Справа № 686/33288/19
Провадження № 22-ц/4820/1666/20
10 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Костенка А.М. (суддя - доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю представника позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/33288/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2020 року в складі судді Стефанишина С.Л. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 11320 грн матеріального збитку, 3000 грн моральної шкоди та понесені ним судові витрати.
На підтримання заявлених позовних вимог позивач зазначав, що 16 жовтня 2019 року о 11 год 30 хв ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Хюндай Туксон» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Інститутській, 8 що у м. Хмельницькому в порушення вимог п.п. 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу скоїв наїзд на його автомобіля «Нісан Кашкай», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований попереду з правого боку.
Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_1 , що підтверджується постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2019 року.
Внаслідок зіткнення належний йому автомобіль «Нісан Кашкай» отримав механічні пошкодження, а саме було пошкоджено ліве дзеркало заднього огляду, вартість заподіяного матеріального збитку становить 11320 грн. що підтверджується рахунком на оплату ПП «Ліга-ІІ» № Сч-Ч-00197 від 17 жовтня 2019 року, який був оплачений 19 жовтня 2019 року.
Крім того, позивач посилався, що внаслідок неправомірної поведінки ОСОБА_1 йому була заподіяна і моральна шкоди, розмір якої оцінив в 3000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2020 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11320 грн матеріального збитку та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн, в решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 661 грн 05 коп судового збору.
ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій вважає, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права. Так апелянт зазначає, що на його адресу не направлялися копія ухвали про відкриття провадження в справі, а копію позовної заяви з додатками він отримав одночасно з судовою повісткою. Також апелянт вказує, що розмір матеріального збитку, який просить стягнути позивач є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 не було доведено що пошкодження його автомобіля відбулося саме внаслідок ДТП, яка сталася 16 жовтня 2019 року з вини відповідача. Доданий Акт огляду транспортного засобу не є належним доказом , він є лише додатком до Договору про співпрацю, оригінал або копію якого позивачем не було надано, у даному акті в розділі «характер пошкоджень» не зазначено код деталі по Audatex та відсутній опис пошкоджень, що фактично унеможливлює визначення розміру спричиненого матеріального збитку. Крім того, рахунок по оплаті, наданий ПП «Ліга-ІІ» № Сч-Ч-00197 від 17 жовтня 2019 року, яким позивач обґрунтовує вартість заподіяних збитків не відповідає вимогам до розрахункових документів, оскільки в ньому не зазначено код товару або заміненої деталі, яка нібито була встановлена або замінена, також вимагаючи відшкодування повної вартості нового дзеркала, позивач не надав доказів що старе дзеркало не підлягало ремонту, а в разі його зношеності чи неможливості використання мало бути передано винній особі , як майно що має певну цінність. Апелянт зазначає, що позивачем не було доведено і розмір заподіяної йому моральної шкоди, не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та спричиненою шкодою.
Тому ОСОБА_1 просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2020 року та постановити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового судового рішення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля марки «Нісан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_2
ОСОБА_1 є власником автомобіля «Хюндай Туксон», державний номерний знак НОМЕР_1 .
16 жовтня 2019року біля 11 годин 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Хюндай Туксон», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Хмельницькому по вул. Інститутській, в порушення п.п. 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований попереду автомобіль «Нісан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобіль «Нісан Кашкай» отримав механічні пошкодження у вигляді пошкодження лівого дзеркала заднього огляду.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 за фактом даної ДТП, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Як вбачається з акту огляду транспортного засобу від 17 жовтня 2019 року автомобіль «Нісан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_2 має механічні пошкодження лівого дзеркала заднього огляду, яке потребує заміни.
Відповідно рахунку на оплату від 17 жовтня 2019 року Приватного підприємства-автоцентр «Ліга ІІ» вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Нісан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 11329 грн., в тому числі ПДВ, які були сплачені позивачем Приватному підприємству-автоцентр «Ліга ІІ» , яке здійснювало ремонт автомобіля, що підтверджується відповідною відміткою підприємства на даному рахунку.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 16 жовтня 2019 року застрахована не була, так як попередній договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів припинив свою дію по закінченню терміну на який був укладений.
ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про страхове відшкодування не звертався.
Вказані обставини підтверджується постановою Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 686/28817/19, протоколом огляду автомобіля, рахунком на оплату, відомостями з офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо наявності договору страхування та іншими матеріалами справи.
У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Норами ст. ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Ч. 4 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, що до якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2019 року у справі № 686/28817/19 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, в результаті якого з вини відповідача було пошкоджено автомобіль позивача.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України суд першої інстанції з врахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження його майна, пов'язаних з необхідністю проведення ремонту автомобіля, тривалості, тяжкості вимушених змін у його життєвих обставинах, викликаних неможливістю користування транспортним засобом для особистих потреб, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості правомірно задовольнив позовні вимоги частково і визначив розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння автомобілю позивача механічних пошкоджень дзеркала заднього виду слід відхилити.
Факт пошкодження автомобіля позивача з вини апелянта підтверджується постановою Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 686/28817/19, протоколом огляду автомобіля, іншими матеріалами справи та не спростований відповідачем.
В той же час стягуючи з відповідача на користь позивача 11320 грн. у відшкодування заподіяної майнової шкоди суд першої інстанції допустився помилки.
Так на час ДТП, 16 жовтня 2019 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована не була, попередній договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів припинив свою дію по закінченню терміну, на який був укладений.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно пункту 39.1 статті 39 ст. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
За нормами пункту 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, навіть якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах з посилання на дану постанову Великої Палати зробив Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 127/7370/17-ц, від 10квітня 2019 року у справі № 539/447/17, від 17 квітня 2019 року в справі № 500/3802/16, від 24 квітня 2019 року у справі № 279/96/17, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Як зазначено вище, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застрахована не була.
Встановивши дану обставину, апеляційний суд вважає, що коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
В даному випадку за відсутності договору обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з певною страховою компанією згідно з нормами Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілому, покладається на Моторне (транспортне) страхове бюро України, яке замінює страховика в даних правовідносинах.
Однак суд першої інстанції вказані обставини не з'ясував, не роз'яснив позивачу право на залучення Моторного (транспортного) страхового бюро України як співвідповідача по справі, а суд апеляційної інстанції в силу вимог ЦПК України позбавлений можливості залучити до участі в справі належного відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди, завданої йому в результаті ДТП і не звернув уваги не те, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який не уклав відповідний договір страхування, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності і згідно чинного законодавства по страхуванню цивільно-правової відповідальності такий обов'язок покладається на Моторне (транспортне) страхове бюро України.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11320 грн. у відшкодування майнової шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові в частині стягнення майнової шкоди з підстав пред'явлення позову в цій частині до неналежного відповідача.
Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач ОСОБА_2 на момент подачі позову мав статус особи з інвалідністю другої групи, то судовий збір підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_4 в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 53,78 грн.(1000х100:14320=7%х768,4:100=53,78).
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди 11320 грн і судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення:
В позові ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 11320 грн відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 53,78 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2020 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова