Справа № 686/23793/17
Провадження № 22-ц/4820/1726/20
10 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Костенка А.М. (суддя - доповідач), Грох Л.М., Корніюк А.П.
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю: позивача та представника відповідача
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/23793/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2018 року в складі судді Карплюка О.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про стягнення грошових коштів.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ПАТ «Хмельницькобленерго» на його користь 429 559 376 грн доходу, який це товариство могло одержати від використання набутого без законної на те підстави майна - реконструйованої підстанції ПС 11/35/10 за період з серпня 2014 року по серпень 2017 року включно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що 09 листопада 2006 року він згідно біржового договору купівлі-продажу придбав у ПМП «Юнар» реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10, яка знаходиться у м. Шепетівці (територія Шепетівського РЕМ) загальною вартістю 3963784 грн. 38 коп. Про зміну власника цієї підстанції відповідача було повідомлено 10 листопада 2006 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року відповідача зобов'язано повернути позивачу зі свого незаконного володіння цю підстанцію.
Оскільки відповідач володів та мав змогу використовувати належний позивачу на праві власності силовий масляний трьохфазний трансформатор марки ТДТН 25000/110 - 67У1 зав 112658. За розрахунками позивача, його дохід за період з серпня 2014 року по серпень 2017 року мав би становити 265 200 588 грн.
Також позивач вказував, що за період з серпня 2014 року по серпень 2017 року відповідач не сплачував йому орендну плату за користування його майном цілісним комплексом підстанції ПС 110/35/10, яка за його розрахунками складає 4606217 грн.
Тому позивач, уточнивши заявлені позовні вимоги, просив стягнути з ПАТ «Хмельницькобленерго» на його користь 269 806 805 грн доходу, який це товариство могло одержати від використання набутого без законної на те підстави майна - реконструйованої підстанції ПС 11/35/10 за період з серпня 2014 року по серпень 2017 року включно.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2018 року у позові відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій вказував на порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права. Так на думку апелянта, суд не дав належної оцінки листу ПАТ «Хмельницькобленерго» від 17 червня 2014 року №01-06-1552, директора Шепетівського РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» від 28 липня 2016 року. Крім того, пославшись як на підставу відмови у позові на договір купівлі-продажу трансформатора від 31 травня 2016 року, суд не звернув уваги на те, що зазначений у позові період повернення доходу починається з серпня 2014 року. Також суд не врахував, що спірне майно було включено до ліквідаційної маси у справі про банкрутство приватного підприємця ОСОБА_1 , тобто перебувало під забороною відчуження, що прямо зазначено у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року. Саме заборона відчуження майна ОСОБА_1 (а не трансформатор №112658 входив до складу майна, на яке було накладено арешт) відносить договір купівлі-продажу цього трансформатора до нікчемних, а тому він не може бути доказом в даній справі. Пославшись на фотокопію цього договору, яку було надано представником відповідача, поза увагою суду залишились ті обставини, що ПАТ «Хмельницькобленерго» не було стороною цього договору, та що фотокопія документу не може бути належним та допустимим доказом. Крім того, суд не дослідив та не дав будь-якої оцінки акту від 13 жовтня 2017 року, підписаному в тому числі й представником відповідача, про вивезення цього трансформатора з території Шепетівського РЕМ, саме 13 жовтня 2017 року, силами ОСОБА_1 , а не ПП «Приорітет-1», що також спростовує дійсність договору комісії б/н від 22 березня 2016 року. Не погоджується апелянт з тим, що суд послався як на підставу для відмови у позові на повідомлення Вінницького відділення КНДІСЕ від 22 вересня 2017 року про неможливість проведення судово-економічної експертизи через відсутність методики розрахунку можливого розміру доходу від безпідставного використання відповідачем належної позивачу електричної підстанції. При цьому, суд не звернув уваги на те, що експертизу не було проведено не лише тому, що відсутня методика її проведення, але й тому, що відповідач не надав жодних даних, необхідних для проведення такої експертизи.
Посилання суду на недоведеність суми доходу є необґрунтованими з огляду на дані про фактичну середню закупівельну ціну електроенергії ПАТ «Хмельницькобленерго» та тарифи не електроенергію для споживачів, зазначених у листі від 14 березня 2018 року №2018-05-13-756, адже різниця в ціні і є доходом підприємства від продажу одного кіловата електроенергії за годину, загальна сума доходу визначалась виходячи з максимальної потужності трансформатора, помноженої на кількість годин на добу та на кількість днів у спірному періоді.
Тому ОСОБА_1 просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2018 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2018 року скасовано, стягнуто з ПАТ «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_1 кошти за період з серпня 2014 по серпень 2017 року у сумі 1 896139 грн, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного суду від 09 вересня 2020 року постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року в частині позовних вимог про отримання доходу у вигляді стягнення несплаченої орендної плати скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Хмельницькобленерго», з врахуванням постанови Верховного Суду, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін. Відповідач зазначає, що в апеляційній скарзі не зазначено, нових обставин, що підлягають встановленню, або про відсутність необхідності у встановленні нових обставин, відсутнє обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, хоча апелянт долучив копію ухвали господарського суду Хмельницької області по справі №13/253-Б та копію ухвали Апеляційного суду Хмельницької області по справі 686/88864/15-ц. Відповідач також зазначає, що відносини між електропередавальною організацією та власником електричних мереж (електромеханічного обладнання) регулюються спеціальними нормативно-правовими актами, а позивач був зобов'язаний звернутись до відповідача з метою укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Сам факт використання майна ОСОБА_1 не відноситься до предмету позову, оскільки він у позовній заяві просив суд стягнути можливий дохід від використання майна. Крім того, позивачем не надано обґрунтування застосованої ним методики розрахунку доходу. Також, на думку відповідача, безпідставним є міркування апелянта щодо стягнення орендної плати за незаконне володіння та використання іншого майна електричної підстанції. Так, між сторонами орендних відносин не було, а твердження позивача про нікчемність договору купівлі-продажу трансформатора від 31 травня 2016 року суперечить законодавству.
Заслухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню в частині з ухваленням нового судового рішення в цій частині з наступних підстав.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Так судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 01.03.2016 року, зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» повернути ОСОБА_1 протягом календарного місяця поточного року із свого незаконного володіння реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 , до складу якої входить електротехнічне обладнання, матеріали та будівельна частина згідно акта прийому-передачі від 09.11.2006 року, а саме: трансформатор ТДТН-25000/110/35/10 кВ №112658 - 1 шт.; панель дистанційного захисту типу ЭПЗ-1636-67/2 2 шт.; комплект пристрою ТС-ТИ типу МКТ-1Б для телемеханізації П/СТ; диспетчерський пульт з планшетом диспетчерського щита ТМ-100/10 2 шт.; кабель силовий АВРГ 50 м.; кабель контрольний АКВРГ 100 м; кабель контрольний АКВРБГ 100 м; відокремлювач трьохполюсний ОД-110-100 4/с з приводом ПРО 1У1 2шт.; короткозамикач КЗ-110-1У з приводом РПК 1У1 2шт.; розділювач 3-х полюсний РПДН-1б-1000-110- 4 шт.; розділювач 3-х полюсний РНДЗ-2-110 2 шт.; заземлювач в нулі трансформатора ЗОН- 2 шт.; розрядник вентильний РВС 110 з регистром спрацювання 2 шт.; розрядник вентильний РВС-35 8 шт.; розрядник вентильний РВС-15 3 шт.; опорний ізолятор ОНШ-35-3000 2 шт.; спуски і перемикачі зрізом до 300 кв.мм при 3-х проводах в фазі 25 шт.; гирлянда натяжна одноцепна ПС-66 Д 18 шт.; зажим апаратний А4А-185-2 36 шт.; зажим апаратний А2А-185-2 28 шт.; зажим апаратний А1А-185-1 4 шт.; зажим апаратний АА-185-1 2 шт.; трансформатор току ТША-0,5 2 шт.; наконечник кабельний ТА-11-12 80 шт.; провід АС 185/29-0,4 км; стелаж під АБ однозарядний 12 шт.; стелаж під АБ двозарядний 11 шт.; шина мідна кругла d 6 мм 100 м.; ізолятор лінійний штирьовий ТФ-16 36 шт.; панель управління сигналізації - 1 шт.; панель управління трансформатора 2 шт.; панель управління шинних апаратів 1 шт.; панель управління ША-10 кв 1 шт.; панель захисту трансформатора - 2 шт.; панель захисту і автоматики сторони 110кВ 2 шт.; панель АРН трансформатора 1 шт.; панель А4Р ЭПЗ ИЗ2 1 шт.; панель живлення блокування 1 шт.; пристрій ВАЗП 380/260 2 шт.; панель постійного току П-291 2 шт.; трансформатори ТПОЛ -10-05 р 9 шт.; кабель АКВВГ 4*2,5 кв.мм 0,92 км.; кабель АК АВВГ 4*4 0,91 км; кабель АКВВГ 7*2,5 1,14 км.; кабель АКВВГ 7*6 1,125 км.; кабель АКВВГ 10*2,5 2,56 км.; кабель АКВВГ 10*6 0,43 км.; кабель АКВВГ 14*2,5 0,63 км.; кабель ААШВ 1кВ 2*50 0,415 км.; кабель ААШВ 1кВ 2*60-0,02 км; кабель ААШВ до 1 кВ 2*120 - 0,1 км; кабель ААШВ 3*185-0,095 км; кабель ААШВ 3*35 +1*16 0,07 км; кабель ААВГ 3*4 + 1*2,5 0,36 км; кабель ААВГ 3*6 + 1*2,5 = 0,27 км; кабель ААВГ 3*6+1*2,5-0,27 км; кабель ААБ 3*10+1*6-0,2 км ; будівельна частина плита НСП-1 4 шт.; стойка УСО - 1А 44 шт.; стойка УСО-2А 2 шт.; стойка УСО-2А 2 шт.; плита ПН2-1 28 шт.; опора під розрядник РВС-110 ТО-11030 6 шт.; опора під короткозамикач КЗ-110-У1 ТО-110-63 2 шт.; опора під трьохполюсні розє'днувачі ТО-110-67 6 шт.; опора під трьохполюсні відокремлювачі ТО-110-68 - 2 шт.; опора під шинну опору ШО-ПО ТО-110-35 8 шт.; опора під однополюсний заземлювач з розрядником РВС-35 ТО-110-46 2 шт.; фундамент під трансформатор ФТН-1 2 шт.; опора під розрядники РВС-35 ТО-35-32 2 шт.; металоконструкція загальною вагою 4983,5 кг. в належному вигляді, справному та працездатному стані всіх вузлів та агрегатів.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини справи, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зазначеним рішенням встановлено, що згідно біржового договору купівлі-продажу ОСОБА_1 09 листопада 2006 року придбав у ПМП «Юнар» реконструйовану підстанцію 110/35/10 кВ, загальною вартістю 3 963 784 грн.38 коп.
Згідно акта приймання - передачі від 09 листопада 2006 року ПМП «ЮНАР» передало, а від громадянина ОСОБА_1 прийняв ФОП ОСОБА_1 реконструйована підстанція 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , територія Шепетівського РЕМ із вищезазначеним складом. Про зміну власника ПМП «ЮНАР» повідомило Голову правління ВАТ «Хмельницькобленерго» листом від 27 жовтня 2006 року, а ОСОБА_1 - листом від 10 листопада 2006 року.
Однак в період з 10 листопада 2006 року вказана реконструйовану підстанцію 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , територія Шепетівського РЕМ без достатніх правових підстав перебувала у володіння відповідача та ним використовувалась.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2015 року в справі № 686/8864/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача приватне підприємство «Енергокомплект» про витребування майна із чужого незаконного володіння, шляхом стягнення з Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_1 вартості підстанції в сумі 268196 грн. та 9500 грн. судових витрат.
Вказана судове рішення було виконано відповідачем.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Предметом позову у цій справі є стягнення з АТ «Хмельницькобленерго» безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав належною на праві власності позивачу реконструйованою підстанцією ПС 110/35/10 кВ за період з серпня 2014 по серпень 2017 року.
Таким чином, відносини з фактичного користування реконструйованою підстанцією ПС 110/35/10 кВ без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Разом з тим для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Така ж правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду в цивільній справі № 686/17335/18 від 22 травня 2019 року в аналогічних правовідносинах між тими ж сторонами, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись судом при вирішенні спору.
З врахуванням викладеного слід дійти висновку, що оскільки між сторонами склались відносини з фактичного користування реконструйованою підстанцією ПС 110/35/10 кВ без укладеного договору оренди, то за змістом норм ст. 1212 Цивільного кодексу України власник підстанції має право на отримання недоотриманих доходів у вигляді орендної плати за користування відповідачем його майном без достатніх правових підстав.
За змістом загальних положень цивільного законодавства особа може користуватись майном іншої особи на договірних засадах безоплатно або платно. Платне користування чужим майном здійснюється на підставі договору оренди.
Отже в разі правомірного набуття відповідачем права користування майном позивача він мав сплачувати останньому орендну плату, однак позивач не передавав відповідачу в платне користування на підставі договору оренди вказане майно, яке йому належить на праві власності, не передавав відповідачу вказане майно і в безоплатне користування, а відповідач без достатніх правових підстав, без дозволу позивача користувався даним майном.
З врахуванням викладеного слід дійти висновку, що позивач не отримав доходи від використання відповідачем без достатньої правової підстави його майна у вигляді саме орендної плати, про що зазначено в позовній заяві з врахуванням того, що відносини між сторонами є кондикційними.
В ході розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 під час попередніх засідань апеляційного суду встановлено, що 23 грудня 2009 року тендерний комітет ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» щодо вибору процедури закупівлі послуг оренди частини підстанції визначився, що орендна плата складає 51247 грн. в місяць, що підтверджується протоколом його засідання Т5-1-09 (т.1 а.с. 4-5).
25 січня 2010 року ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» повідомило директора ПП «Енергокомплект» ОСОБА_1 про ухвалення протоколу засідання тендерного комітету Т5-1-09 про оренду (т. 1 а.с. 7).
16 грудня 2015 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду (справа №686/8864/15-ц) зобов'язано ПАТ «Хмельницькобленерго» повернути ОСОБА_1 протягом календарного місяця поточного року зі свого незаконного володіння реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 9-12).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 вересня 2017 року змінено спосіб та порядок виконання даного судового рішення шляхом стягнення з ПАТ «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_1 вартості реконструйованої підстанції ПС 110/35/10 кВ, в сумі 268196 грн. (а. с. 13-14).
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2018 року в даній цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 квітня 2018 року, яке переглядається на даний час та позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача з відповідача 1896139 грн. недотриманої орендної плати.
При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що ПАТ «Хмельницькобленерго» з серпня 2014 по серпень 2017 року утримувало майно ОСОБА_1 , внаслідок чого йому завдано збитків, оскільки він міг отримувати дохід - орендну плату за використання ПАТ «Хмельницькобленерго» його майна, і не отримав його у зв'язку з діями відповідача, в володінні якого знаходилось майно позивача, а тому неотримані кошти за оренду майна підлягають стягненню
Верховний Суд своєю Постановою від 09 вересня 2020 року скасував постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2018 року в даній цивільній справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та направив справу в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Однак Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2020 року вказав, що Апеляційний суд дійшов вірних висновків того, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року у справі № 686/8864/15-ц зобов'язано ПАТ «Хмельницькобленерго» повернути ОСОБА_1 протягом календарного місяця поточного року зі свого незаконного володіння реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, ПАТ «Хмельницькобленерго» з серпня 2014 до серпня 2017 року утримувало майно ОСОБА_1 , внаслідок чого йому завдано збитків, оскільки він міг отримувати дохід - орендну плату за використання ПАТ «Хмельницькобленерго» його майна, і не отримав його у зв'язку з діями відповідача.
Тобто Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про право позивача на отримання позивачем неотриманого доходу у вигляді орендної плати за період з серпня 2014 до серпня 2017 року в розмірі, визначеному тендерним комітетом ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго».
Також Верховний Суд зазначив, що такі висновки апеляційного суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).
Відповідно до ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові касаційного суду є обов'язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
З врахуванням обставин справи, вказівок та висновків Верховного Суду в даній цивільній справі апеляційний суд вважає, що оскільки, відповідно до протоколу тендерного комітету вартість оренди підстанції визначено 51247 грн. в місяць, то за період з серпня 2014 по серпень 2017 року - 37 місяців, що вимагає позивач, коли майно незаконно знаходилось у відповідача сума неотриманого позивачем доходу складає 1896139 грн.
Направляючи справу на новий апеляційний розгляд Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції, не звернув увагу на заяву ПАТ «Хмельницькобленерго» про застосування строків позовної давності, викладену в відзиві на позовну заяву від 26 березня 2018 року, правового висновку щодо цієї заяви не зробив.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 з урахуванням уточнення позовних вимог представник відповідача просив суд у випадку встановлення судом за результатами розгляду справи порушення прав позивача, які підлягають захисту застосувати строк позовної давності по 29 листопада 2014 року.
Згідно з частиною першою статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом 29 листопада 2017 року, а тому в межах строку позовної давності він має право на стягнення неотриманого доходу за період з 30 листопада 2014 року по 31 серпня 2017 року, тобто за 33 місяці в сумі 1691151 грн. (51247х33). В решті прозову в цій частині слід відмовити за пропуском строку позовної давності.
Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплати судового збору, понесені в суді першої інстанції пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач ОСОБА_1 на момент подачі позову мав статус особи з постраждалої внаслідок Чорнобильської АЕС, то судовий збір підлягає стягненню лише з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 50,14 грн.( 1691151х100:269806805=0,63%х8000:100=50,14).
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2018 року в частині відмови в позові в стягненні 4606217 грн. недотриманого доходу у вигляді орендної плати скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про стягнення грошових коштів недотриманого доходу у вигляді орендної плати задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (адреса: 29016,вул. Храновського, 11А, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 22767506) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1691151 (один мільйон шістсот дев'яносто одну тисячу сто п'ятдесят одну) грн. недоотриманого доходу у вигляді орендної плати
Стягнути Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» в дохід держави судовий збір в сумі 50,14 грн.
В решті позову в цій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2020 року.
Судді А.М. Костенко
Л.М. Грох
А.П. Корніюк