлі оптово-роздрібного ринку, загальною площею - 3 992 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якого входять: А - вартова, Б - навіс, В - навіс, Г - контейнер, Д - вбиральня, Е - ангар, Є - ангар, Ж - вагон, З - вагон, И - вбиральня, І - душова, Ї - вартова, Й - контейнер, К - контейнер, Л- склад, М - трансф.пункт, Н - контейнер, О - навіс, П - навіс, Р - вартова, С - вагон, Т-навіс, У- навіс, №1-7 - торг.прил., №8 - шлагбаум, №9 - огорожа, №10 - огорожа, №11 - ворота, №12 - ворота, №13 - ворота, №14 - ворота, №15- ворота, №16 - ворота, №17 - ворота, №18 - ворота, №19 - ворота, №20 - ворота, №21 - ворота, №22 - огорожа, №23 - прожектор, І - покриття, площею - 30 870,2 кв.м, II - покриття, площею - 480 кв.м.
- витребувано у Приватного підприємства “АЛЬФА-МУР” технічну документацію щодо: - нежитлової будівлі оптово-роздрібного ринку, загальною площею - 3 992 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якого входять: А - вартова, Б - навіс, В - навіс, Г - контейнер, Д - вбиральня, Е - ангар, Є - ангар, Ж - вагон, З - вагон, И - вбиральня, І - душова, Ї - вартова, Й - контейнер, К - контейнер, Л- склад, М - трансф.пункт, Н - контейнер, О - навіс, П - навіс, Р - вартова, С - вагон, Т-навіс, У- навіс, №1-7 - торг.прил., №8 - шлагбаум, №9 - огорожа, №10 - огорожа, №11 - ворота, №12 - ворота, №13 - ворота, №14 - ворота, №15- ворота, №16 - ворота, №17 - ворота, №18 - ворота, №19 - ворота, №20 - ворота, №21 - ворота, №22 - огорожа, №23 - прожектор, І - покриття, площею - 30 870,2 кв.м, II - покриття, площею - 480 кв.м.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції ТОВ «ВУД СТОР» надало копію технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок № 18Б пр. Воронцова АНД район м. Дніпропетровськ від 11.09.2006 року, виготовленого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради. Оригінал було оглянуто в суді апеляційної інстанції.
ПП “АЛЬФА-МУР” надало копію технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_3 від 15.04.2020 року, виготовленого ФОП ОСОБА_5 .
Також, ТОВ «ВУД СТОР» була надана копія висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1316-12 від 14.12.2020 року у порядку ч.3 ст.367 ЦПК України. Оригінал було оглянуто в суді апеляційної інстанції.
Згідно ч.3 ст.367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Перед експертом були поставлені такі питання:
1) Чи співпадають будівлі, споруди та інші об'єкти оптово-роздрібного ринку, розміщені за адресою: АДРЕСА_5 , матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_4 від 11.09.2006 року, виготовленого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради та матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_3 від 15.04.2020 року, виготовленого ФОП ОСОБА_5 .
2) Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та піших об'єктів оптово-роздрібного ринку, розміщених на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:01:065:0016 за адресою: АДРЕСА_5 , зазначених у матеріалах технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_6 від 11.09.2006року, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради?
Експерт у висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1316-12 від 14.12.2020 року зазначив наступне:
“Як витікає із аналізу наданих матеріалів та результатів натурного візуального огляду та інструментального дослідження, встановлено, що у матеріалах плану земельної ділянки Технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 186 пр. Воронцова АНД район м. Дніпропетровськ від 11.09.2006, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради та плану земельної ділянки витягу з Технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , мається інформація щодо розміщення об'єктів нерухомого та іншого майна на вказаних земельних ділянках.
Як видно із наведених графічних даних, конфігурація забудованої частини земельної ділянки ідентична (має наближену до трикутника форму).
Слід зазначити, що у матеріалах плану земельної ділянки із матеріалів технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020 [11], не має (не вказані) лінійні розміри меж земельної ділянки, зовнішні розміри об'єктів нерухомого та іншого майна, розміщених на земельній діля- нцф, що не відповідає вимогам, встановленим у п. 1, п. 2 Складання схеми розташування будівель та споруд розділу V Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.07.2001 № 127 [15].
У матеріалах плану земельної ділянки Технічного паспорту на громадський будинок Оптово- роздрібний ринок АДРЕСА_6 від 11.09.2006, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради [9] з лівого боку по АДРЕСА_5 на земельній ділянці відокремлена земельна ділянка, яка використовується як автостоянка для зберігання індивідуальних транспортних засобів. На ній розміщені об'єкти майна: вартова літ А, навіси літ. Б, літ. В, замощення літ. II, шлагбаум літ. №8, вбиральня літ. Д, душова літ. І, споруди прожектору № 23 і огорожі літ. №9, літ. №22, ворота літ. №21, ворота літ. №20.
Вказані будівлі зазначені і у матеріалах плану земельної ділянки витягу з Технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020, виготовленого ФОП ОСОБА_5 [11], за виключенням того, що споруда огорожі має літ. №10 замість літ. №22, ворота літ. №20 замість літ. №21, ворота літ. №19 замість літ. №20, а споруди зовнішньої огорожі у плані частково нанесені та не позначені.
Також, слід звернути увагу на об'єкти майна-ангари, позначені літ. Е, літ. Є у матеріалах обох технічних паспортів, наданих на дослідження. Вказані ангари мають розміри у плані понад 30 м у довжину та більше 14,5 м у ширину і їх переміщення обумовлене із великими матеріальними втратами. Вказані об'єкти майна-ангари, позначені літ. Е, літ. Є відповідають фактичному розташуванню за обома технічними паспортами.
Додатково слід звернути увагу на існуючі споруди огорожі та замощення, позначені у матеріалах плану земельної ділянки Технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_6 від 11.09.2006, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (у дужках позначені за матеріалами технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020 [11]) огорожа літ. №9, огорожа літ. №10, огорожа літ. №11 (літ. №11), ворота літ. №12, ворота літ. №13 (літ. №12), ворота літ. №14 (літ. №13), ворота літ. №15 (не позначені), ворота літ. №16 (літ. №14), ворота літ. №17 (літ. №15), ворота літ. №18 (літ. №16), замощення літ. II (літ. II).
Споруда огорожі від меж споруди воріт літ. №20 (літ. №19 у матеріалах технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020) пересунута до проїжджої частини проспекту Мануйлівського на середню відстань 10.5 м.
Наступні будівлі, споруди та інші об'єкти оптово-роздрібного ринку, фактично розміщені за адресою: АДРЕСА_5 і відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_6 від 11.09.2006 року, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (зазначені у дужках об'єкти відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020): вартова літ А (літ. А), навіси літ. Б (літ. Б), літ. В (літ. В), замощення літ. II (літ. II), шлагбаум літ. №8 (літ. №8), вбиральня літ. Д (літ. Д), душова літ. І (літ. І), споруди прожектору літ. № 23 (літ. №23) і огорожі літ. №9, літ. №22 (літ. №10), ворота літ. №21 (не позначені), ворота літ. №20 (літ. №19), ангар літ. Е (літ. Е), ангар літ. Є (літ. Є), огорожа літ. №9, огорожа літ. №10, огорожа літ. №11 (літ. №11), ворота літ. №12 (не позначені), ворота літ. №13 (літ. №12), ворота літ. №14 (літ. №13), ворота літ. №15 (не позначені), ворота літ. №16 (літ. №14), ворота літ. №17 (літ. №15), ворота літ. №18 (літ. №16), замощення літ. II (літ. II).
У ході дослідження по першому питанню встановлено, що наступні будівлі, споруди та інші об'єкти оптово-роздрібного ринку, фактично розміщені за адресою: АДРЕСА_5 і відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_6 від 11.09.2006 року, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (зазначені у дужках об'єкти відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020): вартова літ А (літ. А), навіси літ. Б (літ. Б), літ. В (літ. В), замощення літ. II (літ. II), шлагбаум літ. №8 (літ. №8), вбиральня літ. Д (літ. Д), душова літ. І (літ. І), споруди прожектору літ. № 23 (літ. №23) і огорожі літ. №9, літ. №22 (літ. №10), ворота літ. №21 (не позначені), ворота літ. №20 (літ. №19), ангар літ. Е (літ. Е.), нгар літ. Є (літ. Є.),огорожа літ. № 9, огорожа літ. №10, огорожа літ. №11 (літ. №11), ворота літ. №12 (не позначені), ворота літ. №13 (літ. №12), ворота літ. №14 (літ. №13), ворота літ. №15 (не позначені), ворота літ. №16 (літ. №14), ворота літ. №17 (літ. №15), ворота літ. №18 (літ. №16), замощення літ. II (літ. II).
У ході подальшого дослідження встановлено, що наступні будівлі, споруди та інші об'єкти оптово-роздрібного ринку, фактично розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:01:065:0016 за адресою: АДРЕСА_5 , відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_6 від 11.09.2006 року, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради: вартова літ А, навіси літ. Б, літ.В, замощення літ. II, шлагбаум літ. №8, вбиральня літ. Д, душова літ. I, споруди прожектору літ. №23, огорожі літ. №9, літ. №22, ворота літ. №21, ворота літ. №20, ангар літ. Е, ангар літ. Є, огорожа літ. № 9, огорожа літ. №10, огорожа літ. №11, ворота літ. №12, ворота літ. №13, ворота літ. №14, ворота літ. №15, ворота літ. №16, ворота літ. №17, ворота літ. №18, замощення літ. II.
Спираючись на викладені в дослідницькій частині судження і розрахунки, експерт вважає, що за результатами натурного візуального огляду та камерального дослідження наданих документів встановлено, що наступні будівлі, споруди та інші об'єкти оптово-роздрібного ринку, фактично розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:01:065:0016 за адресою: АДРЕСА_5 , відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок АДРЕСА_6 від 11.09.2006 року, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради: вартова літ А, навіси літ. Б, літ. В, замощення літ. II, шлагбаум літ. №8, вбиральня літ. Д, душова літ. І, споруди прожектору літ. № 23, огорожі літ. №9, літ. №22, ворота літ. №21, ворота літ. №20, ангар літ. Е, ангар літ. Є, огорожа літ. № 9, огорожа літ. №10, огорожа літ. №11, ворота літ. №12, ворота літ. №13, ворота літ. №14, ворота літ. №15, ворота літ. №16, ворота літ. №17, ворота літ. №18, замощення літ. II.”
За результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1316-12 від 14.12.2020 року судовим експертом були зроблені наступні висновки:
1. Наступні будівлі, споруди та інші об'єкти оптово-роздрібного ринку, фактично розміщені за адресою: АДРЕСА_5 і відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок № 18Б пр. Воронцова АНД район м. Дніпропетровськ від 11.09.2006 року, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (зазначені у дужках об'єкти відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок Оптово-роздрібний ринок № 18Г проспект Мануйлівський АНД район м. Дніпро Дніпропетровська обл. від 15.04.2020): вартова літ А (літ. А), навіси літ. Б (літ. Б), літ. В (літ. В), замощення літ. II (літ. II), шлагбаум літ. №8 (літ. №8), вбиральня літ. Д (літ. Д), душова літ. І (літ. І), споруди прожектору літ. № 23 (літ. №23), огорожі літ. №9, літ. №22 (літ. №10), ворота літ. №21 (не позначені), ворота літ. №20 (літ. №19), ангар літ. Е (літ. Е), ангар літ. Є (літ. Є), огорожа літ. №9, огорожа літ. №10, огорожа літ. №11 (літ. №11), ворота літ. №12 (не позначені), ворота літ. №13 (літ. №12), ворота літ. №14 (літ. №13), ворота літ. №15 (не позначені), ворота літ. №16 (літ. №14), ворота літ. №17 (літ. №15), ворота літ. №18 (літ. №16), замощення літ. І (літ. І).
2. Наступні будівлі, споруди та інші об'єкти оптово-роздрібного ринку, фактично розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:01:065:0016 за адресою: АДРЕСА_5 , відповідають матеріалам технічного паспорту на громадський будинок оптово-роздрібний ринок № 18Б пр. Воронцова АНД район м. Дніпропетровськ від 11.09.2006 року, виготовленого комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради: вартова літ А, навіси літ. Б, літ. В, замощення літ. II, шлагбаум літ. №8, вбиральня літ. Д, душова літ. І, споруди прожектору літ. № 23, огорожі літ. №9, літ. №22, ворота літ. №21, ворота літ. №20, ангар літ. Е, ангар літ. Є, огорожа літ. № 9, огорожа літ. №10, огорожа літ. №11, ворота літ. №12, ворота літ. №13, ворота літ. №14, ворота літ. №15, ворота літ. №16, ворота літ. №17, ворота літ. №18, замощення літ. II.”
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статей 77, 78 цього Кодексу докази мають бути належними та допустимими.
Колегія приймає наданий висновок складений судовим експертом Івченком В.В. за наслідками проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1316-12 14.12.2020 року. Даний висновок відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України та містить посилання щодо обізнаності судового експерта про кримінальну відповідальність у відповідності до вимог КК України.
Крім того, відповідно до акту обстеження інженера з інвентаризації нерухомого майна від 03.09.2019 року, встановлено, що нежитлові будівлі і споруди оптово- роздрібного ринку, до складу якого входить: А-вартова, Б-навіс, В-навіс, Г-контейнер, Д- вбиральня, Е-ангар, Є-ангар, Ж-вагон, 3-вагон, И-вбиральня, І-душова, І-вартова, Й-контейнер, К- контейнер, Л-склад, М-трансф пункт, Н-контейнер, О-навіс, П-навіс, Р-вартова, С-вагон, Т-навіс, У-навіс, №1-7-торг. прил., № 8-шлагбаум, №9-огорожа, № 10-огорожа, № 11 -ворота, №12-ворота, № 13-ворота, № 14-ворота, №15-ворота, №16-ворота, № 17-ворота, № 18- ворота, № 19-ворота №20-ворота, №21-ворота, № 22-огорожа, № 23-прожектор. І-покриття, площею 30870,2 кв. м. II-покриття площею 480,00 кв.м. знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
Відомості щодо зміни адреси зазначеного об'єкту на «18Г» відсутні. (а.с.204-206).
Також, відповідно до наданої інформації щодо адреси об”єкта нерухомості від 29 січня 2020 року № 12119-14 наданої Департаментом по роботі з активами Головного архітектурно- планувального управління Дніпровської міської ради зазначено, що Інформація про достовірну адресу вноситься до матеріалів містобудівного кадастру та адресного плану міста після проведення процедури присвоєння (або зміни) адреси відповідним розпорядчим документом (т.1.а.с.132).
Тобто, нежитлові будівлі і споруди оптово-роздрібного ринку до складу якого входить: А-вартова, Б-навіс, В-навіс, Г-контейнер, Д-вбиральня, Е-ангар Є-ангар, Ж-вагон, 3-вагон, И-вбиральня, І-душова, І-вартова, Й-контейнер, К-контеинер, Л-склад, трансф пункт, Н-контейнер, О-навіс, П-навіс, Р-вартова, С-вагон, Т-навіс, У-навіс, №1-7-торг. прил., № 8-шлагбаум, №9-огорожа, № 10-огорожа, № 11 -ворота, №12-ворота, № 13-ворота, № 14- ворота, №15-ворота, №16-ворота, № 17-ворота, № 18- ворота, № 19-ворота, №20-ворота, №21- ворота, № 22-огорожа, № 23-прожектор, І-покриття, площею 30870,2 кв.м., ІІ-покритгя площею 480,00 кв.м. знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
Судом апеляційної інстанції, було зроблено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 17.12.2020 року ТОВ «ВУД СТОР», на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна б/н виданий 16.12.2019 року ТОВ Фірма “Об”єднання ринків” належить на праві власності нежитлові будівлі і споруди оптово- роздрібного ринку, до складу якого входить: А-вартова, Б-навіс, В-навіс, Г-контейнер, Д- вбиральня, Е-ангар, Є-ангар, Ж-вагон, 3-вагон, И-вбиральня, І-душова, І-вартова, Й-контейнер, К- контейнер, Л-склад, М-трансф пункт, Н-контейнер, О-навіс, П-навіс, Р-вартова, С-вагон, Т-навіс, У-навіс, №1-7-торг. прил., № 8-шлагбаум, №9-огорожа, № 10-огорожа, № 11 -ворота, №12-ворота, № 13-ворота, № 14-ворота, №15-ворота, №16-ворота, № 17-ворота, № 18- ворота, № 19-ворота №20-ворота, №21-ворота, № 22-огорожа, № 23-прожектор. І-покриття, площею 30870,2 кв. м. II-покриття площею 480,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 .
Дата і час державної реєстрації - 16.12.2019 року.
Тобто наразі зазначене нерухоме майно належить ТОВ «ВУД СТОР».
Крім того, як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об”єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується співпадіння об”єктів нерухомого майна, їх складових, розміру з об”єктами нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 (т.1.а.с.57-58, 59-61).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в ході розгляду справи підтверджено, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про права, свободи, інтереси апелянта, а тому апеляційна скарга є обґрунтованою.
Крім того, суд першої інстанції, розглянув спір по суті з порушенням норм процесуального права, без з'ясування належного кола сторін у вирішенні такого спору за заявленими позовними вимогами.
За змістом ст.ст.10, 11 ЦПК України у редакції 2004 року, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст.35 ЦПК України у редакції 2004 року, якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Крім того, відповідно до п.2 ч.6 ст.130 ЦПК Україниу редакції 2004 року, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 34 частини першої статті 26) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. Отже, право комунальної власності на землю (земельні ділянки), виникає і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону. Виходячи з вимог ст. 83 Земельного кодексу України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власником Дніпровської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно вимог ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних1 ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях міської ради. Отже, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є рішення органу місцевого самоврядування.
Отже, Дніпровська міська рада, як суб'єкт владних повноважень та орган місцевого самоврядування, який вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин,не було залучено судом до участі у справі, що є порушенням загального правила, встановленого ч. 2 ст. 35 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення).
Крім того, правильне і своєчасне вирішення справ у сфері самочинно збудованих об'єктів нерухомості має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері містобудування та запобігання порушенням у цій сфері.
При розгляді справи судом першої інстанції в порушення частини шостої статті 56 ЦПК України не залучено Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, до компетенції якої належить надання дозволу на виконання будівельних робіт, контроль за здійсненням будівельних робіт, прийняття в експлуатацію об'єктів та яка є органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю в межах м. Дніпра.
Порушення інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, порушив інтереси Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, як органу контрою, який уповноважений на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Враховуючи відсутність права власності відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право власності на будівлі можливо визнати у судовому порядку на підставі статті 376 ЦК України. Таким чином, позивачем за зустрічним позовом визначено та судом встановлено, що спірні будівлі є об'єктами самочинного будівництва, право власності на які може бути визнано у судовому порядку.
У даному випадку застосуванню підлягають вимоги статті 376 ЦК України, відповідно до якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно з вимогами частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Так, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)”, за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
У разі пред'явлення позову про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості до неналежного відповідача (наприклад, до бюро технічної інвентаризації чи лише до певної фізичної особи) суд залежно від предмета позову та обставин справи у порядку, передбаченому частиною другою статті 51 ЦПК України, має вирішити питання про його заміну на належного відповідача, також відповідно до статті 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Однак, всупереч зазначеним вимогам законодавства, в оскаржуваному судовому рішенні відсутні посилання на те, що позивач звертався до компетентних органів, будівництво проведено законно, не порушує прав інших осіб, предмет спору є об'єктом цивільних прав, іншого способу захисту прав, окрім судового, не існує чи не може бути застосовано.
Дозвільні документи за адресою: АДРЕСА_3 , що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відсутні.
Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції не встановив усі обставини справи, зокрема: чи звертався позивач за зустрічним позовом до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті: чи велося будівництво з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, та чи перевірялись всі необхідні вимоги до об'єкту нерухомості, наявність яких можуть встановити лише компетентні органи.
Вказане призвело до того, що судом першої інстанції до спірних правовідносин невірно застосовано статтю 376 ЦК України та не застосовано статтю 331 ЦК України, статті 34, 36, 37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, а також не враховано вимоги містобудівного законодавства.
Статтею 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів.
Фактично матеріалами справи підтверджується, що сторони звернулися до суду з вимогами про визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво.
За приписами частини першої статті 376 ЦК України, Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. З положень частини другої цієї статті вбачається, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем або відповідачем в органі будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт чи реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі № 6-135цс14, вирішуючи питання про законність набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, за положенням статті 376 ЦК України треба враховувати те, що право власності на нерухоме майно може бути визнано за особою лише за умови, що таке будівництво не є самочинним у розумінні статті 376 ЦК України та статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам на предмет їх відповідності положенням Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо порядку прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості; не звернуто увагу на відсутність в матеріалах справи інформації Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо дозволу проводити будівельні роботи з будівництва об'єкту за адресою: АДРЕСА_4 та вводити його в експлуатацію в установленому законом порядку. Вказані порушення призвели до помилкових та неправомірних висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вказаною статтею унормовано, що виконання будівельних робіт дозволяється після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Статтею 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з реєстрації заяви. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Однак, в даному випадку, спірні об'єкти будівництва за адресою: АДРЕСА_4 в експлуатацію у визначеному законодавством порядку не вводились.
Таким чином, задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції фактично дозволив використовувати об'єкт за адресою: АДРЕСА_4 , який не було визнано в установленому законом порядку готовим для введення в експлуатацію, що є порушенням вимог Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.
Враховуючи, все вищевикладене у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази наявності підстав для визнання права власності на спірні об'єкти будівництва за адресою: АДРЕСА_4 за позивачем.
Крім того, апеляційним судом було встановлено, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення, а саме 07 квітня 2017 року, власником спірного нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , було ТОВ Фірма «Об'єднання ринків», відповідно до договору купівлі-продажу № 7 від 05.02.2001 року.
Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України зі змінами, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, виключено можливість суду апеляційної інстанції скасувати рішення у разі не залучення особи до участі у справі і вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки такої особи, з направленням справи на новий розгляд.
При цьому, апеляційний суд законодавчо не наділено правом скасувати рішення, після чого, залучивши на стадії апеляційного провадження таку особу до участі у справі, вирішити спір відносно її прав, оскільки відповідно до норм процесуального закону така особа має права й обов'язки при розгляді справи в суді першої інстанції, які порушуються у разі відсутності участі її в цій інстанції.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Зазначене підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2019 у справі № 2-797/2008.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 41); від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49); від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50); від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54); від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4)).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року “Про судове рішення у цивільній справі”, суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 12.06.2009 року № 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному законом. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Суд вказаними роз'ясненнями не керувався і в порушення вимог процесуального законодаства, не роз'яснив позивачу наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, у тому числі і щодо залучення до участі у справі належного співвідповідача.
Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі співвідповідача, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого ст. 55 ЦПК України.
Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання права власності на об'єкт нерухомості, не залучив до участі осіб чиї права та охоронювані законом інтереси могли бути порушені при розгляді справи, а саме: ТОВ Фірма «Об'єднання ринків», як власника спірного нерухомого майна, Дніпровську міську раду, як суб'єкт владних повноважень та орган місцевого самоврядування, який вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, як орган контрою, який уповноважений на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що даний спір було розглянуто судом першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Враховуючи, що спірний об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , то в силу ч.1 ст.30 ЦПК України, розгляд даної справи підсудний Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпро.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Зважаючи на викладене, колегія дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення місцевого суду з ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство “АЛЬФА-МУР” про визнання права власності.
Судові витрати понесені сторонами у зв'язку з переглядом судового рішення підлягають розподілу, згідно ст. 141 ЦПК України, а саме: стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуд Стор” судовий збір у розмірі 12 960 грн. за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуд Стор” - задовольнити.
Додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року - скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство “АЛЬФА-МУР” про визнання права власності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуд Стор” судовий збір у розмірі 12 960 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: І.А. Єлізаренко
Т.П. Красвітна