09.12.2020 року Справа № 904/2326/20
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Чус О.В., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Грачов А.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Кисіль А.В., ордер серії ВМ №1009680 від 02.11.2020, адвокат;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2020 у справі №904/2326/20 (суддя Назаренко Н.Г., повне рішення складено 23.09.2020)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш"", м. Суми
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 1 048 067,04 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У квітні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство " ВНДІкомпресормаш" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" заборгованості за договором поставки в сумі 1 048 067,04 грн, яка складається із заборгованості за поставлену продукцію у сумі 937 378,62 грн, пені - 72 227,90 грн, 3 % річних - 25 759,31 грн, інфляційних втрат - 12 701,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № 6930-ПУ-УМТС-Т від 06.08.2018 в частині оплати за поставлену продукцію.
Відповідач проти задоволення позову заперечив в частині стягнення з нього заборгованості у сумі 317587,20 грн, бо у зв'язку з простроченням Позивачем поставки продукції, Відповідачем були нараховані йому штраф та пеня на цю суму відповідно до п. 6.2.1., 6.2.2. укладеного договору, про що надісланий розрахунок штрафних санкцій від 27.05.2020 та повідомлення про застосування оперативно - господарської санкції від 23.06.2020.
Позивач у відповіді на відзив проти позиції Відповідача заперечив. Зазначив, що договір не містить умов щодо права застосування такої оперативно - господарської санкції, як затримання оплати поставленої продукції. Крім того, оперативно - господарська санкція може бути застосована лише за умови того, що на момент її застосування зобов'язання за договором лишилися не виконаними. Відповідачем повідомлено Позивача про застосування оперативно - господарської санкції за несвоєчасну поставку продукції більше ніж через рік після поставки продукції, що не відповідає меті застосування оперативно - господарської санкції (запобігання виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушень з боку контрагента та їх превенцію). Вважає, що оперативно - господарська санкція застосована Відповідачем поза межами нормативно - правової та договірної дії, зі спливом строку давності для стягнення штрафних санкцій, тому застосуванню не підлягає.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2020 у справі №904/2326/20 (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" борг - 937 378,62 грн, 72 227,90 грн - пені, 25 759,31 грн - 3% річних, 2 853,96 грн - інфляційних втрат та 15 573,30 грн - витрат по сплаті судового збору.
В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" інфляційних втрат у сумі 9 847,25 грн - відмовлено.
Рішення суду мотивоване обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог в частині стягнення суми боргу, пені, 3% річних та частково інфляційних втрат через невірний їх розрахунок Позивачем. Заперечення Відповідача залишені судом без задоволення, оскільки зарахування суми штрафних санкцій в рахунок зменшення належних Позивачу платежів за договором суперечить приписам п. 4 ч. 1 ст. 602 ЦК України, та Відповідачем, з урахуванням умов договору, фактично втрачено право на забезпечення зобов'язань у вигляді оперативно - господарської санкції поза межами нормативно-правової та договірної дії; в межах цього спору метою її застосування є фактично відновлення майнової бази Відповідача, а не запобігання виникненню та /або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушень з боку контрагента та їх превенцію.
Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, просив його змінити, стягнувши на користь Позивача основний борг - 619791,42 грн. Решту рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- застосована до Позивача оперативно - господарська санкція на суму 317587,20 грн не скасована Позивачем в судовому порядку та продовжує діяти;
- оперативно - господарські санкції застосовуються сторонами в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь, та не є штрафними санкціями, які заявляються в судовому порядку;
- застосована оперативно - господарська санкція за своєю правовою природою не є вимогою про захист цивільного права, тому позовна давність до неї не застосовується.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 07.10.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2020 у справі №904/2326/20. Розгляд справи №904/2326/20 призначений в судовому засіданні на 16.11.2020 на 14.00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,65, зал засідань №511.
16.11.2020 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Подобєда І.М. розгляд справи не відбувся, про що складено інформаційну довідку від 16.11.2020.
09.12.2020 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Подобєда І.М. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Чус О.В. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 09.12.2020. Розгляд справи у судовому засіданні призначений на 09.12.2020 о 10.00 год.
У судовому засіданні 09.12.2020 повноважний представник Позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Підтримав позицію, викладену у поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу від 30.10.2020. Зазначив, що оперативно - господарська санкція застосована Відповідачем більше ніж через рік після виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором, тому вона застосована поза межами нормативно - правової та договірної дії, і задоволенню не підлягає. Також, в тексті відзиву на апеляційну скаргу Позивачем зазначено про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовний розрахунок: 10000,00 грн - підготовка відзиву на апеляційну скаргу, 3000,00 грн - забезпечення представництва інтересів Позивача у судових засіданнях), докази понесення яких будуть надані ним у порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 09.12.2020 не забезпечив, причин неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений за допомогою телефонного зв'язку, про що оформлено телефонограму №452 від 13.11.2020 (а.с. 14, том 2).
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності повноважного представника Відповідача.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
06.08.2018 між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (далі - постачальник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - покупець, Відповідач) укладено договір поставки №6930-ПУ-УМТС-Т (далі - Договір) строком дії з дати підписання до 31.12.2020. В подальшому сторонами до Договору укладені додаткові угоди №1 від 12.10.2018 та №3 від 26.12.2018, якими змінювався п. 5.4. Договору.
Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується постачати у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (в подальшому - продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що постачається у його власність у відповідності до умов цього договору.
Постачання продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до цього договору. Під партіями продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 4.2. Договору умови поставки продукції - DDP, відповідно "Інкотермст-2010", з урахуванням умов та застережень, які містяться в цьому договорі та/або відповідних специфікаціях до договору.
Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки.
У випадку, якщо сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку ціни, вказаної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення по кількості) поставки продукції складає 0%, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідних специфікаціях до договору.
У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 25 000 000,00 грн без ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод після отримання дозволу повноважного органу управління покупця.
Ціна на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п. 5.2. договору).
Згідно з п. 5.4. Договору розрахунки за продукцію, що постачається покупцю по цьому договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Пунктом 5.6. Договору встановлено, що у випадку порушення постачальником строків поставки, визначених в специфікації (-ях) по цьому договору, покупець вправі направити постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків та до їх оплати постачальником затримувати оплату за поставлену продукцію на суму штрафних санкцій та/або збитків. Постачальник зобов'язується проводити оплату штрафних санкцій, збитків на протязі 10 банківських днів з дати направлення розрахунку штрафних санкцій, збитків постачальником. При цьому, покупець має право сплатити постачальнику вартість поставленої продукції до сплати останнім покупцю штрафних санкцій та/або відшкодування збитків.
Згідно п. 5.8. договору зобов'язання постачальника здійснювати поставку у відповідності з вимогами договору, специфікацій до договору, забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій. причинених невиконанням договору та збитків з сум, які підлягають виплаті постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до постачальника після того, як він не оплатив в строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, відповідно до умов цього договору. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов'язаний письмово повідомити постачальника.
Сторонами підписані наступні специфікації: від 08.08.2018 на суму 150380,16 грн з ПДВ, від 12.10.2018 на суму 4 711 60,01 грн з ПДВ, від 29.12.2018 на суму 1 271 600,00 грн з ПДВ (а.с. 68-69, 70, 72-73).
На виконання умов специфікації від 08.08.2018 Позивачем здійснена поставка продукції на суму 3 478,62 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №458 від 08.07.2019 на суму 3 478,62 грн, яка підписана сторонами без заперечень.
Відповідач поставлену продукцію не оплатив.
На виконання умов специфікації від 12.10.2018 Позивачем здійснено поставку продукції на загальну суму 4 711 600,01, що підтверджується видатковими накладними №1024 від 05.12.2018 на суму 669 600,00 грн, №152 від 05.03.2019 на суму 1 339 200,00 грн, №349 від 31.05.2019 на суму 669 600,00 грн, №125 від 26.02.2019 на суму 510 000,00 грн, №112 від 19.02.2019 на суму 1 523 200,01 грн.
Згідно п. 5.4.1. Договору в редакції додаткової угоди від 12.10.2018, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за специфікацією від 12.10.2018 на суму 4 711 600,01 грн. з ПДВ до цього договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- попередня оплата в розмірі 70% від вартості продукції після підписання сторонами специфікації і надання постачальником належним чином оформленого рахунку;
- 30% від вартості продукції протягом 5 робочих днів з 30 календарного дня від дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання з перерахування попередньої оплати в розмірі 70% від вартості продукції поставленої згідно специфікації від 12.10.2018 відповідачем виконані у повному обсязі, а саме Відповідачем перераховано на рахунок позивача 3 298 120,01 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 402641 від 19.10.2018 на суму 357 000,00 грн, №402718 від 19.10.2018 на суму 468 720,00 грн, №402550 від 19.10.2018 на суму 468720,00 грн, №402533 від 19.10.2018 на суму 468 720,00 грн, №2117324765 від 28.12.2018 на суму 468 720,00 грн, №402724 від 19.10.2018 на суму 533 120,00 грн, № 2117324676 від 28.12.2018 на суму 533 120,01 грн.
Також Відповідачем після отримання товару здійснено часткову оплату, що підтверджується платіжними дорученнями №13988 від 18.01.2019 на суму 200 880,00 грн, № 78023 від 19.04.2019 на суму 100 000,00 грн, № 81543 від 25.04.2019 на суму 100 000,00 грн, №74645 від 12.04.2019 на суму 150000,00 грн, № 140089 від 30.07.2019 на суму 136 960,00 грн, № 149081 від 08.08.2019 на суму 50 220,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем по специфікації від 12.10.2018 склала 705 419,99 грн.
На виконання умов специфікації від 26.12.2018 Позивачем здійснено поставку продукції на суму 1 271 600,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №348 від 31.05.2019 на суму 510 000,00 грн, №193 від 20.03.2019 на суму 761 600,00 грн, які підписані повноважними представниками сторін без заперечень.
Згідно п. 5.4.1. договору в редакції додаткової угоди від 26.12.2018 розрахунки за поставлену постачальником продукцію за специфікацією від 26.12.2018 на суму 1 271 600,00 грн з ПДВ здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- попередня оплата в розмірі 70% від вартості продукції після підписання сторонами специфікації і надання постачальником належним чином оформленого рахунку;
- 30% від вартості продукції протягом 5 робочих днів з 30 календарного дня від дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання з перерахування попередньої оплати в розмірі 70% від вартості продукції, поставленої згідно специфікації від 26.12.2018, Відповідачем виконані у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №40211 від 21.02.2019 на суму 354 480,00 грн, №40181 від 21.02.2019 на суму 535 640,00 грн.
Відповідачем після отримання товару здійснено часткову оплату, що підтверджується платіжними дорученнями №81543 від 25.04.2019 на суму 100 000,00 грн, №121000 від 04.07.2019 на суму 53 000,00 грн, №132637 від 18.07.2019 на суму 70 000,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем по специфікації від 16.12.2018 склала 228 480,00 грн.
Загальна сума основної заборгованості за Договором склала 937 378,62 грн, проти чого Відповідач не заперечує.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору щодо вчасного та повного розрахунку за отриману продукцію, Позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 12 701,21 грн за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року, 3% річних - 25 756,31 грн за період з 16.09.2019 по 12.03.2020, пеню - 72 227,90 грн за період з 16.09.2020 по 29.10.2019.
Викладене стало підставою для звернення із даним позовом.
Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вимоги апеляційної скарги стосуються лише перегляду рішення суду першої інстанції в межах стягнутої суми боргу - 937378,62 грн, яку Відповідач вважає правомірним зменшити на суму застосованої оперативно - господарської санкції - 317587,20 грн та стягнути з нього на користь Позивача борг у сумі 619791,42 грн.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду в цій частині та не переглядається рішення в частині вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, враховуючи, що строк оплати продукції по Договору є таким, що настав, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги та стягнуто з Відповідача на користь Позивача борг у сумі 937 378,62 грн, проти наявності якого, виходячи з різниці сум поставленої продукції та здійснених оплат, Відповідач не заперечує.
Заперечення апелянта стосуються лише відмови суду першої інстанції щодо врахування його доводів про застосування до позивача оперативно - господарської санкції на суму 317587,20 грн, внаслідок чого, на його думку, сума боргу має бути відповідно зменшеною.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 217 цього Кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Перелік видів оперативно - господарських санкцій встановлений у частині 1 статті 236 Господарського кодексу України. При цьому, згідно з частиною 2 статті 236 Господарського кодексу України такий перелік не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Статтею 237 Господарського кодексу України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
За приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Суд вказує на те, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.
Умовами укладеного між сторонами договору поставки (п. 5.6 договору) передбачено, що у випадку порушення постачальником строків поставки, обумовлених у специфікації (-ях) за цим договором, покупець має право просити у постачальника оплати штрафних санкцій та/або збитків. При цьому, при несплаті постачальником штрафних санкцій та збитків, покупець має право застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію, відповідно до пункту 5.8 договору.
Під оперативно-господарською санкцією розуміється право покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій, завданих невиконанням договору та збитків із сум, які підлягають сплаті постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до постачальника після того, як він не сплатив в строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, згідно умов даного договору. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов'язаний письмово повідомити постачальника (п.5.8 Договору).
Отже, пунктом 5.8 укладеного між сторонами договору передбачено застосування оперативно - господарської санкції, яка не входить до переліку частини 1 статті 236 Господарського кодексу України, а саме: під оперативно-господарською санкцією розуміється право покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій, спричинених невиконанням договору та збитків із сум, що підлягають сплаті постачальнику.
В цьому випадку і порядок застосування, і зміст оперативно - господарської санкції визначений сторонами у Договорі та за його змістом під оперативно-господарської санкцією розуміється право покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій. Тобто, в цих конкретних правовідношеннях сторін за своїм змістом оперативно - господарська санкція, передбачена пунктом 5.8 договору, нерозривно пов'язана із штрафними санкціями, передбаченими пунктом 5.6 цього ж договору, та має похідний характер.
З викладеного вбачається, що у Договорі сторонами забезпечено виконання зобов'язання позивача щодо поставки продукції у передбачені строки шляхом встановлення права Відповідача отримати суму нарахованих штрафних санкцій з суми, яка підлягає виплаті позивачу.
Реалізація права на отримання штрафних санкцій за рахунок суми, що підлягає сплаті постачальнику за поставлений товар, тобто з урахуванням сум цих штрафних санкцій в оплату товару, безумовно пов'язується з дотриманням позовної давності стосовно кожної зустрічної вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок штрафних санкцій від 27.05.2020 щодо несвоєчасної поставки за специфікаціями від 08.08.2018 та від 12.10.2018 був надісланий Позивачу 28.05.2020 та отриманий ним 30.05.2020; повідомлення про застосування оперативно - господарської санкції від 23.06.2020 надіслано 24.06.2020 (а.с. 144-148, том 1).
З матеріалів справи вбачається, що строк поставки продукції передбачений специфікацією від 08.08.2018 сплив 07.09.2018, строк поставки продукції, передбаченої специфікацією від 12.10.2018, сплив 02.01.2019 та 27.04.2019 відповідно. Отже, на момент направлення повідомлення 23.06.2020 строк позовної давності за вимогою стосовно сплати штрафних санкцій сплив.
Таким чином, оскільки оперативно - господарська санкція та причини її застосування нерозривно пов'язані із правом на отримання штрафних санкцій, які мали б бути сплачені позивачем на користь відповідача, а право на отримання штрафних санкцій безумовно пов'язується з позовною давністю, встановленою для неустойки (штрафу, пені), то Відповідачем, з урахуванням умов укладеного між сторонами договору, фактично втрачено право на забезпечення зобов'язань у вигляді оперативно - господарської санкції.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.12.2019 у справі №905/2336/18.
Доводи скаржника, що суд першої інстанції порушив норми статті 258 Цивільного кодексу України, ототожнивши оперативно - господарську санкцію із штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) судом відхиляються, оскільки в цьому випадку строк позовної давності до оперативно - господарських санкцій не застосовується, суд дійшов висновку, що недопустимо застосовувати оперативно - господарські санкції щодо права утримання штрафних санкцій, якщо ці штрафні санкції нараховані поза межами строку позовної давності (один рік).
Також, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що питання про застосування оперативно-господарської санкції виникло у Відповідача лише після звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості за Договором та порушення Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі № 904/2326/20, що вказує на те, що метою застосування відповідачем оперативно-господарської санкції є саме відновлення майнової бази останнього, а не запобігання виникненню та/або мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушення з боку контрагента та їх превенцію.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати оперативно - господарську санкцію на суму 317587,20 грн застосованою.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Розглянувши заявлене Позивачем в тексті відзиву на апеляційну скаргу клопотання про подачу доказів на підтвердження розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу, та керуючись положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України, ч. 4 ст. 244 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити Позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, запропонувавши Відповідачу подати свої заперечення щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2020 у справі №904/2326/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2020 у справі №904/2326/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".
Встановити позивачу строк для подачі доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу - п'ять днів з часу прийняття цієї постанови.
Відповідач має право подати заперечення щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш"" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу провести в судовому засіданні, яке призначити на 23.12.2020 - 14.00 год.
Визнати явку представників у судове засідання не обов'язковою.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, визначених ст. 287 ГПК України.
Повна постанова складена 15.12.2020.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя О.В. Чус
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у цій справі сторонам поштою не надсилаються.
Надіслати цю постанову на електронну адресу Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш"" (a.tatusko@nicmas.com), Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (Skybaas@dtek.com).