Справа № 686/30980/19
Головуючий у 1-й інстанції: Салоїд Н.М.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
15 грудня 2020 рокуп
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Романішина О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил,
в листопаді 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із адміністративним позовом в якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову від 05.11.2019 року, винесену заступником начальника Хмельницької митниці ДФС Юровським К.В., в адміністративній справі про порушення митних правил;
- провадження у справі про порушення митних правил закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.09.2020 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до отриманої від митних органів Німеччини експортної декларації MRN:16DE575650621412E9 від 02/12/2016 року встановлено, що легковий автомобіль марки "MERSEDES-Benz E220 CDI" 2013 року випуску був проданий німецькою компанією ВПТТ "Аутохаус Мюліг "OHG" позивачеві за 19 947,9 Євро згідно з рахунком 1007516, а не за 10 500 Євро, як зазначено у поданому для митного оформлення рахунку з таким самим номером. Вважає, що експортна декларація MRN:16DE575650621412E9 від 02/12/2016 року є належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує дійсну вартість продажу на експорт, і не вимагає перевірки або інших дій. Тому винесена постанова є правомірною.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення першої інстанції -без змін.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявився.
В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за даної явки учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 04.12.2016 року позивачем, ОСОБА_1 через митний пункт пропуску "Рава Руська-Хребенне" Львівської митниці ДФС згідно попередньої митної декларації типу ЕЕ № 400050000/2016/300856 від 02.12.2016 року ввезено на митну територію України з метою імпорту легковий автомобіль марки "MERSEDES-Benz E220 CDI VIN НОМЕР_1 " 2013 року випуску.
Митному посту "Хмельницький-Центральний" Хмельницької митниці ДФС було подано митну декларацію типу ЕЕ № 400050000/2016/300856 від 02.12.2016 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 01.1.2026 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.122016 року, калькуляцію транспортних витрат, рахунок на бланку компанії від "Autohaus Miihlig" № 1007516 від 30.11.2016 року в якому зазначена вартість автомобіля автомобіль марки "MERSEDES-Benz E220 CDI VIN НОМЕР_1 ", 2013 року випуску 10 500 євро.
Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу № 1542 від 13.12.2016 року середньостатистична ціна продажу в країні придбання прямого аналогу КТЗ стандартної комплектації з автоматичної КПП складає 20 778,08 Євро. З урахуванням стану пошкоджень на дату оцінки вказаного транспортного засобу експерт прийшов до висновку, що його вартість складає 16 656,90 Євро.
Позивачем сплачені митні збори та платежі із такої вартості транспортного засобу, визначеної за висновком експерта.
Для розмитнення ввезеного транспортного засобу ОСОБА_1 подав через митного брокера декларацію IM 40 ДЕ 400050000/2016/300935 із задекларованою вартістю ввезеного товару 10 500,0 Євро і оцінкою транспортного засобу
Відповідно до висновку експертного дослідження № 1542 складеного 13.12.2016 року експертом-товарознавцем ОСОБА_2 вартість ввезеного ТЗ №№ з врахуванням наявних пошкоджень становила 16656,9 Євро, з якої позивачем спалені митні платежі і збори.
Хмельницька митниця ДФС здійснила запит до митних органів ФРН щодо підозри у підробленні інвойсів та рахунків щодо транспортних засобів, які експортувалися з Німеччини.
Із відповіді на вказаний запит отримання 26.07.2019 року встановлено, що 02.02.2016 року експортером ВПТТ "Аутохаус Мюліг" на адресу ОСОБА_1 в країну призначення - Україна був експортований ТЗ марки "MERSEDES-Benz E220 CDI VIN НОМЕР_1 ", 2013 року випуску, об'ємом двигуна 2143 куб.см. з експортним номерним знаком НОМЕР_4 згідно декларації за № 16DES575650621412E9 для поставки в Україну від 02.12.2016 року
Як вбачається із матеріалів справи, митне оформлення легкового автомобіля марки "MERSEDES-Benz E220 CDI" 2013 року випуску здійснено посадовою особою митного поста за наданою декларантом (митним брокером ТОВ «НАРС Авто" ОСОБА_3 ) на підставі договору №79/1/16 від 24.11.2016 року.
Відповідач, отримавши митну декларацію 16DES575650621412E9, подану експортером ВПТТ "Аутохус Мюліг" 31.07.2019 року склав 04.11.2019 року протокол про порушення митних правил "0132/40000/19 та виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками статті 485 МК України, наклавши на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми платежів, що становить 87 611,97 грн.
Встановлено, що ОСОБА_1 перетнув кордон України та Польщі лише 03.12.2016 року та на територію Республіки Німеччини не в'їздив, що підтверджується паспортом позивача з відповідними відмітками.
Так, підставою для складання протоколу про правопорушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст. 485 МК України правопорушення були одержані від митних органів Німеччини 31.07.2019 року на запит Державної фіскальної служби України лише 27.05.2019 року експортна митна декларація 16DES575650621412E9, що є самим фактом початком процедури оформлення експорту транспортного засобу. Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами є дійсно не відповідність щодо вартості транспортного засобу.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, відповідачем не доведена.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною четвертою статтею 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно статті 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Положеннями статті 495 Кодексу визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 подав через митного брокера декларацію IM 40 ДЕ 400050000/2016/300935 із задекларованою вартістю ввезеного товару 10 500,0 Євро і оцінкою транспортного засобу.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 1542 складеного 13.12.2016 року експертом-товарознавцем ОСОБА_2 вартість ввезеного ТЗ №№ з врахуванням наявних пошкоджень становила 16656,9 Євро, з якої позивачем сплачені митні платежі і збори.
Хмельницька митниця ДФС здійснила запит до митних органів ФРН щодо підозри у підробленні інвойсів та рахунків щодо транспортних засобів, які експортувалися з Німеччини.
З вказаного запиту встановлено, що 02.02.2016 року експортером ВПТТ "Аутохаус Мюліг" на адресу ОСОБА_1 в країну призначення - Україна був експортований ТЗ марки "MERSEDES-Benz E220 CDI VIN НОМЕР_1 ", 2013 року випуску, об'ємом двигуна 2143 куб.см. з експортним номерним знаком НОМЕР_4 згідно декларації за №16DES575650621412E9 для поставки в Україну від 02.12.2016 року
Зокрема, з отриманої від митних органів Німеччини експортної декларації MRN:16DE575650621412E9 від 02/12/2016 року встановлено, що легковий автомобіль марки "MERSEDES-Benz E220 CDI" 2013 року випуску був проданий німецькою компанією ВПТТ "Аутохаус Мюліг "OHG" позивачеві за 19 947,9 Євро згідно з рахунком 1007516, а не за 10 500 Євро, як зазначено у поданому для митного оформлення рахунку з таким самим номером.
Суд зазначає, що отримувана в рамках міжнародної угоди відповідь митних органів Німеччини та надіслані ними засвідчені документи (експортна декларація) MRN:16DE575650621412E9 від 02/12/2016 року є належними, допустимими та достатніми доказами, що підтверджують дійсну вартість продажу на експорт відповідного транспортного засобу.
Згідно ст. 485 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого. Ознаки складу порушення митних правил характеризують об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону порушення митних правил. Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.
Аналіз ст. 485 Митного кодексу України свідчить про те, що диспозиція вказаної статті передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема:
- заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;
- надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості;
- несплата митних платежів у строк, встановлений законом;
- інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів;
- використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Отже, якщо об'єктивну сторону вказаного порушення утворює надання органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, суб'єктом порушення митних правил у такому випадку може бути лише особа, яка подала до митного органу такі документи під час митного оформлення товарів.
Апеляційний суд зазначає, що особа може самостійно здійснити декларування товарів або ж залучити для митного оформлення від її імені суб'єктів господарювання, які займаються брокерською діяльністю.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували інформацію митних органів Німеччини щодо вартості автомобіля 19 947,90 євро. Зокрема, позивач не надав як під час здійснення митного оформлення автомобіля, так і під час провадження у справі банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. (ч. 2 ст. 53 МК України).
Таким чином, позивач з метою неправомірного зменшення платежів надав через митного брокера Хмельницької митниці ДФС рахунок №1007516 від 30.11.2016 року з неправдивими відомостями щодо вартості імпортованого ним автомобіля марки "MERSEDES-Benz E220 CDI VIN НОМЕР_1 ", 2013 року випуску, необхідними для визначення його митної вартості, що призвело до зменшення розміру митних платежів в сумі 29 203,99 грн.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду апеляційної інстанції, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Таким чином, з наведеного слідує, що позивачем вчинено протиправні дії спрямовані на ухилення від митних платежів, що призвело до зменшення їх розміру, а тому, оскаржувана постанова митного органу від 05.11.2019 року прийнята правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.