14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 520/8796/19
адміністративне провадження № К/9901/31491/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промімпекс» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020, позов задоволено.
19.11.2020 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
ГУ ДПС у касаційні скарзі наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.01.2020 у справі № 826/2325/14.
Обґрунтовуючи вище зазначений довід, відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували не надання позивачем обігово-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Агро-Пульс»; наявність у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Агро-Пульс»; наявність негативної податкової інформації щодо контрагентів позивача (ТОВ «Агро-Пульс» та ТОВ «Агро-Пульс-Сервіс»), відсутність у них трудових та матеріальних ресурсів для здійснення підприємницької діяльності.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій надали оцінку зазначеним обставинам у взаємозв'язку з іншими доказами у справі, у результаті чого був зроблений висновок про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Агро-Пульс» та ТОВ «Агро-Пульс-Сервіс».
У вище зазначеній постанові висновок Верховного Суду, на який посилається ГУ ДПС, стосується оцінки доказів та встановлення обставин щодо реальності господарських операцій. ГУ ДПС не зазначає, в чому саме полягає не врахування судами першої та апеляційної інстанцій цього висновку Верховного Суду.
Натомість, інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із справою, на висновок Верховного Суду в якій посилається відповідач, обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів у їх сукупності.
Доводи ГУ ДПС фактично стосуються оцінки доказів судами попередніх інстанцій у цій справі. Разом з тим, ГУ ДПС не вказує підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, а відповідно до частини другої статті 341 КАС переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 КАС,-
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко