Справа № 464/3719/20
пр.№ 2/464/1204/20
16.12.2020 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар судового засідання - Цуняк А.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх собі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що спільно з третіми особами є власниками квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі, окрім нього зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , яка є його колишньою дружиною. Проте, незважаючи на реєстрацію відповідача за вказаною адресою, остання у такій квартирі ніколи не проживала, не сплачувала комунальних послуг та не отримувала кореспонденцію, її особистих речей у такій квартирі немає. Факт не проживання відповідача за адресою місця реєстрації стверджується актами ЛКП «Житловик-С». У зв'язку з тим, що відповідач зареєстрована в квартирі, але в такій не проживає, просив визнати її такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням.
Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання. Від представника відповідача ОСОБА_6 повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відзиву з викладенням своєї правої позиції у справі відповідачем та представником відповідача не надано.
Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явились, звернувшись до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.
Судом, на підставі положень статей 223, 280 ЦПК України, враховуючи також відсутність відповідних заперечень представника позивача, здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , третім особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом, виданими 18.03.2020 державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я. та зареєстровані в реєстрі за № 3-759, 3-761, 3-763.
Відповідно до статей 317 , 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Питання втрати членом сім'ї власника права користування житлом вирішується на підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України. Так, вказаною нормою закону передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем ОСОБА_2 в шлюбі, який рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10.09.2018 розірвано.
Згідно з довідкою з місця проживання №1148 від 18.06.2020, виданою ЛКП «Житловик-С», у квартирі АДРЕСА_1 , окрім позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована його колишня дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Додатково встановлено, що 26.09.2019 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір оренди квартири, відповідно до якого остання прийняла в строкове платне користування квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Як видно з актів ЛКП «Житловик-С№ від 18.06.2020, 18.03.2020, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована, однак не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 2012 року.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі понад встановлений законом строк збереження права користування житлом, поважних причин непроживання чи перешкод у користуванні таким не надано, а відтак суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та визнання відповідача такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280 - 289 Цивільного процесуального кодексу України, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.