15 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 658/310/20
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі № 658/310/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.12.2019 №213150003130 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ч.1 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи на посаді медичної сестри в медичному профілакторії колгоспу "Чорноморівський" Каховського району Херсонської області з 29.11.1989 р. до 10.07.2000 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.10.2019 р. та провести відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що у спірний період працювала у профілакторії на фізіотерапевтичній апаратурі, проводячи лікувально-профілактичні процедури за призначеннями лікарів. Профілакторій знаходився в будівлі фельдшерсько-акушерського пункту в с. Чорноморівка, Каховського району, Херсонської області, де обслуговували все населення села, а також всіх членів колгоспу "Чорноморівський". Профілакторій, який розташований у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту є закладом охорони здоров'я, а тому стаж роботи у ньому є таким, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з позовними вимогами не погоджувалось, та вважало їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, наголошуючи, зокрема, на правомірності рішення від 06.12.2019р. №213150003130, оскільки працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, в яких спеціальний стаж роботи станом на 01.04.2015 р. становить 25 років або станом на 01.01.2016 р. - 25 років 6 місяців, або станом на 11.10.2017 р. - 26 років 6 місяців, мають право на призначення пенсії за вислугу років при зверненні в будь-який час незалежно від віку. Відповідно до запису трудової книжки та наданих для призначення пенсії за вислугу років документів спеціальний стаж позивачки станом на 11.10.2017 р. (дата внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") становить 21 рік 5 місяців 19 днів. При цьому, період роботи ОСОБА_1 з 29.11.1989 р. до 10.07.2000 р. на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" не зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки профілакторій не відноситься до закладу охорони здоров'я, передбачених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.05.2020р. по справі №658/310/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.12.2019 р. № 213150003130 про відмову зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи медичною сестрою профілакторію колгоспу "Чорноморівський" з 29.11.1989 р. до 10.07.2000 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального трудового стажу роботу медичною сестрою профілакторію колгоспу "Чорноморівський" у період з 29.11.1989 р. до 10.07.2000 р. та вирішити питання про призначення пенсії відповідно до пункту "е" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням зазначеного періоду, з дати звернення із заявою про призначення пенсії - з 01.10.2019 р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що профілакторії, які до 1991 року були при колгоспах або у складі фельдшерсько-акушерських пунктів, відносяться до закладів охорони здоров'я у розумінні ст.3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та до лікарняних закладів у розумінні п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. При цьому, відсутність у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, такого закладу охорони здоров'я, як профілакторій, не заперечує характер виконуваної ОСОБА_1 роботи на посаді медичної сестри по фізіотерапії, тобто виконання таких робіт і у такому закладі охорони здоров'я, з яким сучасне законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років. Отже, профілакторій, як заклад охорони здоров'я, в якому працювала позивачка у період з 1989-2000 роки, та посада (медична сестра), а також характер виконуваних робіт (проведення фізіотерапевтичних процедур за направленням лікаря), надають підстави для врахування ОСОБА_1 періоду роботи з 29.11.1989 р. до 10.07.2000 р. до спеціального стажу, який надає право на пенсію за вислугу років.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що рішення суду першої інстанції в означеній частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому останнє просить оскаржуване рішення у вказаній частині скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що період роботи ОСОБА_1 з 29.11.1989 р. до 10.07.2000 р. на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки профілакторій не відноситься до закладу охорони здоров'я, передбачених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.
Зокрема, колегію суддів установлено, що відповідно до трудових книжок НОМЕР_1 від 03.04.1984 р. та УКР № 1873547 від 26.09.1990 р. ОСОБА_1 у період з 03.04.1984 р. до 11.05.1988 р. працювала на посаді акушерки, завідуючої ФАП с. Чорноморівка; у період з 20.10.1988 р. до 20.11.1989 р. - на посаді завідуючої ФАП с. Чорноморівка; у період з 29.11.1989 р. до 10.07.2000 р. - на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" (з 04.07.1992 - КСП "Чорноморівське"); у період з 02.09.1991 р. до 08.02.1993 р. - на посаді медичної сестри Чорноморівської восьмирічній (неповної середньої) школи; у період з 02.07.2001 р. до 30.12.2002 р. - на посаді медичної сестри Чорноморівського дитячого ясла-саду; у період з 02.01.2003 р. до 01.01.2004 р. - на посаді медичної сестри ясла-садка "Орлятко"; у період з 02.01.2004 р. до 07.12.2006 р. - па посаді патронажної медичної сестри Чорноморівського ФАПу; у період з 07.12.2006 р. до 30.09.2019 р. - на посаді медичної сестри Чорноморівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Каховської районної ради Херсонської області.
Зазначена у трудових книжках інформація, у тому числі, підтверджується довідками: Чорноморівської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 13.09.2019 р. № 2020, від 30.09.2019 р. № 238, Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області від 14.08.2019 р. № 585, архівними довідками Роздольненської сільської ради (як правонаступника Чорноморівської сільради) від 12.08.2019 р. № 10-13/165, 10-13/166.
Відповідно до довідки архівного сектору Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 14.11.2019 р. № 10-38/40 згідно з протоколом засідань правління колгоспу "Чорноморський" від 02.12.1989 р. № 40, вирішено прийняти ОСОБА_2 на роботу медичною сестрою профілакторію, автогаражу та рекомендувати загальним зборам уповноважених колгоспників прийняти до членів колгоспу з 29.11.1989р.
Згідно із довідкою архівного сектору Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 12.08.2019 р. № 10-38/39 на підставі рішення уповноважених зборів колгоспників від 04.07.1992 р., колгосп "Чорноморський" реорганізовано в КСП "Чорноморське".
Відповідно до архівних довідок архівного сектору Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 12.08.2019 р. № 10-13/167, № 10-13/168 у документах архівного фонду КСП "Чорноморське" у книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспника за 1989-2000 року та у відомостях про нарахування заробітної плати працівникам за 1995-2000 року, значиться ОСОБА_1 , 1965 р.н.
01.10.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Каховського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За наслідками розгляду вищевказаної заяви ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення від 06.12.2019 р. № 213150003130, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, ГУ ПФУ в Херсонській області не зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 29.11.1989 р. по 10.07.2000 р. на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський", оскільки профілакторій не відноситься до закладу охорони здоров'я, передбачених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Конституційним Судом України у пункті 3.4 Рішення від 18.06.2007 р. № 4-рп/2007 зазначено про неодноразовий розгляд проблеми, пов'язаної з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.
Крім того, у Рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 Конституційним Судом України зазначено, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.
Зі змісту даної норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» убачається, що законодавець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати перелік робіт, посад у закладах й установах охорони здоров'я, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначання пенсії за вислугу років за пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, розділом 2 «Охорона здоров'я» якого передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у таких закладах охорони здоров'я: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, діагностичні центри.
У примітці №2 до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Визначення поняття заклад охорони здоров'я наведено в статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. №2801-ХІІ, згідно якої це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. №2801-ХІІ заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, зараховується, зокрема, робота у закладах та на посадах, визначених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
Суд звертає увагу на те, що Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» не містить поняття лікарняний заклад, а надає визначення закладу охорони здоров'я, що, у розумінні вказаного нормативно-правового акту, є загальним визначенням всіх закладів, які надають медичні послуги, наведених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
Отже, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» не ставить віднесення закладів до закладів охорони здоров'я у залежність від визначення форми їх власності, як і Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, не ставить право на зарахування стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, у залежність від форми власності закладу охорони здоров'я, визначеного цим вказаним Переліком.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача є трудова книжка.
Отже, законодавцем установлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у випадку відсутності останньої або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих, зокрема, за місцем роботи.
Як установлено за наслідками дослідження трудових книжок ОСОБА_1 судом, та не заперечується ГУ ПФУ в Херсонській області, у період з 29.11.1989 р. по 10.07.2000 р. позивачка працювала на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський".
Між тим, відсутність у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 профілакторію та колгоспу не нівелює характер виконуваної позивачкою роботи на посаді медичної сестри, тобто, виконання таких робіт, з яким законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років.
Окрім того, право на набуття пенсії за вислугою років, передбаченої п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пов'язане не лише з місцем роботи - закладом охорони здоров'я, а, насамперед, з посадою, яку обіймає працівник - лікарі та середній медичний персонал. У випадку, що розглядається - медична сестра профілакторію.
Отже, позбавлення ОСОБА_1 права на пенсію з огляду на відсутність місця її роботи у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, є таким, що порушує права позивача на соціальний захист та в повній мірі нівелює принцип законних сподівань.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставним незарахування ГУ ПФУ в Херсонській області до стажу, який дає право ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років, періоду роботи з 29.11.1989 р. по 10.07.2000 р. на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський", а відтак правильним є висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.12.2019 р. № 213150003130 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі № 658/310/20 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.