Ухвала
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 385/431/20
провадження № 61-17752ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання,
У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500,00 грн щомісячно на період її навчання, починаючи від дня подання позову до закінчення навчання чи досягнення дочкою 23 років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено,рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1 500,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 16 квітня 2020 і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років. Допущено негайне виконання постанови про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
27 листопада 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи простягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але справа має для нього виняткове значення, оскільки чинне законодавство жодним чином не розкриває зміст поняття «виняткове значення», яке у загальному сенсі поняття може відображати виключно суб'єктивне, психологічне ставлення особи до певних подій чи предметів. Винятковим значенням для відповідача є те, що стягнута за рішенням сума є необґрунтованою та значною для його сім'ї, виконання рішення може поставити його сім'ю у ще більше скрутне становище, що перш за все вплине на права його неповнолітнього сина, непрацездатних матері та дружини. ОСОБА_1 зазначає, що перебуває у скрутному майновому стані та не має змоги сплачувати аліменти повнолітній доньці, оскільки має борги, пов'язані з отриманням коштів у борг на лікування дружини, яка має хворе серце. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення цієї справи.
Також укасаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що справа є малозначною, але він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, зокрема, обставини щодо його ухилення від сплати аліментів при розгляді кримінального провадження, яке відкрите за заявою позивача за невиконання рішення суду 2008 року. ОСОБА_1 не обґрунтовує які обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням у даній справі про стягнення аліментів на повнолітню доньку, що продовжує навчання, він позбавлений можливості спростувати при розгляді кримінального провадження, яке відкрите за заявою позивача за невиконання рішення суду 2008 року.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, а справа має виняткове значення для ОСОБА_1 .
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови Кропивницького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук