Ухвала
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 759/10149/19
провадження № 61-17607ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , одинадцята Київська нотаріальна контора, про визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку майна,
У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним вище позовом.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено за ОСОБА_2 1/2 частки у квартирі АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 1999 року. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , в яких: одна кімната та підсобні приміщення, загальною площею 39,50 кв. м, житлова площа 18,70 кв. м, яка належала ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 1999 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції виходив з того, що квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, яке не припинилося після розірвання шлюбу, тому позивачка має право на виділ частки у спільному майні та визнання за нею права власності на цю частку.
25 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка надійшла 27 листопада 2020 року, в якій заявник просить суд оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, текст касаційної скарги містить клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, з посиланням заявника на скрутне матеріальне становище, як на підставу для задоволення клопотання.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З зазначених підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір», визначено пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору додано копію пенсійного посвідчення по інвалідності (III група) на ім'я ОСОБА_1 та довідку про доходи від 25 листопада 2020 року за червень-листопад 2020 рік на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору.
Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки не є безумовною підставою та не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У зв'язку з наведеним заявникові потрібно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у порядку та розмірі, що визначений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 1 921 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності на частку майна), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, таким чином сума становить (5 283 грн 13 коп.+768 грн 40 коп.)*200%= 12 103 грн.
Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 12 103 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян