Постанова
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 554/3192/16-ц
провадження № 61-114св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Віра Іванівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А., Чумак О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, встановлення факту прийняття спадщини за законом, скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Вважає, що він, як рідний син ОСОБА_4 , має право на спадщину, яка складається з 1/2 частки квартири. Крім нього, спадкоємцем також був його брат ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент смерті батька позивач проживав разом з ним та здійснював за ним догляд, купував продукти, ліки, приділяв йому належну увагу, після смерті батька здійснив його поховання та деякий час проживав у спірній квартирі, а потім поїхав до Молдови. Від спадщини він не відмовлявся, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса також не звертався, оскільки вважав себе таким, що прийняв спадщину в силу частини третьої статті 1268 ЦК України.
Брат позивача ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та 13 лютого 2015 року отримав свідоцтво про право на спадщину, а тому є єдиним власником спірної квартири. Після смерті брата майно успадковує його донька ОСОБА_2 .
Оскільки позивач зареєстрований у м. Кишинів Республіка Молдова, фактично його місце проживання на момент смерті батька було у м. Полтаві, тому позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом. У зв'язку з наявністю розбіжностей щодо зареєстрованого місця проживання у м. Кишинів Республіка Молдова та фактичного місця проживання на момент смерті батька у м. Полтаві позивач не має можливості іншим шляхом, крім як встановлення в судовому порядку факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, підтвердити факт її прийняття.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив:
встановити факт проживання ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 ;
встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини за законом у розмірі 1/2 спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;
внести зміни до свідоцтва про право на спадщину №82 від 13 лютого 2015 року, видане приватним нотаріусом Сидоренко В. І. ОСОБА_5 , відповідно до якого визнати право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 у рівних частках (по 1/2) за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;
визнати право власності в порядку спадкування на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Справа неодноразово переглядалась судами.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину від 13 лютого 2015 року, видане ОСОБА_5 приватним нотаріусом Сидоренко В. І., відповідно до якого визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 у рівних частках - по 1/2 частки квартири кожному.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю належних і допустимих доказів, що підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Встановлення обставин постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини суд вважав достатньою підставою для визнання встановленим факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Враховуючи необхідність внесення змін до свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із наявністю у позивача права на 1/2 частку спадкового майна, суд вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2016 року скасовано в частині встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини у розмірі саме 1/2 частки квартири, визнання за ним права власності в порядку спадкування та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалено в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення розміру прийнятої ним спадщини у вигляді 1/2 частки квартири, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину від 13 лютого 2015 року, виданого приватним нотаріусом Сидоренко В. І., та визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відмовлено.
В іншій частині, а саме: встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 на момент смерті останнього та встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_6 , задоволено частково.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 грудня 2016 року в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 на момент смерті останнього та встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини скасовано.
Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що зверненню позивача до суду з указаним позовом як особи, яка, на його думку, в силу вимог частини третьої статті 1268 ЦК України прийняла спадщину, мало передувати вирішення питання щодо отримання ним у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину, що у випадку відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі цього свідоцтва, вказувало б на наявність підстав для вирішення питання про порушення або невизнання його права у судовому порядку. Отже, за відсутності відмови нотаріуса про видачу свідоцтва про права на спадщину, вирішення цього спору в судовому порядку є неможливим. Крім того, апеляційним судом залишено без уваги наявність у позивача іноземного громадянства - Республіки Молдови та у зв'язку з цим не з'ясовано, яким чином громадянин іноземної держави перебував на території України на постійній основі та прийняв спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2016 року в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини за законом на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 скасовано.
Постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи: приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко В. І., про встановлення факту проживання з спадкодавцем, встановлення факту прийняття спадщини за законом, скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування, відмовлено повністю.
Вирішено питання щодо судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про доведеність факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 на час смерті останнього та прийняття позивачем спадщини в порядку, встановленому частиною третьою статті 1268 ЦК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку із порушенням апеляційним судом норм матеріального права. Позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт його постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. На момент смерті ОСОБА_4 позивач проживав разом з ним та здійснював за ним догляд. Спірна квартира перебуває у приватній власності ОСОБА_5 , що є порушенням права позивача на спадкування 1/2 частки спадкового майна, оскільки він є спадкоємцем за законом і прийняв спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, до того ж має право на обов'язкову частку у спадщині як інвалід другої групи.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, касаційне провадження закрити.
Відзив мотивований тим, що у адвоката Ольшанської О. Б. немає повноважень подавати касаційну скаргу, оскільки підпис ОСОБА_1 , який міститься на договорі про надання правової допомоги, відрізняється від його підпису на довіреності від 18 квітня 2016 року, виданої на ім'я ОСОБА_7 , тому є підстави вважати що він не підписував договір про надання правової допомоги. Позивач не звертався до нотаріуса та не отримував відмови у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що позивач не міг та не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Позивач є громадянином Молдови, де й постійно проживає, в України перебував тимчасово, у спірній квартирі не зареєстрований. Позивач у встановлений шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав та, відповідно, спадщину не прийняв.
У березні 2020 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо підтвердження права підпису касаційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У лютому 2020 року справа № 554/3192/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи касаційної скарги з таких підстав.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого та спадкоємцем першої черги за законом.
23 вересня 2014 року заяву про прийняття спадщини подав син померлого ОСОБА_5 , якому за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, 13 лютого 2015 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру.
ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини та з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину не звертався.
ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований один у АДРЕСА_2 , інші особи з ним зареєстровані не були.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилився щодо доведеності факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 на час смерті останнього та прийняття позивачем спадщини в порядку, встановленому частиною третьою статті 1268 ЦК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині 1 статті 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви).
Разом з тим згідно із частиною 2 статті 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви) судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до частини першої статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Отже, породжує юридичні наслідки лише факт постійного проживання разом із спадкодавцем.
Звертаючись до суду з даним позовом з урахуванням меж касаційного оскарження ОСОБА_1 просив встановити факт його проживання на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та встановити факт прийняття ним спадщини за законом у розмірі 1/2 спадкового майна.
За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України факт прийняття спадщини тісно пов'язується з постійним проживанням разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, проте окремо встановити факт прийняття спадщини без встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини чинним законодавством не передбачено.
Тому факт проживання не породжує правові наслідки, а факт прийняття спадщини є похідним, в задоволенні позовних вимог в цій частині належало відмовити саме з цих підстав.
Отже, суд апеляційної інстанції в оскарженій частині зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, але помилився щодо мотивів такої відмови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду в частині встановлення факту проживання та факту прийняття спадщини змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, у іншій оскарженій частині судове рішення слід залишити без змін.
Оскільки Верховний Суд змінює оскаржене рішення, але виключно у частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 410, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в частині відмови у встановленні факту проживання ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини за законом на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук