07 грудня 2020 р.Справа № 520/7955/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
представника позивача: Шевченка Д.В.
представника відповідача: Хоменка Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "Світ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 01.09.20 року по справі № 520/7955/2020
за позовом Головного управління ДПС у Харківській області
до Приватної фірми "Світ"
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Харківській області (надалі також - позивач, ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватної фірми «Світ» (надалі також - відповідач, ПФ "Світ"), в якому просило стягнути до бюджету кошти у розмірі 552296,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Приватної фірми «Світ», п. н. 30290144, вул. Плиткова, буд. 12, м. Харків, Харківська область, 61106, з усіх відкритих розрахункових рахунків.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто до бюджету кошти у розмірі 552296,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Приватної фірми «Світ», п. н. 30290144, вул. Плиткова, буд. 12, м. Харків, Харківська область, 61106, з усіх відкритих розрахункових рахунків.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватна фірма «Світ» оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що ухвалене з порушенням норми матеріального прав.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскільки актом від 13.02.2020 за № 382/20-40-05-18-09/30290144 не встановлено порушень ПФ "Світ" вимог Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань, які визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, то розрахунок суми боргу, який надано позивачем як доказ узгодженості та наявності податкового боргу, не відповідає дійсності та є неправомірним. Просить урахувати висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 18.04.2019 у справі № 813/2092/15.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки контролюючим органом заявлено до стягнення лише податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою суми податку на додану вартість, яка самостійно задекларована платником податків. Звертає увагу, що актом від 13.02.2020 за № 382/20-40-05-18-09/30290144 не досліджувалось питання своєчасності сплати податку на додану вартість, а перевірялась лише повнота та своєчасність декларування податку на додану вартість. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватна фірма "Світ" зареєстрована в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 30290144.
ПФ "Світ" самостійно визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 552296,00 гривень, які нараховані на підставі: податкової декларації з податку на додану вартість від 16.05.2019 за № 9102338616 на суму 24 727,00 гривень (термін сплати 30.05.2019); податкової декларації з податку на додану вартість від 19.06.2019 за № 9130935684 на суму 82 221,00 гривень (термін сплати 30.06.2019); податкової декларації з податку на додану вартість від 17.07.2019 за № 9156167484 на суму 242 024,00 гривень (термін сплати 30.07.2019); податкової декларації з податку на додану вартість від 18.08.2019 за № 9185397566 на суму 20 906,00 гривень (термін сплати 30.08.2019); податкової декларації з податку на додану вартість від 17.09.2019 за № 9212639874 на суму 15 777,00 гривень (термін сплати 30.09.2019); податкової декларації з податку на додану вартість від 18.10.2019 за № 9244021415 на суму 15 547,00 гривень (термін сплати 30.10.2019), податкової декларації з податку на додану вартість від 19.11.2019 за №927516 суму 15 254,00 гривень (термін сплати 30.11.2019); податкової декларації з податку на додану вартість від 19.12.2019 за № 930589 суму 18 859,00 гривень (термін сплати 30.12.2019); податкової декларації з податку на додану вартість від 16.01.2020 за № 933110 суму 53 264,00 гривень (термін сплати 30.01.2020); податкової декларації з податку на додану вартість від 17.02.2020 за № 902757 суму 44 237,00 гривень (термін сплати 01.03.2020); податкової декларації з податку на додану вартість від 17.03.2020 за № 905537 суму 5 171,00 гривень (термін сплати 30.03.2020); податкової декларації з податку на додану вартість від 17.04.2020 за № 908371 суму 14 309,00 гривень (термін сплати 30.04.2020) (а.с. 11-22).
З огляду на факт наявності вищевказаних сум заборгованості, які не сплачені боржником у добровільному порядку у строк, встановлений законом, позивач звернувся до суду для вирішення питання про їх стягнення у судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався наявністю у відповідача непогашеної заборгованості, а також дотриманням податковим органом процедури, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання в установлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов'язку щодо сплати узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого визначається законом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з нормами підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність обов'язку в контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
Отже, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.
Водночас, податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
У такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 06.02.2018 у справі № 826/12162/17, від 20.11.2018 у справі № 804/7638/16, від 04.12.2018 у справі № 806/4015/15.
Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
За положеннями пункту 102.4. статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За положеннями пункту 131.2. статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, отже предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
Як зазначено вище, податковий борг, вимоги про стягнення якого є предметом цього позову, включає несплачені податкові зобов'язання, які самостійно узгоджені позивачем та узгоджені за наслідками закінчення строків оскарження рішень органу контролю про нарахування грошових зобов'язань, а також нараховану пеню на суму боргу.
З матеріалів справи вбачається, що сума грошового зобов'язання відповідача, яку просить стягнути контролюючий орган, є самостійно узгодженою платником податків, у зв'язку з чим за ПП «Світ» наявний податковий борг в розмірі 552296,00 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ПФ "Світ", що міститься в матеріалах справи (а.с. 24-32).
У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом встановленого строку, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 17.12.2018 за № 21378-58 (а.с. 19).
Отримання вимоги відповідачем не заперечується.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судовим розглядом не встановлено.
Також, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів того, що податковий борг ПФ "Світ" в період з 17.12.2018 (формування податкової вимоги № 21378-58) по 23.06.2020 (звернення Головного управління ДПС у Харківській області з позовом про стягнення до суду) зменшувався до нуля.
На час вирішення даного позову за відповідачем обліковується заборгованість з ПДВ у сумі 552296,00 грн.
Щодо посилань відповідача на те, що зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість ним сплачено, тому розрахунок суми боргу є невірним, колегія суддів зазначає, що податковий борг з ПДВ у сумі 552296,00 грн утворився внаслідок порушення відповідачем строків та порядку сплати самостійно нарахованої суми зобов'язання відповідно до податкових декларацій з ПДВ у зв'язку із тим, що кошти, сплачені відповідачем, зараховувалися контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що кошти, спрямовані ПП "Світ" на сплату поточних платежів до бюджету, правомірно зараховувалися контролюючим органом у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником (відповідно до інтегрованої карти), який встановлений першим реченням пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.
З огляду на встановленні обставини щодо наявності у відповідача непогашеної суми податкового боргу у сумі 552296,00 грн, що відповідачем не спростовано, зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку стягнення заборгованості, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 18.04.2019 у справі № 813/2092/15, на яку посилається відповідач у апеляційній скарзі, зазначені вище висновки узгоджуються та їм не протирічать.
Посилання відповідача на те, що розрахунок суми боргу, який надано позивачем як доказ узгодженості та наявності податкового боргу, не відповідає дійсності та є неправомірним, оскільки актом від 13.02.2020 за № 382/20-40-05-18-09/30290144 не встановлено порушень ПФ "Світ" вимог Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань, які визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, колегією суддів не беруться до уваги з огляду на те, що актом від 13.02.2020 за № 382/20-40-05-18-09/30290144 не досліджувалось питання своєчасності сплати податку на додану вартість, а перевірялась лише повнота та своєчасність декларування податку на додану вартість.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом було заявлено до стягнення лише податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою суми податку на додану вартість, яка самостійно задекларована платником податків.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватної фірми "Світ" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року по справі № 520/7955/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 14.12.2020 року