Ухвала
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 2-1230/11
провадження № 61-17903ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У 2020 році ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого 23 січня 2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 2-1230/11 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-1230/11 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
01 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено.
Аналогічний висновок зроблений в ухвалі Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук