П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1116/20
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 27 серпня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропотенціал» та Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропотенціал» до Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропотенціал» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної податкової служби у Миколаївській області, а саме: визнання протиправними дії щодо видання наказу від 14 січня 2020 року № 61 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал», видання направлень на перевірку від 14 січня 2020 року № 60 та № 61, надсилання запиту про надання інформації від 15 січня 2020 року № 213/10/14-29-05-08-10, прийняття податкового повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року № 00002420508, а також складання акту перевірки від 27 січня 2020 року № 74/14-29-05-08/39262927; зобов'язання скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року № 00002420508.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправними дії щодо направлення запиту про надання інформації від 15 січня 2020 року № 213/10/14 та складання акту перевірки від 27 січня 2020 № 74/14-29-05-08/39262927 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал»; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00002420508 від 03 березня 2020 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі відповідно до їх позовних вимог та заперечень.
Вимоги апеляційної скарги товариства обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо правомірності оскарженого наказу від 14 січня 2020 року № 61 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал».
В даному випадку, товариство вважає, що Державною податковою службою порушено строки розгляду скарги товариства на спірний наказ, а тому така скарга вважається задоволеною.
Крім того, товариство вважає, що надіслані товариству запити про надання пояснень та документів щодо проведених господарських операцій, не мали фактичних підстав надсилання, а тому не відповідали вимогам ПК України та не могли бути виконані товариством.
Також, товариство вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у стягненні з податкового органу понесених товариством витрат на професійну правничу допомогу, так як такі витрати, у загальній сумі 49 450,00 грн., підтверджені наданими до суду доказами.
В свою чергу, вимоги апеляційної скарги податкового органу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що складений на початку проведення спірної перевірки акт про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки не є безумовною підставою для припинення проведення такої перевірки, а може лише бути підставою для застосування до платника податків негативних наслідків такого недопуску, які передбачені ПК України.
Крім того, податковий орган вважає, що у зв'язку з безпідставним ненаданням товариством запитуваної інформації, ним правомірно прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення про донарахування товариству податкових зобов'язань.
При цьому, товариством подано відзив на отриману апеляційну скаргу податкового органу у якому зазначено, що рішення суду першої інстанції в частині висновку про задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, так як податковим органом протиправно проведено спірну перевірку товариства.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги сторін не підлягають задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає зміні, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 листопада 2017 року ГУ ДФС у Миколаївській області направило на адресу ТОВ «Електропотенціал» запит № 9510/10/14-29-14-08-11 «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо взаємовідносин товариства з контрагентами ТОВ «КРЕО-ОЙЛ», ТОВ «РАТЕК-НК», ТОВ «ПАНДА-ИНВЕСТ», МП «ВІКФІЛ», ТОВ «САНРАЙЗ КОМПАНІ», ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙД ІМПЕРІАЛ» та ТОВ «РЕМБУДЗВЯЗОК».
В свою чергу, 20 грудня 2017 року ТОВ «Електропотенціал» листом №20-12-2017/2П-20 відмовлено у наданні документів та пояснень на отриманий запит.
При цьому, 16 лютого 2018 року ГУ ДФС у Миколаївській області направило на адресу ТОВ «Електропотенціал» повторний запит за №1770/10/14-29-14-08-11 «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження» щодо взаємовідносин товариства з контрагентами ТОВ «КРЕО-ОЙЛ»).
В свою чергу, ТОВ «Електропотенціал» зазначеного запиту не отримав та відповіді на нього не надавав.
Між тим, 14 січня 2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області видано наказ №61 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал» на підставі ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України.
В даному випадку, податковим органом призначено документальну позапланову перевірку ТОВ «Електропотенціал» по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «КРЕО-ОЙЛ», ТОВ «РАТЕК-НК», ТОВ «ПАНДА-ИНВЕСТ» з 14 січня 2020 року.
В свою чергу, 14 січня 2020 ревізори ДПС у Миколаївській області вийшли не позапланову виїзну перевірку ТОВ «Електропотенціал» де ознайомили представника товариства з наказом про призначення перевірки, направленнями на проведення перевірки та службовими посвідченням.
Проте, ТОВ «Електропотенціал» відмовлено у допуску до проведення перевірки ревізорів, так як на переконання товариства, наказ та направлення оформлені з порушенням вимог п.81.1 ст.81 ПК України, про що складено акт від 14 січня 2020 року.
При цьому, 15 січня 2020 року ТОВ «Електропотенціал» подано до ДПС України скаргу на наказ ДПС у Миколаївській області від 14 січня 2020 № 61 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал».
В свою чергу, 07 лютого 2020 року ДПС України прийнято рішення про залишення скарги ТОВ «Електропотенціал» без задоволення.
Між тим, 15 січня 2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області направлено на адресу ТОВ «Електропотенціал» вимогу про надання первинних документів для проведення позапланової виїзної документальної перевірки.
При цьому, 16 січня 2020 року ревізорами складено акт про ненадання ТОВ «Електропотенціал» документів під час позапланової виїзної документальної перевірки.
Крім того, 27 січня 2020 ревізорами складено акт № 74/14-29-05-08/39262927 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал», яким встановлено, що товариством в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, занижено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, на суму 796 137,00 гривень.
При цьому, 03 березня 2020 ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00002420508, яким визначено ТОВ «Електропотенціал» грошове зобов'язання з податку на додану вартість, у сумі 988921,25 грн. (791 137,00 грн. - за основним зобов'язанням, 197 784,25 грн. - за штрафними санкціями).
Не погоджуючись з правомірністю призначення перевірки, прийнятим податковим повідомленням-рішенням та діями посадових осіб контролюючого органу щодо проведення виїзної документальної перевірки та складання за її наслідком акту перевірки, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог та скасовано оскаржуване податкове повідомлення рішення, так як воно прийнято за наслідком протиправно проведеної податкової перевірки.
Крім того, судом зроблено висновок про визнання протиправними дії щодо направлення запиту про надання інформації від 15 січня 2020 року № 213/10/14 та складання акту перевірки від 27 січня 2020 № 74/14-29-05-08/39262927 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал».
В свою чергу, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Крім того, згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Між тим, відповідно до п. 77.6 ст. 77 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Згідно п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Колегією суддів встановлено, що наказом ГУ ДПС в Миколаївській області № 61 від 14 січня 2020 року призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал» по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «КРЕО-ОЙЛ», ТОВ «РАТЕК-НК», ТОВ «ПАНДА-ИНВЕСТ», починаючи з 14 січня 2020 року.
В свою чергу, перевіряючи правомірність зазначеного наказу податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевказаних положень ПК України вбачається, що податковий орган своїм наказом має право призначати та проводити документальні позапланові виїзні перевірки платників податків за наявності хоча б однієї з підстави, визначеної ПК України.
Між тим, у якості юридичної підстави призначення спірної перевірки податковим органом зазначено пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ПК України.
Тобто, дана перевірка призначена за наслідком неподання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, надісланий у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків законодавства та за наслідком виявленням недостовірних даних, що містяться у його податкових деклараціях.
При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі та не заперечується учасниками справи, призначенню спірної перевірки передувало надсилання товариству двох письмових запитів від 28 листопада 2017 року та від 16 лютого 2018 року про надання письмової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень.
В даному випадку, з тексту запиту від 28 листопада 2017 року, який отримано та залишено без задоволення товариством, вбачається, що він складений за наслідком отримання податкової інформації у вигляді листів від інших податкових органів щодо діяльності контрагентів ТОВ «КРЕО-ОЙЛ», ТОВ «РАТЕК-НК», ТОВ «ПАНДА-ИНВЕСТ».
Крім того, в листі зазначено, податкові декларації товариства, на формування яких вплинули операції із зазначеними контрагентами.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з посиланнями позивача на те, що отриманий ним запит не був належним чином обґрунтований податковим органом, а як наслідок не підлягав виконанню.
Також, колегія суддів зазначає, що до моменту призначення спірної перевірки Центральним районним судом м. Миколаєва 15 травня 2019 року винесено вирок засновнику та директору ТОВ «РАТЕК-НК» за створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності.
Тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного наказу, так як податковим органом доведено його правомірність.
При цьому, колегія суддів не приймає посилань позивача на те, що Державною податковою службою порушено строки розгляду скарги товариства на спірний наказ, а тому така скарга вважається задоволеною, з огляду на наступне.
В даному випадку, процедури адміністративного та судового оскарження рішень податкового органу є різними за своєю суттю процедурами.
При цьому, допущені на переконання товариства Державною податковою службою порушення процедури адміністративного оскарження рішення податкового орану нижчого рівня є підставою для оскарження відповідних дій, бездіяльності чи рішень ДПС України.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що ДПС України не приймало участі у розгляді даної справи, а тому колегією суддів не може надаватись правова оцінка правомірності здійснення процедури адміністративного оскарження спірного наказу та прийнятого за наслідком її завершення рішення від 07 лютого 2020 року, так як таке рішення може бути окремо оскаржено платником податків.
З іншого боку, колегія суддів не приймає посилань податкового органу на те, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію, а тому не може бути оскаржений, так як позовні вимоги платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин суд має право переглядати правомірність оскаржуваного наказу та дій податкового органу при проведенні перевірки, так як у даному випадку не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, з огляду на наступне.
Так, колегією суддів встановлено, що з метою виконання зазначеного наказу, отримавши направлення на перевірку, працівники податкового органу 14 січня 2020 року вийшли на перевірку ТОВ «Електропотенціал».
В свою чергу, з аналізу вищевикладених положень ПК України вбачається, що такий вид податкових перевірок, як виїзна документальна перевірка, може проводитись виключно за місцем діяльності платника податків та лише за наслідком допуску ревізорів-інспекторів контролюючого органу до проведення перевірки.
Тобто, положеннями ПК України надано право платникам податків відмовляти у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок.
В даному випадку, товариством зазначається, що ним 14 січня 2020 року відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення спірної перевірки за місцем здійснення своєї господарської діяльності.
При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, зазначена відмова оформлена актом про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства від 14 січня 2020 року, який складено посадовими особами податкового органу та представником ТОВ «Електропотенціал».
В свою чергу, колегія суддів вважає, що факт складання відповідного акту припиняє процедуру проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків та є підставою для застосування до такого платника податків передбачених ПК України негативних наслідків, зокрема, у вигляді накладення адміністративного арешту на майно платника.
Проте, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, 15 січня 2020 року податковим органом направлено на адресу товариства запит про надання інформації (документів) щодо здійснених товариством господарських операцій, у якому зазначено, що товариством допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а тому така перевірка вважається розпочатою.
При цьому, податковим органом, за наслідком отримання чергової відмови товариства у наданні документів та допуску до перевірки, яка оформлена листом від 16 січня 2020 року, фактично здійснено невиїзну документальну перевірку товариства виключно за наявною у нього податковою інформацією.
В свою чергу, за наслідком проведення перевірки податковим органом складено акт перевірки від 27 січня 2020 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року про донарахування товариству грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.
Між тим, як зазначено у вищевикладених висновках колегії суддів, контролюючий орган після складення акту про відмову у допуску його посадових осіб до перевірки не мав права проводити спірну перевірку, змінюючи її статус з виїзної на невиїзну, та приймати податкові повідомлення-рішення за наслідком її проведення.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.
При цьому, колегія суддів вважає, що вищевикладені порушення порядку проведення спірної перевірки є належною та достатньою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення без дослідження змісту виявлених у ході такої перевірки порушень.
Між тим, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що права позивача у межах спірних правовідносин, зокрема, порушено діями податкового органу щодо направлення запиту про надання інформації від 15 січня 2020 року № 213/10/14 та складання акту перевірки від 27 січня 2020 № 74/14-29-05-08/39262927 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електропотенціал».
Проте, колегія суддів вважає, що визнання протиправною кожної окремої дії податкового органу, вчиненої після складання акту про відмову в допуску до перевірки є невірним способом захисту порушених прав товариства, так як у межах спірних правовідносин, права останнього порушено саме діями ГУ ДПС в Миколаївській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки, за наслідком якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду в цій частині.
При цьому, щодо розподілу понесених товариством витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В даному випадку, сторони у справі (крім суб'єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.
При цьому, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат має бути співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами.
Крім того, розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
В свою чергу, на підтвердження понесених витрат позивачем до суду першої інстанції надано угоду про надання правових послуг від 06 березня 2020 року та 5 платіжних доручень, на загальну суму 50 000,00 грн.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що з наданих доказів неможливо встановити відповідність заявлених позивачем витрат на правову допомогу фактично виконаній адвокатом роботі, так як позивачем не надано описів наданих адвокатом послуг, актів виконаних робіт, калькуляції затраченого адвокатом часу, тощо.
Внаслідок чого, суд першої інстанції був позбавлений можливості встановити витрачений адвокатом час на надання послуг позивачу, а як наслідок підтвердити обґрунтованість заявленої до відшкодування суми.
Більш того, колегія суддів вважає завищеною зазначену адвокатом суму правових витрат, так як така сума у 23 рази перевищує суму встановленого законодавцем прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З іншого боку, наданий до суду апеляційної інстанції акт виконаних робіт № 1 від 02 вересня 2020 року також не містить калькуляції затраченого адвокатом часу.
При цьому, колегія суддів не приймає посилань товариства на понесені ним витрати на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи, у сумі 10 000,00 грн., так як такі витрати підтверджені лише платіжним дорученням від 16 вересня 2020 року та також не є співмірними зі складністю даної справи.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку судом апеляційної інстанції не здійснюється новий розподіл судових витрат, понесених при розгляді даної справи в суді першої інстанції, так як обсяг задоволених позовних вимог товариства фактично не змінився.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропотенціал» та Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року - змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції:
« 2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропотенціал», за наслідком якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 27 січня 2020 року № 74/14-29-05-08/39262927.»
В решті - залишити без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг покласти на апелянтів.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.