Ухвала від 14.12.2020 по справі 240/6290/20

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

Справа № 240/6290/20

14 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Курка О. П.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 04 грудня 2020 року залишено апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.

Судом встановлено, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 04 грудня 2020 року, що підтверджується електронним звітом про доставлення копії ухвали.

09 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання причин щодо несплати судового збору поважними та продовження строку на усунення недоліків у зв'язку з карантином.

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, колегія суддів приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

17.07.2020 набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX.

Згідно з п.2 ч.2 резолютивної частини даного Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Крім того, згідно з ч.1,3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини зазначені в клопотанні відповідача ніяким чином не обмежують його обов'язку на своєчасну сплату судового збору.

Отже, станом на 14 грудня 2020 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Курко О. П.

Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.

Попередній документ
93540777
Наступний документ
93540779
Інформація про рішення:
№ рішення: 93540778
№ справи: 240/6290/20
Дата рішення: 14.12.2020
Дата публікації: 17.12.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.12.2020)
Дата надходження: 03.12.2020
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії