Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 грудня 2020 р. № 360/2768/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, -
20 липня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуб, в якому позивач просить суд стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 54132 грн. 61 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання та сплачений судовий збір.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі було передано на розгляд Харківському окружному адміністративному суду.
09.11.2020 вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач проходив навчання та військову (публічну) службу у Військовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил з 20.07.2018 року по 16.06.2020 року на посаді курсанта. 16 червня 2020 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Коледжу наказом начальника Коледжу (по стройовій частині) від 15.06.2020 року № 126. Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Коледжу, і відповідачем 20.07.2018 p., ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу». Таким чином відповідач має відшкодувати витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 54132 грн. 61 коп., які добровільно сплачені не були, а отже вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 10.11.2020 року вказану адміністративну справа було прийнято до розгляду.
Копія ухвали була надіслана на адресу відповідача та 15.12.2020 року вказане відправлення повернулось на адресу суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Від відповідача, ОСОБА_1 , відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 , проходив навчання та військову (публічну) службу у Військовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил (далі - Коледж) з 20.07.2018 року по 16.06.2020 року на посаді курсанта.
Відповідно до розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. № 1153/2008, Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з ОСОБА_1 20.07.2018 року.
Також судом встановлено, що 16 червня 2020 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Коледжу наказом начальника Коледжу (по стройовій частині) від 15.06.2020 року № 126.
Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Коледжу, і відповідачем 20.07.2018 p., ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу».
Таким чином, суд зазначає, що після розірвання контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Для добровільного відшкодування витрат університетом встановлений строк 15 діб, який обчислюється від дати видання наказу про відрахування курсанта (з моменту відрахування).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 , ознайомився із Загальним розрахунком № 298 від 16.06.2020 року та зобов'язався відшкодувати кошти добровільно не пізніше 15 діб з дня дати видання наказу про відрахування, про що свідчить його особистий підпис, однак добровільне відшкодування витрат на користь Університету не відбувається.
Зазначене слугувало підставою для звернення позивача до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що «Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "є", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "є", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.»
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 964 був затверджений "Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" (далі - «Порядок відшкодування витрат...»), який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Відповідно до пункту 3 вказаного «Порядку відшкодування витрат...» - відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пункту 4 Порядку, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 964, був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007р. № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений «Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (далі - «Порядок розрахунку витрат...»).
Пунктом 7 «Порядку відшкодування витрат...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 964, визначено, що "Уразі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку".
З огляду на вищевикладене, відповідачем - Харківським національним університетом Повітряних Сил, відповідно до вимог «Порядку відшкодування витрат...» та «Порядку розрахунку витрат...» були розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Коледжу з дня його зарахування до Коледжу по день виключення зі списків особового складу Коледжу, загальна сума яких склала 54132 грн. 61 коп., що підтверджується «Загальним розрахунком № 298 від 16.06.2020 року коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 », копія якого міститься в матеріалах справи.
Суд зазначає, що відповідач був обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання.
Із вказаним вище загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням курсанта від 16.06.2020 р. № 298 відповідач також був ознайомлений 15.06.2020 року під особистий підпис, що підтверджується його підписом у розрахунку. Крім того, в загальному розрахунку також міститься підпис відповідача щодо добровільного відшкодування витрат на його утримання в університеті у встановлений строк у загальному розмірі 54132,61 грн. (а.с. 9).
Проте, вказану у розрахунку суму витрат, пов'язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), яка складає у загальному розмірі 54132,61 грн., станом на час звернення позивача із даним позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відносно вимоги стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба витрати на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки в даному випадку Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба виступав в якості суб'єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 54132 грн. 61 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.