14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/4151/19
адміністративне провадження № К/9901/31625/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «К. Енерго» до Офісу великих платників податків ДПС, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, позов задоволено.
23.11.2020 Офіс ВПП ДПС подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначив пункти 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, згідно з якою у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається у чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС.
Офіс ВПП ДПС у касаційні скарзі зазначає постанови Верховного Суду, наводить їх окремі фрагменти, викладає обставини справи та наводить норми, що регулюють спірні правовідносини, без взаємозв'язку з підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною четвертою статті 328 КАС, та без змістовних доводів на обґрунтування своєї позиції. У касаційній скарзі не зазначено, від висновку Верховного Суду щодо застосування якої (яких) норм Офіс ВПП ДПС вважає за необхідне відступити, а довід про порушення судами норм процесуального права обмежений наведенням змісту статей 242, 349 КАС.
Таке формальне зазначення підстав касаційного оскарження не може бути оцінено як дотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Офісу ВПП ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 КАС,-
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко