17 грудня 2020 року справа № 580/5402/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кучеренко І.О.,
представника позивача - Тарасенко О.В. (за ордером),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом державного підприємства «Златодар» до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось державне підприємство «Златодар» (вул. Шевченка, буд. 47, м. Золотоноша, Черкаська обл. 19700, далі - позивач) з позовом до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, 18001, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Я.М. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника позивача від 11.11.2020 у ВП №62344832 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП №36808585;
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Я.М. від 11.11.2020 у ВП №62344832 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП №36808585.
Ухвалою суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Фесенко Я.М. протиправно винесено постанову від 11.11.2020 у ВП №62344832 про арешт коштів боржника позивача при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП №36808585, оскільки зазначене зведене виконавче провадження зупинено 16.12.2015, у зв'язку із відкриттям господарським судом Черкаської області справи про банкрутство ДП «Златодар». Крім того, відповідачем оскаржуваною постановою накладено арешт коштів лише у межах суми звернення стягнення за наказом господарського суду Черкаської області №925/1770/15, виданого 06.05.2020, а не на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням. Також зазначив, що забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо державного підприємства «Златодар» протягом трьох років з дня набрання чинності Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-IX.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача в судове засідання не прибула, просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності, однак у судових засіданнях 11.12.2020 та 16.12.2020 позов не визнала, надала до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначила, що оскаржуваною постановою від 11.11.2020 накладено арешт на кошти боржника в межах суми виконавчих проваджень ВП №62344832, ВП №62344684, на які не поширюється дія мораторію, оскільки вимоги за ВП №62344832, ВП №62344684 є поточними вимогами кредиторів. Крім того, на державне підприємство «Златодар» не розповсюджуються норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-IX, оскільки підприємство позивача відсутнє у затвердженому переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. На підставі вищевикладених обставин, представник відповідача вважає, що позов є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження ВП №36808585 до складу якого входить 55 виконавчих проваджень, у тому числі ВП №62344832, ВП №62344684, боржником якого є державне підприємство «Златодар».
11.11.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Я.М. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №62344832.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд враховує, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно ухвали господарського суду Черкаської області від 07.12.2015 у справі №925/1770/15 за заявою державного підприємства «Златодар», порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Златодар», (вул. Шевченка, буд. 47, м. Золотоноша, Черкаська обл., код ЄДРПОУ 00952545) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, у зв'язку з чим постановою відповідача від 16.12.2015 зведене виконавче провадження №36808585 зупинено.
24.06.2020 до відповідача надійшло виконавче провадження №62344684 з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 06.05.2020 №925/1770/15 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Трейдфілд Україна» майна в натурі загальною вартістю 29412520 грн. та боргу в сумі 3200 грн., яке постановою державного виконавця від 24.06.2020 прийнято до виконання.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі №925/1770/15 задоволено заяву ТОВ «Трейдфілд Україна» та змінено спосіб виконання рішення суду на стягнення з позивача на користь ТОВ «Трейдфілд Україна» коштів в сумі вартості неповернутого майна, а саме 29412520 грн.
Постановою відповідача від 11.11.2020 ВП №62344832 приєднано виконавче провадження №62344832 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 06.05.2020 №925/1770/15 до зведеного виконавчого провадження №36808585 та 11.11.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Я.М. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №62344832.
Положеннями ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності.
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
Згідно визначення термінів, що наведені у ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів та не поширює свою дію на зобов'язання поточних кредиторів, в тому числі щодо нарахування неустойки (штрафів, пені), та інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Із матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Трейдфілд Україна» не є конкурсним кредитором, а зобов'язання ДП «Златодар» перед ТОВ «Трейдфілд Україна» з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 06.05.2020 №925/1770/15 є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі №925/1770/15 про банкрутство державного підприємства «Златодар» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.
Враховуючи, що на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження ВП №36808585, боржником якого є державне підприємство «Златодар», до складу якого входить 55 виконавчих проваджень, із яких два виконавчі провадження ВП №62344832, ВП №62344684 (стягувач ТОВ «Трейдфілд Україна») з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 06.05.2020 №925/1770/15 - на які не поширювалась дія мораторію, тому відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову від 11.11.2020 про арешт коштів боржника саме в межах цих двох виконавчих проваджень (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження).
Щодо твердження позивача про те, що забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо державного підприємства «Златодар» протягом трьох років з дня набрання чинності Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-IX, то суд зазначає наступне.
Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-IX, зокрема, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону від 02.10.2019 №145-IX забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Так, ст. 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» був затверджений перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1, однак у зазначеному переліку відсутнє державне підприємство «Златодар», як об'єкт права державної власності, що не підлягає приватизації, тому положення п. 3 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону від 02.10.2019 №145-IX щодо заборони вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на позивача не розповсюджуються.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.А. Гайдаш