"22" грудня 2020 р. справа №360/619/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі № 360/619/20 (головуючий І інстанції Петросян К.Є., текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
В провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/619/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишено без змін. (а.с. 85).
На адресу Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі щодо розподілу судових витрат, яка обґрунтована тим, що позивач поніс грошові витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн (а.с. 92-100).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи заяви, вважає що вказана заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
24 вересня 2020 року представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив, надати можливість позивачу довести розмір фактично понесених позивачем судових витрат у зв'язку з розглядом справи та залучити до матеріалів справи докази таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. (а.с. 173-175).
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача - ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив адвокату в сумі 3000,00 грн.
В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг позивачем наданий:
- договір про надання юридичних послуг № 01/02/20 від 01.02.2020 року;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги;
- акт № 2 до договору про надання правової допомоги № 01/02/20 від 01.02.2020 року;
- прибутковий касовий ордер № 08/10/20 року на суму 3000,00грн;
- рахунок на оплату № 01/02/20 від 8 жовтня 2020 року на суму 3000,00 грн (а.с. 94-99).
З Акту № 2 до договору про надання правової допомоги № 01/02/20 від 01.02.2020 року вбачається, що адвокатом на виконання договору про надання юридичних послуг № 01/02/20 від 01.02.2020 року було надано клієнту наступні послуги:
- вивчення судової практики з питання сплати єдиного соціального внеску (кількість годин: 0,5 на суму 1000,00грн);
- складання та надсилання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року у справі № 360/619/20 (кількість годин: 1 на суму 2000,00грн).
Колегія суддів зазначає, що відповідач по справі не скористався правом, передбаченим ч.6 та 7 ст.134 КАС України та не надав суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у вищезазначених положеннях Кодексу, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У розумінні вищезазначених положень Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відтак, витрати на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн. підтверджені доказами, які наявні в матеріалах справи, а заява представника позивача є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 23, 134, 139, 252, 311, 321, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву заяву Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі № 360/619/20 - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Повний текст додаткової постанови складений та підписаний 22 грудня 2020 року.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова