Ухвала
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 234/15408/19
провадження № 61-18047cк20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Місто Банк» на постанову Донецького апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (далі - ПАТ «Місто Банк») про стягнення коштів за договором банківського вкладу, у якому просила стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 40 800,00 грн, суму невиплачених відсотків у розмірі 6 404,00 грн, пеню за прострочення повернення депозиту 2 670,44 грн та пеню відповідно до передбаченої частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за прострочення надання послуги у розмірі 26 512,56 грн, а разом 76 387,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Місто Банк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 40 800,00 грн, суму невиплачених відсотків у розмірі 6 404,00 грн, пеню за прострочення повернення депозиту 2 670,44 грн та пеню за прострочення надання послуги у розмірі 26 512,56 грн, а разом 76 387,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
04 грудня 2020 року ПАТ «Місто Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 11 листопада 2020 року. ПАТ «Місто Банк» посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у справі № 234/15408/19 становить 76 387,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 234/15408/19 є малозначною у силу вимог закону.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи прозахист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про захист прав споживачів та стягнення коштів за договором банківського вкладу в сумі 76 387 грн. Справа № 234/15408/19 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 234/15408/19 є малозначною у силу вимог закону.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ПАТ «Місто Банк» подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити публічному акціонерному товариству «Місто Банк» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук