Ухвала
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 754/1028/20
провадження № 61-17887ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 205,99 грн щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття, аліменти за минулий час у розмірі 146 064,60 грн, додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 16 823,95 грн та компенсувати їй витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 900,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів міста Київ з державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1863. Від шлюбу у сторін є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_1 . Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04 листопада 2016 року, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Під час розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем було досягнуто усної домовленості, що дитина буде проживати з ОСОБА_1 , а на утримання малолітньої дитини відповідачем щомісячно буде виділятись сума коштів достатня для повноцінного життя та розвитку дитини. Кошти від відповідача на утримання дитини надходили не систематично та в недостатньому обсязі для забезпечення навчання, розвитку та здоров'я дитини. Із листопада 2018 року кошти перестали надходити. Перелік платежів, що надходили за період з 01 вересня 2016 року по день подання позову складав 22 175,00 грн. Вказувала, що дитина дуже часто хворіє, позивач змушена була деякий час не працювати і займатись її лікуванням. У зв'язку із тим, що з серпня 2018 року відповідач перестав надавати кошти на утримання дитини, позивач неодноразово зверталась до відповідача із проханням надати матеріальну допомогу. Однак, відповідач проігнорував вимоги позивача надати матеріальну допомогу на утримання спільної доньки.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 серпня 2020 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 2 218,00 грн, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти за минулий час, разово в розмірі 66 183,65 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на відшкодування додаткових витрат, разово в розмірі 16 823,95 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрата у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 66 183,65 грн аліментів за минулий період скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 823,95 грн додаткових витрат залишити без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 579,00 грн судових витрат на правничу допомогу.
Компенсовано ОСОБА_2 за рахунок держави судовий збір у розмірі 1 285, 18 грн.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02 грудня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Петрова Є. В., та суддів, які входять до складу колегії: Калараша А. А., Штелик С. П.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2020 року № 3095/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу за касаційним провадженням № 61-17887ск20 призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Ткачука О. С.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Предметом позову у цій справі є стягнення коштів у загальному розмірі 188 124,49 грн (146 064,60 грн + 16 823,95 грн + 4 205,99 грн ? 6), що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки, касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук