22 грудня 2020 року справа №200/14711/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Кобець О.А., за участі представника позивача Пономарьова Р.О., представника третьої особи Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 200/14711/19-а (суддя в І інстанції Голошивець І.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» до Державної податкової служби України, треті особи: Головне управління ДПС у Донецькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРФАК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕДУС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОДАРТ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
20 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» (далі - ТОВ «Агропромсервіс») звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, треті особи: Головне управління ДПС у Донецькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРФАК» (далі - ТОВ «МИРФАК»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕДУС» (далі - ТОВ «ХЕДУС»), Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОДАРТ» (далі - ТОВ «АГРОДАРТ») про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393) щодо не скасування реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрованих 13.11.2019 від імені ТОВ «Агропромсервіс» (ідентифікаційний код 31386832) податкових накладних за не підтвердженими первинними документами господарськими операціями на суму податку на додану вартість 7701020,00 грн. (сім мільйонів сімсот одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) грн., а саме: № 73 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 74 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 75 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 76 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 77 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 78 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 100 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 160,00 грн.; № 101 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 102 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 103 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 104 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 105 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 106 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 107 від 21.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 108 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн. за нереальними господарськими операціями з ТОВ «Хедус» (ЄДРПОУ 42931912, адреса: 87547, Донецька обл. місто Маріуполь, бул. Шевченка, будинок 262-А) та № 85 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 160,00 грн.; № 86 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 87 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 88 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 89 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 90 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 91 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 92 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 93 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 94 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 95 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 96 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 97 від 21.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 98 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 99 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 186 000,00 грн. за нереальними господарськими операціями з ТОВ «Мирфак» (ЄДРПОУ 42932036, адреса: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, бул. Шевченка, будинок 262-А) та по не відновленню у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку на додану вартість в розмірі 7 762 342,68 грн., яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393) скасувати реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих 13.11.2019 р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» ідентифікаційний код 31386832) податкових накладних на суму податку на додану вартість 7701020,00 грн. (сім мільйонів сімсот одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) грн. : № 73 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 74 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 75 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 76 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 77 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 78 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 100 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 160,00 грн.; № 101 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 102 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 103 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 104 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 105 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 106 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 107 від 21.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 108 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Хедус» (ЄДРПОУ 42931912, адреса: 87547, Донецька обл. місто Маріуполь, бул. Шевченка, будинок 262-А) та № 85 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 160,00 грн.; № 86 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 87 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 88 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 89 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 90 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 91 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 92 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 93 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 94 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 95 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 96 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 97 від 21.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 98 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 99 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 186 000,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Мирфак» (ЄДРПОУ 42932036, адреса: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, бул. Шевченка, будинок 262-А) з дати їх реєстрації та відновити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку на додану вартість в розмірі 7 762 342,68 грн., яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних.
Позов вмотивовано тим, що ТОВ «Агропромсервіс» 13.11.2019 під час реєстрації податкових накладних в ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» було виявлено, що невідомими особами через Електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» всупереч інтересам позивача, з використанням незаконно отриманих електронних підписів та сертифікатів, в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані податкові накладні по нереальним господарським договорам на загальну суму 46206120,00 грн., сума ПДВ 7701020,00 грн., а саме по взаємовідносинам з ТОВ «ХЕДУС», по взаємовідносинам з ТОВ «МИРФАК». Жодних правовідносин ТОВ «Агропромсервіс» з ТОВ «ХЕДУС» та ТОВ ««МИРФАК» не мало та не має, жодних договорів укладено не було, товар на адресу ТОВ «ХЕДУС» та ТОВ «МИРФАК» не поставлявся, грошових коштів від ТОВ «ХЕДУС» та від ТОВ «МИРФАК» позивач не отримував. Дані господарські операції не підтверджені належними первинними документами. Дані податкові накладні позивачем не складалися та не реєструвалися. Аналіз норм податкового законодавства свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Через бездіяльність відповідача, яке не здійснило жодних дій щодо зупинення реєстрації оскаржуваних податкових накладних та не надало позивачу жодної відповіді на чисельні звернення підприємства, права позивача були порушені. Позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не з'ясував та не надав оцінки відсутності господарських операцій, на підставі яких були складені податкові накладні.
Апелянт наголошує, що суд першої інстанції у своєму рішенні, не надаючи належної оцінки доводам позивача та доказам, що містяться в матеріалах справи про відсутність операцій між позивачем та ТОВ «Мирфак», ТОВ «Хедус», всупереч положенням практики ЄСПЛ посилається на відсутність в нормах чинного законодавства України механізму вилучення незаконних або помилково направлених засобами електронного зв'язку податкових накладних, які вже зареєстровано у ЄРПН.
Неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мирфак», ТОВ «Хедус», відсутності підстав для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, наявності відомостей щодо ознак фіктивності ТОВ «Мирфак» та ТОВ «Хедус» та, відповідно, неможливості останнім реєструвати розрахунки коригування до податкових накладних, незастосування до спірних правовідносин положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідної практики Європейського суду з прав людини призвело до винесення незаконного та необгрунтованого рішення, яке має бути скасовано.
У відзиві на апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Донецькій області висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник третьої особи - Головного управління ДПС у Донецькій області заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ТОВ «Агропромсервіс» є юридичною особою та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Донецька область, Мар'їнський район, с. Желанне Друге, вул. Шахтарська, буд. 53, ЄДРПОУ: 31386832).
Відповідач та третя особа: Головне управління ДПС у Донецькій області в даних правовідносинах є суб'єктами владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
13.11.2019 під час реєстрації податкових накладних в ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» було виявлено, що невідомими особами через Електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» всупереч інтересам позивача, з використанням незаконно отриманих електронних підписів та сертифікатів, в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані податкові накладні по нереальним господарським договорам на загальну суму 46206120,00 грн., сума ПДВ 7701020,00 грн., а саме:
по взаємовідносинам з ТОВ «ХЕДУС» (ЄДРПОУ:42931912): ПН № 73 від 16.10.2019 на суму 1547520,00 грн., ПДВ 257920,00 грн.; ПН № 74 від 17.10.2019 на суму 1547520,00 грн., ПДВ 257920,00 грн.; ПН № 75 від 17.10.2019 на суму 1551240,00 грн., ПДВ 258540,00 грн.; ПН № 76 від 17.10.2019 на суму 158680,00 грн., ПДВ 259780,00 грн.; ПН № 77 від 17.10.2019 на суму 1562400,00 грн., ПДВ 260400,00грн.; ПН № 78 від 18.10.2019 на суму 1562400,00 грн., ПДВ 260400,00 грн.; ПН № 100 від 16.10.2019 на суму 1554960,00 грн., ПДВ 259160,00 грн.; ПН № 101 від 16.10.2019 на суму 1551240,00 грн., ПДВ 258540,00 грн.; ПН № 102 від 16.10.2019, на суму 1558680,00 грн., ПДВ 259780,00 грн.; ПН № 103 від 18.10.2019, на суму 1562400,00 грн., ПДВ 260400,00 грн.; ПН № 104 від 18.10.2019, на суму 1551240,00 грн., ПДВ 258540,00 грн.; ПН № 105 від 18.10.2019, на суму 1551240,00 грн., ПДВ 258540,00 грн.; ПН № 106 від 18.10.2019, на суму 1556820,00 грн., ПДВ 259470,00 грн.; ПН № 107 від 21.10.2019, на суму 1556820,00 грн., ПДВ 259470,00 грн.; ПН № 108 від 16.10.2019, на суму 1547520,00 грн., ПДВ 257920,00 грн.;
по взаємовідносинам з ТОВ «МИРФАК» (ЄДРПОУ:42932036): ПН № 85 від 16.10.2019 на суму 1554960,00 грн., ПДВ 259160,00 грн.; ПН № 86 від 16.10.2019 на суму 1551240,00 грн., ПДВ 258540,00 грн.; ПН № 87 від 16.10.2019 на суму 1558680,00 грн., ПДВ 259780,00 грн.; ПН № 88 від 16.10.2019 на суму1547520,00 грн..ПДВ 257920,00 грн.; ПН № 89 від 17.10.2019 на суму 1547520,00 грн., ПДВ 257920,00грн.; ПН № 90 від 17.10.2019 на суму 1558680,00 грн., ПДВ 259780,00 грн.; ПН № 91 від 17.10.2019 на суму 156400,00 грн., ПДВ 260400,00 грн.; ПН № 92 від 18.10.2019 на суму 1562400,00 грн., ПДВ 260400,00 грн.; ПН № 93 від 18.10.2019, на суму 1562400,00 грн., ПДВ 260400,00 грн.; ПН № 94 від 18.10.2019, на суму 1551240,00 грн., ПДВ 258540,00 грн.; ПН № 95 від 18.10.2019, на суму 1551240,00 грн., ПДВ 258540,00 грн.; ПН № 96 від 18.10.2019, на суму 1556820,00 грн., ПДВ 259470,00 грн.; ПН № 97 від 21.10.2019, на суму 1556820,00 грн., ПДВ 259470,00 грн.; ПН № 98 від 16.10.2019, на суму 1547520,00 грн., ПДВ 257920,00 грн.; ПН № 99 від 17.10.2019, на суму 1116000,00 грн., ПДВ 186000,00 грн.
Всі зазначені вище податкові накладні були зареєстровані 13.11.2019 в проміжок часу с 08 годин 03 хвилини до 08 годин 22 хвилини.
Листом від 13.11.2019 вих. № 200 позивач повідомив ГУ ДПС у Донецькій області про реєстрацію вищезазначених податкових накладних, які не підписувались та не відправлялись уповноваженими особами ТОВ «Агропромсервіс». Також було повідомлено про подання до відділу поліції заяви по даному факту (т. 1 арк. 61).
19.11.2019 на адресу ГУ ДПС у Донецькій області було подано заяву щодо анулювання (зупинення) реєстрації податкових накладних з Єдиного реєстру податкових накладних, неправомірно зареєстрованих невідомими особами (вих. № 206), якою позивач просив скасувати (анулювати) реєстрацію податкових накладних з дати їх незаконної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних по господарським взаємовідносинам між ТОВ «Агропромсервіс» з ТОВ «ХЕДУС» та ТОВ ««МИРФАК», відновити від'ємне значення ПДВ, сформованого до реєстрації спірних податкових накладних; призначити документальну позапланову перевірку та визнати недійсними зазначені вище податкові накладні та відмінити їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 арк. 63-65).
Також 19.11.2019 за вих. № 207 було подано до ГУ ДПС у Донецькій області запит щодо надання платнику податків інформації, якою товариство просило надати інформацію щодо створення та реєстрації незаконних податкових накладних в Електронному сервісі «Електронний кабінет платника податків» (т. 1 арк. 66-67).
Крім того, 19.11.2019 було подано до Державної податкової служби України (Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України) повідомлення щодо підозри можливого вчинення корупційного правопорушення, в якому позивач просив здійснити перевірку фактів несанкціонованого втручання в роботу сервісу Електронний кабінет платника податків, а саме платника податків ТОВ «Агропромсервіс» (т. 1 арк. 68-70).
ТОВ «Агропромсервіс» 20.11.2019 поштою направив письмові вимоги щодо реєстрації розрахунків коригування по податковим накладним для їх скасування на адресу ТОВ «ХЕДУС» та ТОВ ««МИРФАК» (т. 1 арк. 73-80).
Заявою за вих. № 218 від 27.11.2019 позивач повторно надав до ГУ ДПС у Донецькій області заяву (пояснення) щодо факту незаконної реєстрації податкових накладних та просив врахувати пояснення та надані документи під час проведення камеральної перевірки (т. 1 арк. 81-82).
ГУ ДПС у Донецькій області була надана відповідь позивачу на запит від 19.11.2019 № 207, в якій, зокрема зазначено, що перевірка чинності електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкових накладних та/або розрахунку коригування здійснюється в автоматизованому режимі відповідно до вимог пункту Порядку № 1246. За даними Єдиного реєстру податкових накладних зазначені податкові накладні сформовано програмним забезпеченням MЕDOC, направлені з ІР-адресів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , електронної скриньки fedorov1911v@gmail.com. (т. 1 арк. 97).
Державною податковою службою України надано ТОВ «Агропромсервіс» лист від 02.12.2019 № 11560/6/99-00-02-02-01-15, яким зокрема вказано підприємству на те, що скасування реєстрації податкових накладних в ЄРПН можливе на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (т. 1 арк. 100-102). Позивач, вважаючи, що його права були порушені через бездіяльність податкового органу, яке не здійснило жодних дій щодо зупинення реєстрації оскаржуваних податкових накладних, їх скасування, які в свою чергу, як вважає позивач, є незаконно створеними, та не надало позивачу жодної відповіді на чисельні звернення, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов наступних висновків.
Прийняття чи неприйняття податкових накладних надісланих засобами електронного зв'язку відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу. Вказані обставини не залежать від будь-яких дій податкового органу, оскільки проводяться виключно програмним забезпеченням.
При цьому, відповідач не наділений повноваженнями щодо вилучення зареєстрованих від імені позивача податкових накладних, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено механізму вилучення незаконних або помилково направлених засобами електронного зв'язку податкових накладних, які вже зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово роз'яснював позивачу, що коригування можливе лише в автоматичному режимі при реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних платниками, на адресу яких були зареєстровані податкові накладні позивача.
Податкові накладні виписані на ім'я відповідних контрагентів, у даному випадку на ТОВ «ХЕДУС» та ТОВ ««МИРФАК», а скасування реєстрації податкових накладних, процедура якої, в свою чергу, не передбачена податковим законодавством, може порушити їх інтереси.
Також, судом першої інстанції зазначено, що доказів закінчення кримінальних проваджень щодо незаконного отримання невідомими особами електронних ключів та сертифікатів, у зв'язку з чим було здійснено реєстрацію податкових накладних, до суду не надано.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів.
Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно вимог пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З матеріалів справи вбачається, що клопотанням позивача, яке зареєстровано судом першої інстанції 03.03.2020, до справи долучено відповідь на адвокатський запит - лист ДПС України № 5510/6/99-00-02-02-01-06 від 13.02.202. Відповідно до вказаного листа згідно відомостей з архіву електронної звітності, від імені позивача було складено на користь ТОВ «Хедус» та надійшло для реєстрації в період з 19 годин 06 хвилин 12.11.2019 по 19 годин 56 хвилин 12.11.2019 17 електронних податкових накладних. Документи не прийнято з наступних підстав: «Адреса містить некоректні дані», додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації. ІР-адреси, з яких направлені накладні: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , електронні скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 арк. 178-188).
Слід звернути увагу, що зазначені ІР-адреси та електронні скриньки співпадають з тими, які були використані і 13.11.2019 під час реєстрації накладних.
В листі від 28.11.2019 № 28775/10/05-99-02-05-13 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило, що за даними електронних податкових накладних (файлів формату xml), дата їх заповнення 13.11.2019, ідентифікатор програмного засобу, за допомогою якого сформовано документи, MЙDOC. Податкові накладні направлені з ІР- адресів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 Аналогічні обставини вказані і в листі ГУ ДПС у Донецькій області № 29167/05-99-06-03 від 29.11.2019.
Зазначені IP-адреси та електронна пошта не використовуються ані ТОВ «Агропромсервіс», ані бухгалтером ОСОБА_1 . Як слідує з загальнодоступних сервісів по визначенню місцезнаходження IP-адресів, зазначені IP-адреси зареєстровані та фізично використовуються у країні Ізраїль, регіон: Південний округ Ізраїлю, місто: Ашдод, ім'я провайдера: HQServ Communication Solutions.
IP-адреса та електронна пошта бухгалтера ТОВ «Агропромсервіс» ОСОБА_1 наступні: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зазначені документи, які були долучені до справи, протягом її розгляду в суді першої інстанції підтверджують той факт, що податкові накладні намагалися зареєструвати сторонні особи, шляхом підбору відповідних реквізитів таких накладних та імені файлу ще з 12.11.2019. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на ці обставини та не надав їм правової оцінки. Відповідачем за даним фактом також не проводилася перевірка, інформація на розгляд комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Донецькій області не направлялась. Запити на адресу ТОВ «Агропромсервіс» з приводу направлень на реєстрацію податкових накладних 12.11.2019 не направлялись.
Не прийнято до уваги і той факт, що ТОВ «Агропромсервіс» не отримувало квитанцію в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня в якості підтвердження продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
- ввезення товарів на митну територію України;
- вивезення товарів за межі митної території України;
- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що клопотанням позивача, яке зареєстровано судом першої інстанції 14.05.2020, до справи долучено довідка АТ «Альфа Банк» № 23009 від 04.03.2020 та виписка по рахунку, видану Донецьким обласним управлінням AT «Ощадбанк», відповідно до яких ТОВ «Агропромсервіс» в звітному періоді, коли було складено податкові накладні на адресу ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак», не мало розрахунків з ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак» (т. 1 арк. 230-232).
Слід відмітити, що зазначені документи підтверджують ту обставину, що позивач, ані 13.11.2019, ані в будь яку іншу дату не отримував від ТОВ «Хедус» і ТОВ «Мирфак» передоплати за жодні послуги чи товари.
Вищезазначеним клопотанням позивача, яке зареєстровано судом першої інстанції 14.05.2020, до справи також долучено копію звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 1 грудня 2019 року, відповідно до якого загальна кількість вирощеного насіння соняшника ТОВ «Агропромсервіс» склала 30 397,44 центнера, тобто 3 039 тон (т. 1 арк. 206-229).
Зазначені документи спростовують ту обставину, що відповідно до зареєстрованих податкових накладних на адресу ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак» нібито було поставлено насіння соняшника загальною вагою 12 421 тон., оскільки ТОВ «Агропромсервіс» навіть не мало такого обсягу насіння соняшника, як зазначено в податкових накладних, складених на адресу ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак», що підтверджено відповідними доказами, які були приєднані до матеріалів справи, під час її розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на ці обставини та не надав їм правової оцінки.
Відсутність будь-яких господарських операцій ТОВ АФ «Агропромсервіс» з ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак» та відповідно відсутність підстав для реєстрації податкових накладних, також підверджено і іншими доказами, які містяться в матеріаліах справи.
Відповідно до листа старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Донецькій області вих. № 6081 від 18.06.2020, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 12019050690001036 встановлено, що за юридичною адресою ТОВ «Мирфак», ТОВ «Хедус» не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не встановлено (т. 2 арк. 31).
Згідно листа від 24.01.2020 СВ Марійського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області: «... на теперішній час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12019050690001063 від 13.11.2019 будь-яких фактів та/чи доказів, які б свідчили про правовідносини та контакти між посадовими особами та співробітниками ТОВ АФ «Агропромсервіс» та ТОВ «Хедус» (ЄДРПОУ 42931912), ТОВ «Мирфак» (42932036) встановлено не було» (т. 1 арк. 144). До апеляційної скарги додано лист № 10160/20-2020 від 06.11.2020 старшого слідчого в ОВС майора поліції ОСОБА_2 , відповідно до якого:
- ТОВ «Агропромсервіс» визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12019050690001036;
- під час проведення досудового розслідування не встановлено причетність службових осіб або співробітників ТОВ «Агропромсервіс» до незаконної реєстрації податкових накладних, або передачі стороннім особам електронних підписів підприємства;
- на теперішній час місцезнаходження службових осіб ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак» не встановлено та не допитано;
- проводився тимчасовий доступ до рахунків ТОВ «Агропромсервіс» у АТ «Альфа-банк». Рух коштів по вказаним рахункам між ТОВ «Агропромсервіс» та ТОВ «Хедус», ТОВ «Мирфак» не встановлено;
- ГУ ДПС у Донецькій області листом № 58207/10/05-99-04-01-09 від 16.07.2020 повідомило слідчого про неможливість проведення документальних позапланових перевірок ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак» у зв'язку із не встановленням суб'єктів господарювання за податковою адресою (було складено акти перевірки місцезнаходження службових осіб платника податків ТОВ «Мирфак» (від 14.07.2020 № 1056/05-99-05- 04/42932036), ТОВ «Хедус» (від 14.07.2020 № 1057/05-99-05-04/42931912). Також згідно листа ГУ ДФС у Донецькій області № 61072/10/05-99-06-03-11 від 28.07.20 ТОВ «Мирфак» та ТОВ «Хедус» включені до Реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва.
При викладених обставинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача не виникало і не могло виникнути жодних податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю господарських операцій з ТОВ «Хедус», ТОВ «Мирфак» та відповідно не було підстав для складання та реєстрації відповідних податкових накладних у ЄРПН. Суд першої інстанції не з'ясував та не надав правової оцінки вищезазначеним обставинам справи, що призвело до винесення необгрунтованого рішення.
Позивач звертався до Державної податкової служби України з листом про необхідність анулювання вказаних вище податкових накладних та про необхідність відновлення від'ємного значення ПДВ, оскільки фактичні господарські операції позивачем не здійснювалися та позивачем накладні не реєструвалися в Єдиному реєстрі податкових накладних, на що податковим органом було зазначено про не можливість анулювання (вилучення) податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, посилаючись на непередбаченість такої дії діючим законодавством.
Необхідно зазначити, що в вищевказаному випадку суб'єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) АС 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), натомість посилається на відсутність в чинному законодавстві України механізму вилучення незаконних або помилково направлених засобами електронного зв'язку податкових накладних, які вже зареєстровано в ЄРПН. Відповідно до пункту 2001.1 статті 2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі - СЕА ПДВ) забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в СЕА ПДВ;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Як вбачається з формули, зазначеної в пункті 2001.3 статті 2001 ПК України, сума у СЕА ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування автоматично зменшується на суму виданих та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, протиправна реєстрація в ЄРПН податкових накладних (розрахунків коригування) зумовлює протиправне зменшення у СЕА ПДВ суми, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування.
Порядок ведення СЕА ПДВ регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. № 569 (надалі - Порядок № 569).
Згідно з приписами пункту 13 Порядку № 569 Державна фіскальна служба України автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
З вищевикладеного вбачається, що облік суми податку на додану вартість у СЕА ПДВ, як і внесення податкових накладних до ЄРПН, здійснює Відповідач - Державна фіскальна служба України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податків, необхідними для функціонування СЕА ПДВ, визначаються Державною фіскальною службою України та Казначейством.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Законом від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), тим самим узявши на себе зобов'язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 Конвенції).
Утілення таких гарантій відбувається шляхом застосування українськими судами при розгляді справ практики ЄСПЛ як джерела права, що передбачено положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», а також закріплено, зокрема у вищезазначеній статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
За встановлених у цій справі обставин не здійснення коригування даних електронного рахунку Позивача у СЕА ПДВ по поновленню (збільшенню) суми, на яку Позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у ЄРПН, порушує статтю 1 Протоколу І Конвенції.
Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде свавільним.
Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення ЄСПЛ у справі Wiggins v. United Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).
Незабезпечення здійснення коригування даних електронного рахунку Позивача у СЕА ПДВ фактично призводить до негативного впливу на господарську діяльність Позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним договорам з контрагентами, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму податкового кредиту з податку на додану вартість, Позивач не має можливості ним скористатись.
Суд першої інстанції у своєму рішенні, не надаючи належної оцінки доводам Позивача та доказам, що містяться в матеріалах справи про відсутність операцій між Позивачем та ТОВ «Мирфак», ТОВ «Хедус», всупереч положенням практики ЄСПЛ посилається на відсутність в нормах чинного законодавства України механізму вилучення незаконних або помилково направлених засобами електронного зв'язку податкових накладних, які вже зареєстровано у ЄРПН.
ЄСПЛ у своїх рішеннях підкреслює особливу важливість принципу належного урядування та наголошує на тому, що якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій; мінімізують ризик помилок (п. 70, 71 рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 р.). До того ж ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) декларує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, тобто прямо вказує на обов'язок держави, передбачений ст. 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорі у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до приписів другого речення частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з урахуванням встановлених в справі обставин, керуючись визначеним статтею 8 Конституції України принципом верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, враховуючи приписи п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, колегія суддів дійшла висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивача необхідним є зобов'язати Державну податкову службу України скасувати реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих 13.11.2019 від імені ТОВ «Агропромсервіс» податкових накладних на суму податку на додану вартість 7701020,00 грн. (сім мільйонів сімсот одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) за господарськими операціями з ТОВ «Хедус» та ТОВ «Мирфак» з дати їх реєстрації та відновити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку на додану вартість в розмірі 7 762 342,68 грн. (сім мільйонів сімсот шістдесят дві тисячі триста сорок дві гривні 68 копійок), яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних. Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 17.03.2020 у справі № 200/14922/18.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 5 763,00 грн.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про фактичне задоволення позовних вимог (частковість їх задоволення полягає в обранні правильного способу захисту прав), тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 605,00 грн. (3 842,00 грн. + 5 763,00 грн.).
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 139, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 200/14711/19-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» до Державної податкової служби України, треті особи: Головне управління ДПС у Донецькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРФАК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕДУС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОДАРТ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393) скасувати реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих 13.11.2019 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» ідентифікаційний код 31386832) податкових накладних на суму податку на додану вартість 7701020,00 грн. (сім мільйонів сімсот одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) грн.: № 73 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 74 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 75 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 76 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 77 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 78 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 100 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 160,00 грн.; № 101 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 102 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 103 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 104 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 105 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 106 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 107 від 21.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 108 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Хедус» (ЄДРПОУ 42931912, адреса: 87547, Донецька обл. місто Маріуполь, бул. Шевченка, будинок 262-А) та № 85 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 160,00 грн.; № 86 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 87 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 88 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 89 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 90 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 259 780,00 грн.; № 91 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 92 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 93 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 260 400,00 грн.; № 94 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 95 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 258 540,00 грн.; № 96 від 18.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 97 від 21.10.2019р. на суму ПДВ 259 470,00 грн.; № 98 від 16.10.2019р. на суму ПДВ 257 920,00 грн.; № 99 від 17.10.2019р. на суму ПДВ 186 000,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Мирфак» (ЄДРПОУ 42932036, адреса: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, бул. Шевченка, будинок 262-А) з дати їх реєстрації та відновити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку на додану вартість в розмірі 7 762 342,68 грн., (сім мільйонів сімсот шістдесят дві тисячі триста сорок дві гривні 68 копійок), яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8 код ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агропромсервіс» (ідентифікаційний код 31386832) судовий збір у розмірі 9 605,00 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) гривень 00 копійок.
Повне судове рішення - 22 грудня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук