Постанова
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 159/2834/19
провадження № 61-10484св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2019 року у складі судді Лесика В. О. та постанову Волинського апеляційного суду від 16 березня 2020 року у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» (далі - ТОВ «ВКП «Каскад») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивований тим, що товариство є власником будівлі нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 з 2001 року.
Сусідня земельна ділянка - по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2005 року належить відповідачу ОСОБА_1 . На цій же земельній ділянці ОСОБА_1 у 2011 році збудовано адмінприміщення і йому 10 грудня 2011 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлю адмінприміщення, загальною площею 405,7 кв. м. по АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 вересня 2012 року посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С. продав, а ОСОБА_2 купила 17/100 частин будівлі адмінприміщення по АДРЕСА_2 . Крім того, на підставі договору дарування від 28 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С, ОСОБА_2 набула у власність 52/100 частини цього адмінприміщення.
Вказана будівля збудована з відступленням від генерального плану забудови міста та проекту. Зокрема, проект стосувався реконструкції існуючого овочесховища, яке знаходилось на відстані 3,12 м. від стіни адмінприміщення ТОВ «ВКП «Каскад», а відповідач збудував будівлю адмінприміщення на відстані 1,97-1.98 м. від стіни приміщення належного ТОВ «ВКП «Каскад» і від межі земельної ділянки.
Адміністративна будівля збудована ОСОБА_1 з порушенням норм протипожежної безпеки, а саме, відповідачем не дотримано протипожежну відстань до будівлі ТОВ «ВКП «Каскад» по АДРЕСА_1, що є порушенням вимог додатку 1 таблиці 3.1 ДБН 360-92 та не відповідає вимогам ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН Б.2.2-2:2018 «Планування і забудова територій», НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки України» в частині вимог до протипожежних розривів між; будівлями у відповідності до ступеня їх вогнестійкості, що є істотним порушенням чинного законодавства в галузі містобудування.
Отже, зведення ОСОБА_1 будівлі адмінприміщення з порушенням містобудівного законодавства та будівельних норм, без дотримання безпечної протипожежної відставні до будівлі ТОВ «ВКП «Каскад»та продовження використання цієї будівлі, як самим ОСОБА_1 так і співвласником ОСОБА_2 , створює реальну загрозу пошкодження майна позивача у випадку пожежі в будівлі адмінприміщення відповідача та створює перешкоди товариству в безпечному користуванні його власністю, оскільки унеможливлює реконструкцію нежитлового приміщення в торгівельно-офісне з надбудовою другого та третього поверху по АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідачів протягом трьох місяців, з моменту набрання рішенням суду законної сили:
збудувати між будівлею нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «ВКП «Каскад» та адміністративним приміщенням по АДРЕСА_2 на відстані не менше 1 (одного) метра від будівлі нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 зовнішню глуху протипожежну стіну із негорючих матеріалів на висоту, що перевищує на 60 см. висоту триповерхової будівлі по АДРЕСА_2 ;
замінити зовнішнє утеплення будівлі по АДРЕСА_2 на мінеральну вату;
закласти віконні прорізи в триповерховій будівлі по АДРЕСА_2 (лівого бокового фасаду - зі сторони будівлі по АДРЕСА_1 ) цеглою.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що реконструкція приміщення овочесховища під адмінприміщення проведена відповідачем ОСОБА_1 на належній йому на праві власності земельній ділянці, на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14 вересня 2006 року № 404 «Про надання дозволу на реконструкцію з розширенням», дозвіл на виконання будівельних робіт виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована в ДАБК у Волинській області, при здійснення реконструкції не було допущено відхилення від проекту забудови, що підтверджується висновком комплексної державної експертизи по робочому проекту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року директор ТОВ «ВКП «Каскад» - ОСОБА_6. через засоби поштового зв'язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду від 03 грудня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 березня 2020 року скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання представника позивача адвоката Кондратюка В. В. про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю 16 березня 2020 року приймати участь в судовому засіданні Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/351/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , в якій представник позивача представляв інтереси відповідача ОСОБА_4 . Оскільки причина неявки в судове засідання апеляційного суду в даній справі представника позивача, який фізично не мав можливості бути присутнім одночасно у двох судових засіданнях, є поважною причиною неявки в судове засідання, то клопотання про відкладення розгляду справи підлягало задоволенню. Апеляційний суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи та помилково вважав, що за наведених обставин причина неявки представника позивача в судове засідання є неповажною.
В порушення приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд справи апеляційний суд позбавив позивача можливості прийняти участь в судовому засіданні та надати суду свої пояснення. Відсутність представника в засіданні апеляційного суду, позбавила можливості настоювати на розгляді апеляційним судом клопотань.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме Примітки 6 Додатку 3.1. (обов'язковий) «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44 зменшення відстані між будівлями позивача та відповідачів менше 6 метрів. При розгляді справи, судами не було встановлено наявності у будівлі відповідачів протипожежної стіни напроти будівлі позивача.
Аргументи інших учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали відзив до Верховного Суду на касаційну скаргу, в якому просять рішення Ковельського міськрайонного суду від 03 грудня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 березня 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ «ВКП «Каскад» без задоволення.
Відзив мотивований тим, що ТОВ «ВКП «Каскад» не навело належних та допустимих переконливих доказів порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
У жовтні 2020 року матеріали цивільної справи № 159/2834/19 надійшли до Верховного Суду та 13 листопада 2020 року передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 вересня 2020 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені пунктом четвертим частини другої статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження, а саме: ТОВ «ВКП «Каскад» посилається на пункт 1 частини 3 статті 411 ЦПК України та вважає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме робочий проект «Реконструкція з розширенням овочесховища з метою влаштування адмінприміщення в АДРЕСА_2». Також, посилається на пункт 3 частини 3 статті 411 ЦПК України та вважає, що необґрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про виклик експерта ОСОБА_5 , який склав висновок будівельно-технічної експертизи №9/5 від 28 лютого 2019 року та клопотання про витребування доказу, а саме «Реконструкція з розширенням овочесховища з метою влаштування адмінприміщення в АДРЕСА_2». ТОВ «ВКП «Каскад» посилається на пункт 5 частини 1 статті 411 ЦПК України та вважає, що апеляційний суд порушив його право на надання письмових пояснень, оскільки не повідомив його належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ТОВ «ВКП «Каскад» є власником нежитлового приміщення загальною площею 234, 1 кв. м по АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці площею 0,0431 га, яка належить позивачу на праві постійного користування.
Власником суміжної земельної ділянки, площею 288 кв. м по АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_1 .
На вказаній земельній ділянці розташована будівля адмінприміщення площею 401,3 кв. м, яка належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_1 (31/100 частка) та ОСОБА_2 (52/100).
Позивач в позовній заяві посилався на те, що реконструкція овочесховища в адмінприміщення здійснена із відхиленнями від генерального плану забудови та з порушенням пожежних норм, що позбавляє його, як власника нежитлового приміщення розташованого по АДРЕСА_1 спорудженого на суміжній земельній ділянці, можливості здійснити його реконструкцію, а також створює загрозу пошкодження майна позивача у випадку пожежі в адмінприміщенні відповідачів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди послались на обставини встановлені попередніми судовими рішеннями.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
У частині четвертій статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що «преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2013 року у цивільній справі № 0306/6194/12 за позовом ТОВ ВКП «Каскад» до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Ковельської міської ради, ОСОБА_2 про знесення об'єкта самочинного будівництва, визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку, рішення ради та свідоцтва про право власності недійсними, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 11 березня 2013 року, встановлено наступне.
15 серпня 2006 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу комунального майна набув у власність приміщення овочесховища площею 31,8 кв. м по АДРЕСА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14 вересня 2006 року № 404 «Про надання дозволу на реконструкцію з розширенням» змінено адресний номер належного ОСОБА_1 овочесховища на АДРЕСА_2 . П. 2.1 даного рішення ОСОБА_1 дозволено проведення реконструкції з розширення овочесховища, що розташоване по АДРЕСА_2 з метою влаштування адмінприміщення розміром 12,00 на 12,00 м.
Українською державною інвестиційною експертизою по робочому проекту «Реконструкція з розширення овочесховища з метою влаштування адмінприміщення в АДРЕСА_2 » 25 червня 2008 року надано позитивний висновок, згідно з яким, технічні рішення, які прийняті в робочих кресленнях відповідають вимогам архітектурним, санітарно-гігієнічним, протипожежним, іншим діючим нормам та правилам. Проект рекомендовано до затвердження в його проектних показниках та зазначено про його відповідність ДБН А2.2-3-2004.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області 04 липня 2008 року був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції з розширенням овочесховища з метою влаштування адмінприміщення по АДРЕСА_2 .
05 грудня 2011 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області ОСОБА_1. видано Декларацію про готовність закінченого будівництвом об'єкту - адмінприміщення по АДРЕСА_2 до експлуатації.
Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 08 грудня 2011 року № 505 «Про оформлення права власності на адмінприміщення» на підставі поданої ОСОБА_1 заяви виконавчий комітет Ковельської міської ради вирішив оформити за ОСОБА_1 право власності на будівлю адмінприміщення, загальною площею 405,7 кв. м по АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлю адмінприміщення, загальною площею 405,7 кв. м по АДРЕСА_2 .
Реконструкція приміщення овочесховища під адмінприміщення проведена відповідачем ОСОБА_1 на належній йому на праві власності земельній ділянці, на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14 вересня 2006 року № 404 «Про надання дозволу на реконструкцію з розширенням», дозвіл на виконання будівельних робіт виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована в ДАБК у Волинській області, при здійснення реконструкції не було допущено відхилення від проекту забудови, що підтверджується висновком комплексної державної експертизи по робочому проекту.
Висновком від 27 квітня 2015 року № 7692 комісійної судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами цивільної справи за позовом ТОВ «ВКП «Каскад» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, зробленим Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що при будівництві будівлі адмінприміщення по АДРЕСА_2 були дотримані вимоги правил протипожежної безпеки.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Отже, суди дійшли правильного висновку, що проектування реконструкції овочесховища в адмінприміщення здійснювалося на підставі чинного на той час ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», а доводи касаційної скарги про те, що суди помилково послалися на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2013 року у справі № 0306/61945/12, оскільки цим рішенням не встановлено наявність чи відсутність обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги - відстань між будівлями між будівлями позивача та відповідача 1,97 - 1,98 м, тобто менше 2 метрів є безпідставними.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що адміністративне приміщення після реконструкції відповідно до погодженого проекту виконкомом Ковельської міської ради від 08 грудня 2011 року прийнято рішення «Про оформлення ОСОБА_1 права власності на адміністративне приміщення», тобто при проведенні експертизи на замовлення сторони до уваги експертом брались не ДБН на момент реконструкції, а ті що діють на даний час. В цьому ж висновку не вказано чи враховувалась при проведенні експертизи існуюча забудова та індивідуальність об'єктів їх цільового призначення. Отже, на підтвердження своїх вимог позивачем не надано інших доказів на обґрунтування позову, а ймовірна можливість негативних наслідків від пожежі не може бути достатньою підставою для задоволення позову, Позивачем не надано суду доказів про те, що йому відмовлено в надбудові другого та третього поверхів саме з підстав недотримання норм протипожежної безпеки відповідачем з врахуванням існуючої добудови та її цільності.
За таких обставин, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд з порушенням процесуальних норм розглянув справу, оскільки визнав неповажними причини неявки представника позивача 16 березня 2020 року, з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Аналіз матеріалів справи свідчить, що апеляційний суд протокольною ухвалою відмовив у відкладенні розгляду апеляційної скарги (а. с. 123). В оскарженій постанові апеляційний суд обгрунтовано визнав неповажними причини неявки представника позивача - Кондратюка В. В. , оскільки він не надав суду доказів того, що розгляд іншої справи Ківерцівським районним судом Волинської області було призначено раніше 17 лютого 2020 року (дня постановлення апеляційним судом ухвали про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду).
Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд розглянувши справу у відсутність представника позивача не вирішив клопотання про виклик експерта ОСОБА_5., який склав висновок будівельно-технічної експертизи № 9/5 від 28 лютого 2019 року, а суд першої інстанції відхилив клопотання про його виклик в судове засідання колегія судів вважає необґрунтованими.
Згідно частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Позивачем не обґрунтовано наявність підстав для виклику експерта в суді апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстави для висновку про те, що оскаржені рішення постановлені без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук