Справа № 677/1529/16-ц
Провадження № 22-ц/4820/1768/20
10 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Костенка А.М. (суддя - доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю представників учасників справи
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 677/1529/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2020 року в складі судді Вознюка Р.В. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, при цьому заявник просив визнати протиправним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 14472 від 10 серпня 2020 року, складений державним виконавцем Красилівського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гостинським П.В., в рамках виконавчого провадження № 53071366.
На підтримання заявлених вимог, ОСОБА_1 посилався, що на виконанні у Красилівському РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 53071366 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07 жовтня 2016 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Проте, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо, що державним виконавцем ОСОБА_5 складено розрахунок зі сплати аліментів № 14472 від 10 серпня 2020 року, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів становить 101473,63 грн. і згідно його відомостей та розрахунків боржником сплачено аліментів на загальну суму 21960 грн. ОСОБА_1 вказував, що він належним чином виконував рішення суду, систематично сплачуючи аліменти на утримання дітей, загальна сума сплачених ним аліментів становить - 42 723 грн, що підтверджується фіскальними чеками про здійснення платежів. Таким чином наданий державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментах не відповідає дійсності, що призводить до порушення прав боржника у виконавчому провадженні. Також заявник не погоджується з накладення на нього штрафу через наявну заборгованість по аліментах, оскільки в нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, тому постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 30% від суми заборгованості зі сплати аліментів є незаконною.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Красилівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гостинського П.В. - відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу при цьому апелянт вказує на невірне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Так апелянт вказує, що він мав права оскаржувати рішення та дії державного виконавця щодо визначення ним розміру заборгованості по аліментах та порядку їх нарахування виключно в судовому порядку, відповідно до ст.ст. 447, 448, 451 ЦПК України, тому суд прийшов до помилкового висновку, що оскільки спір виник щодо розміру заборгованості по аліментах, тому такий спір підлягає вирішенню судом в порядку позовного провадження. Апелянт зазначає, що при складенні розрахунку заборгованості не зарахував фактично сплачені ним кошти чим порушив його законні права та інтереси, що в свою чергу призвело до складення неправомірного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Тому, ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2020 року та постановити нову ухвалу якою задовольнити вимоги поданої скарги.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .
Так судом встановлено, що рішенням Красилівського районного суду від 16.11.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07 жовтня 2016 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
На виконання даного судового рішення Красилівським районним судом 30.11.2016 року видано виконавчий лист № 686/1529/16.
02 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Красилівського районного відділу державної виконавчої служби з заявою про прийняття до примусового виконання даного виконавчого листа.
Постановою начальника Красилівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження № 53071366 за виконавчим листом № 686/1529/16 від 30.11.2016 року.
В межах даного виконавчого провадження 27 квітня 2018 року стягувачу ОСОБА_2 Красилівським районним відділом державної виконавчої служби було направлено повідомлення про роз'яснення їй права на звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (ухилення від сплати аліментів).
20 липня 2019 року ОСОБА_1 було внесено до Єдиного реєстру боржників.
10 серпня 2020 року державним виконавцем було складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до цього розрахунку заборгованості від 10 серпня 2020 року № 19.10-20, складеного державним виконавцем Гостинським П.В., ОСОБА_1 за період з жовтня 2016 року до липень 2020 року всього нараховано аліментів на загальну суму 101983,67 грн., сплачено 22470 грн., заборгованість складає 79513,67.
В цей же день державним виконавцем Гостинським П.В. винесено постанову про накладення штрафу, якою накладено штраф на ОСОБА_1 в зв'язку з заборгованістю в сумі 79513,67, що перевищує суму платежів за два роки в розмірі 23584,1 грн на користь стягувача ОСОБА_2
12 серпня 2020 року боржник ОСОБА_1 прибув в Красилівський відділ ДВС та надав квитанції про сплату аліментів, про що державним виконавцем було складено відповідний акт.
17 листопада 2020 року державний виконавець склав новий розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до цього розрахунку заборгованості від 17 листопада 2020 року № 20972, складеного державним виконавцем Гостинським П.В., ОСОБА_1 за період з жовтня 2016 року по жовтень 2020 року всього нараховано аліментів на загальну суму 106213,67 грн., сплачено 54671 грн., заборгованість складає 51542,67 грн.
Таким чином, вже в новому розрахунку було враховано сплачені боржником аліменти в період до серпня 2020 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. Відповідно до змісту скарги та заявлених вимог заявник не погоджується з визначеним державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами та порядком їх нарахування.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За правилами частин першої та третьої статті 71 Закону України
«Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), передбачений статтею 195 СК України, відповідно до якої заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої посилався на те, що фактично виник спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів, тому такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.
Проте зазначений висновок суду є помилковим та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
З врахуванням наведених норм права слід дійти висновку, що, оскільки скаржник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, такий спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів може розглядатися у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.
Такий же правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 401/3734/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 523/7815/18, від 15 липня 2020 року у справі № 645/5637/15-ц. від 26 серпня 2020 року у справі № 693/1065/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 569/1662/18.
Отже, суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку, що спір у цій справі підлягає вирішенню судом лише у порядку позовного провадження і що саме це є підставою для відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
При цьому колегія суддів, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити через її необґрунтованість.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржник в 2019-2020 роках у виконавчу службу не з'являвся, жодних відомостей про сплату аліментів державному виконавцю не надавав.
Після надання боржником державному виконавцю квитанцій про сплату боргу в період до серпня 2020 року, державний виконавець здійснив перерахунок заборгованості по аліментам, тобто таким чином визнав факт сплати боргу боржником у вказаний період та врахував сплачені суми на виконання рішення суду.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення скарги заявника на дії державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги, що державний виконавець при складенні розрахунку заборгованості не зарахував фактично сплачені ним кошти чим порушив його законні права та інтереси, що в свою чергу призвело до складення неправомірного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів слід відхилити з вищевказаних підстав, оскільки боржник платіжні документи про сплату аліментів до 10 серпня 2020 року державному виконавцю не надавав, а після надання заявником відповідних квитанцій сплачені суми були враховані державним виконавцем.
Таким чином дії державного виконавця на час складання розрахунку за наявних матеріалів виконавчого провадження є правомірними.
В той же, оскільки суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку, що спір у цій справі підлягає вирішенню судом лише у порядку позовного провадження і на цій підставі відмовив у задоволенні скарги на дії державного виконавця, хоча в задоволенні скарги слід відмовити по суті в зв'язку з її необґрунтованістю, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина судового рішення підлягає зміні з урахуванням мотивів відмови у задоволенні скарги.
При цьому колегія суддів констатує, що суд першої інстанції правильно не давав оцінку діям державного виконавця з приводу накладення штрафу на боржника, так як такий штраф був накладений постановою державного виконавця від 10 серпня 2020 року, дана постанова не є предметом оскарження заявником в даній цивільній справі, з цих підстав не досліджувалась судом і може бути оскаржена боржником до суду окремо у відповідності до чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2020 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови з урахуванням мотивів відмови у задоволенні позову.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2020 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Л.М. Грох