07.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3642/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.
секретар судового засіданн: Ревкова Г.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року (суддя Ліпинський О.В., повне рішення складено 17.08.2020 року) у справі №904/3642/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", м. Ізмаїл
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дніпротранссервіс", м. Новомосковськ
про стягнення заборгованості у розмірі 2 438 868, 29 грн.
До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпротранссервіс» про стягнення заборгованості у розмірі 2 438 868,29 грн., яка складається з 2 000 156,51 грн. основного боргу, 66 138,82 грн. інфляційних втрат, 29 044,16 грн. - три відсотки річних, 343 528, 81 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору на перевезення великогабаритних вантажів № 604/ОЭРФ від 06.09.2018 року.
Рішенням господарського суду позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпротрансервіс» на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» 375 694,94 грн. пені, 29 044,15 грн. три проценти річних, 66 138,82 грн. інфляційних втрат, 7 063,17 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог провадження у справі закрито. Повернуто на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» з державного бюджету України частину судового збору в розмірі 29 519,85 грн. сплаченого згідно платіжного доручення № LGF63 від 05.08.2019 року.
Закриваючи провадження у справі в частині стягнення основного боргу, господарський суд дійшов висновку, що відповідач правомірно повідомив позивача про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого, заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 1 967 990,38 грн. була погашена після відкриття провадження у справі, що в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, а також, вирішення питання про повернення з державного бюджету судового збору, пропорційно розміру позовних вимог, провадження у справі за якими закрито. Решта позовних вимог задоволена в повному обсязі в зв?язку з їх обгрунтованістю.
Не погодившись з рішенням господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обгрунтування апеляційних вимог, скаржник зазначає, що:
- не зважаючи на заперечення позивача, після закриття провадження по справі №904/3642/19, на стадії розгляду даної справи по суті - 05.03.2020 року суд необгрунтовано долучив до матеріалів справи заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог та в подальшому врахував її, що призвело до прийняття незаконного рішення по справі;
-у ПрАТ "УДП" відсутня заборгованість перед ТОВ "Компанія "Дніпротранссервіс" за ремонт понтону ПДМ-11 та з'єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, оскільки після виконаних робіт по ремонту ПДМ-11 та з'єднанню двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13 між сторонами був підписаний акт виконаних робіт №310101 від 31.01.2019 року на загальну суму 2 577 187,63 грн., що еквівалентно 77 000,00 дол.США+ПДВ, як то передбачено п.2.3 Договору. Відповідачем було виставлено ПрАТ "УДП" рахунок на оплату №310101 від 31.01.2019 року по виконаним роботам на суму 2 577 187,63 грн., яка увійшла до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.05.2019;
- розгляд судом повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог Відповідача за вих. №117/20 від 04.03.2020 року та претензії відповідача до позивача щодо начебто існуючої заборгованості по ремонту виходить за межі розгляду справи №904/3642/19 та не повинні були братися судом до уваги;
- суд не дав оцінки долученого до матеріалів справи Аналізу ремонту/з'єднання понтонів ПДМ-11, ПДМ-13 за підписом суперінтенданта технічної служби ПрАТ “УДП” В.Саковського, відповідно до якого ПрАТ “УДП” заперечує щодо вартості проведеного ремонту понтону ПДМ-11 та з'єднання понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, зазначаючи, що сума 5 467 834,08 грн., на яку начебто було виконано роботи відповідачем по ремонту та з'єднанню понтонів - є завищеною та не підтвердженою наданими відповідачем документами;
-відповідач та ТОВ “Джемонд Ботярд”, укладаючи договір № 10/08-18 від 10.08.2018 року про з'єднання понтону ПДМ-11 і понтону ПДМ-13 в єдину плавуючу конструкцію, погодили між собою розмір договірної ціни у сумі 5 467 834,08 грн., тобто дана вартість робіт була погоджена ще до укладання між позивачем та відповідачем Договору на перевезення великогабаритного вантажу № 604ЮЭРФ бід 06.09.2019 року та до того часу, як взагалі ПрАТ “УДП” було передано ТОВ “Компанія “Дніпротранссервіс” понтони ПДМ-11 та ПДМ-13, оскільки передача понтону ПДМ-11 від повивача відповідачу була здійснена (відповідно до Акту приймання передачі від 12.09.2018 року), а ПДМ-13 - 16.09.2019 року (відповідно до Акту приймання передачі від 16.09.2019 року);
- зобов'язання за Договором №10/08-18' від 10.08.2018 року, що укладений між ТОВ “Компанія “Дніпротранссервіс” та ТОВ “Джемонд Ботярд”, виникають у сторін даного договору, а саме у ТОВ “Компанія “Дніпротранссервіс” та ТОВ “Джемонд Ботярд”, а тому у позивача не виникають жодних зобов'язань із взаємовідносин між Відповідачем та ТОВ “Джемонд Ботярд” за Договором № 10/08-18 від 10.08.2018 року, оскільки на час укладання цього Договору взагалі ще не виникли правовідносини між позивачем та відповідачем;
-на підтвердження вартості робіт у сумі: 5 467 834,08 грн. відповідачем було надано видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про закупку відповідачем матеріалів (вуглекислота в балонах, емаль, відра жерстяні, пластикові пляшки тощо), які не є належними доказами, оскільки в наданих відповідачем накладних не зазначено за яким саме договором закупаються дані матеріали, або зазначений договір, який не має жодного відношенні до взаємовідносин між позивачем та відповідачем;
-заявлена відповідачем сума вартості робіт по ремонту понтону ПДМ-11 та з'єднанню двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13 у сумі 5 467 834,08 грн. є надуманою, необгрунтованою та не підтвердженою належними доказами, оскільки Договором на перевезення великогабаритного вантажу № 604ЮЭРФ від 06.09.2019 року передбачено, що позивач компенсує відповідачу вартість саме ремонтних робіт ПДМ-11 та вартість тимчасового з'єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ13(п.2.3 Договору), а не вартість матеріалів;
-вартість робіт та ремонтні відомості понтона ПДМ-11 повинні бути завчасно погоджені з Судновласником, тоді як фактично жодна ремонтна відомість не була погоджена відповідачем з Судновласником, вартість робіт також не було погоджена з позивачем;
- судом не було досліджено належним чином всі обставини справи, не було досліджено всі докази по д^ній справі, натомість було взято до уваги Повідомлення відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, зміст якого суперечить фактичним обставинам справи та наданим доказам, що призвело до винесення незаконного рішення по справі №904/3642/19 в частині відмови позивачу в стягненні з відповідача суми основного боргу;
- судом першої інстанції не було винесено ухвалу про закриття провадження по справі №904/3642/19, чим було позбавлено Позивача права на захист свої законних прав та інтересів шляхом оскарження відповідної ухвали до суду.
Просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 967 990,38 грн. та прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позивач, в апеляційній скарзі заперечуючи проти зарахування, не наводить конкретних, змістовних заперечень, що свідчить про відсутність спору між сторонами. Вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими. Просить в її задоволенні відмовити.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач), суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г. від 12.10.2020 року відкрите апеляційне провадження у справі №904/3642/19 розгляд справи призначено у судовому засіданні. Зупинено дію рішення господарського суду на час розгляду апеляційної скарги.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 06.09.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» (Судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпротранссервіс» (Фрахтувальник) укладено договір на перевезення великогабаритних вантажів № 604/ОЭРФ, відповідно до умов якого, Судновласник надає Фрахтувальнику несамохідні понтони ПДМ-11 та ПДМ-13 (в подальшому понтони) для виконання перевезення портових кранів між морськими та річковими портами в акваторії Чорного, Азовського морів та річки Дніпро.
Згідно пункту 2 Договору, понтони надаються в морехідному стані, укомплектовані Судновласником супроводжуючим екіпажем в кількості однієї людини на кожний понтон (шкіпера супроводжуючого екіпаж). ПДМ-13 передається з діючими документами Регістру, ПДМ-11 без діючих документів Регістру.
Підпунктом 2.1. Договору сторони погодили, що Фрахтувальник своїми силами за рахунок Судновласника організовує ти виконує докування, ремонт понтону ПДМ-11 та пред'явлення Регістру судноплавства України. Вартість робіт та ремонтні відомості понтону ПДМ-11 повинні бути завчасно погоджені з Судновласником.
Відповідно до п. 2.2. Договору, Судновласник та Фрахтувальник спільно та при необхідності із залученням третіх осіб виконують проект тимчасового з'єднання двох корпусів понтонів. Фрахтувальник своїми силами і за власний рахунок погоджує зазначений проект з Регістром судноплавства України. Проекти перевезення розробляються Судновласником та Фрахтувальником спільно із замовником перевезення.
Фрахтувальник за погодженням із Судновласником визначає місце ремонту та тимчасового з'єднання двох корпусів понтонів та сплачує вартість ремонтних робіт. Судновласник сплачує вартість пред'явлення понтонів Регістру та продовження документів Регістру. Судновласник компенсує Фрахтувальнику вартість ремонтних робіт ПДМ-11 у відповідності з вимогами Регістру в повному обсязі. А також вартість тимчасового з'єднання двох корпусів понтонів. Сума фактичних витрат на повинна перевищувати 77000 доларів США+ПДВ, всі витрати, що перевищують вищезазначену суму не підлягають компенсації Судновласником Фрахтувальнику (п.п. 2.3. Договору).
По закінчення ремонтних робіт та робіт з тимчасового з'єднання двох корпусів понтонів, сторони оформляють Акт введення понтонів в експлуатацію. Датою введення понтонів в експлуатацію буде прийнята дата акта виходу понтонів з ремонту та їх з'єднання (п.п. 2.4. Договору).
Згідно з п. 3 Договору, Судновласник передає понтони Фрахтувальнику для буксирування в порт Ізмаїл/Кілія. Під час підбуксировки/відбуксировки складаються акти приймання-передачі. Акти приймання-передачі підписуються шкіпером супроводжуючого екіпажу понтонів та представниками Фрахтувальника. У разі відмови Фрахтувальника від підписання актів приймання-передачі, акти можуть бути складені шкіпером понтона в односторонньому порядку з внесенням в акт відповідних записів. При цьому, такі акти вважаються дійсними.
Умовами п. 12 Договору сторони погодили, що ставка за використання понтонів для виконання перевезення становить еквівалент в національній валюті 790,00 Євро +ПДВ за два понтони на добу за послідовний календарний період, починаючи від дати підписання Акта введення понтонів в експлуатацію до дати підписання акту виводу понтонів з експлуатації. Неповна доба рахується як повна.
Рахунок за використання понтонів виставляється Судновласником щомісячно протягом перших трьох днів після закінчення календарного оплачуваного місяця на повну суму фрахту. Оплата рахунків здійснюється Фрахтувальником протягом п'яти робочих днів від дати рахунку (п. 14 Договору).
13.03.2019 року сторони підписали Адендум № 1 до Договору № 604/ОЭРФ (доповнення до договору), яким передбачили надання Фрахтувальнику канікул на 30 діб з 13.03.2019 по 11.04.2019, на період яких, фрахтова ставка нараховується з розрахунку 230 Евро на добу плюс ПДВ.
На виконання умов Договору, передача Судновласником понтонів на користь Фрахтувальника відбулася 12.09.2018 року щодо понтону ПДМ -11 та 16.09.2018 щодо понтона ПДМ-13, про що складено відповідні акти приймання-передачі (том 1, а.с. 33, 34).
У відповідності до вимог п. 2.4. Договору, після закінчення ремонтних робіт та робіт з тимчасового з'єднання двох корпусів понтонів, між сторонами підписано акт вводу в експлуатацію понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, згідно якого понтони введено в експлуатацію з 12.11.2018 року (том 1, а.с. 235).
В період із 18.12.2018 року по 30.04.2019 року Позивачем були виставлені для оплати відповідачем рахунки (авансові та остаточні) на загальну суму 4 170 430,00 грн., зокрема, рахунки: № 31285/А від 18.12.2018р., № 31285 від 18.12.2018р., № 31289/А від 19.12.2018р., № 31289 від 31.12.2018р., № 30014/А від 04.01.2019р., № 30014 від 31.01.2019р., № 30092/А від 04.02.2019р., № 30092 від 28.02.2019р., № 30202/19А від 06.03.2019р., № 30202/Н від 01.05.2019р., № 30311/19А від 01.04.2019р., № 30311/19 від 30.04.2019р.
Відповідачем здійснено часткову оплату за вказаними рахунками на загальну суму 1 147 540,80 грн., внаслідок чого, станом на 01.05.2019 року виникла заборгованість з оплати за використання понтонів в сумі 3 022 889,20 грн.
10.05.2019 року сторонами підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з договору № 604/ОЕРФ від 06.09.18р. за яким Позивач є кредитором, а Відповідач боржником при виконанні грошового зобов?язання за надання несамохідних понтонів ПДМ-11 і ПДМ-13 в сумі 3 022 889,72 грн. згідно рахункам:
№ 31285 від 18.12.2018р. на суму 403 795,72 грн.
№ 31289 від 30.12.2018р. на суму 660 938,73 грн.
№ 30014 від 31.01.2019р. на суму 514 931,19 грн.
№ 30092 від 28.02.2019р. на суму 571 396,66 грн.
№ 30202/19 від 31.03.2019р. на суму 248624,41 грн.
№ 30311/19 від 30.04.2019р. на суму 623203,49 грн.
Відповідач є кредитором, а Позивач є боржником при виконання грошового зобов'язання з ремонту понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, згідно рахунку № 310101 від 31.01.2019 на суму 2 577 187,63 грн.
Вказані вище зобов?язання припинилися у сумі 2 577 18763 грн. і сторони погодили, що залишок заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 445 701,57 грн.
За період користування понтонами протягом травня-червня 2019 року, Позивач виставив для оплати Відповідачу рахунки (авансові та остаточні ) на суму 872 023,69 грн. та 650 265,12 грн. відповідно, які на час звернення з даним позовом до суду, відповідачем оплачені не були.
У відповідності до умов п. 15.2 Договору за загальний період прострочення оплати рахунків № 30092/А від 04.02.2019р. та рахунку № 30202/А від 06.03.2019р., Позивачем була нарахована пеня з 04.02.2019р. по 17.04.2019р. на загальну суму 32 166,13 грн. Зазначена сума нарахувань включена Позивачем до рахунку № 30375/П від 17.04.2019 року.
Господарським судом було встановлено, що заявлена Позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 2 000 156,51 грн., включає в себе залишок заборгованості з оплати вартості користування понтонами за період листопада 2018 - квітня 2019 року в сумі 445 701,57 грн., вартість користування понтонами за травень в сумі 872 023,69 грн. та червень 2019 року в сумі 650 265,12 грн., а також, пеню в розмірі 32 166,13 грн. за період прострочення з 04.02.2019р. по 17.04.2019р..
Крім того Позивач просив суд стягнути з Відповідача 66 138,82 грн. інфляційних втрат, 29 044,16 грн. три проценти річних, які розраховані відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, а також 343 528,81 грн. пені на підставі п. 15.2. Договору.
Нарахування зазначених сум здійснено позивачам за кожним рахунком окремо (том 1, а.ч. 97-114), за виключенням нарахування пені по авансових рахунках № 30092/А від 04.02.2019 та рахунку № 30202/А від 06.03.2019 року, розмір неустойки за якими, включено до рахунку № 30375/П від 17.04.2019 року, та ввійшов до суми основного боргу.
04.03.2020р., під час вирішення судом спору Відповідач звернувся до Позивача із заявою про залік зустрічних однорідних вимог, в якій повідомив, що Сторона-2 (ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство”) має перед Стороною-1 (ТОВ “Компанія “Дніпротранссервіс”) зобов'язання з відшкодування вартості проведення ремонту понтону ПДМ-11, а також робіт зі з'єднання корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13 у розмірі 5 467 834,08 грн., з яких на даний час Сторона-2 визнала та погасила зустрічні зобов'язання на суму 2 577 187,63 грн. Залишок заборгованості з відшкодування вартості ремонту понтону ПДМ-11 Сторони-2 перед Стороною-1 складає 2 890 646,45 грн.
Одночасно, Сторона-1 (ТОВ “Компанія “Дніпротранссервіс”) має перед Стороною-2 (ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство”) непогашене зобов'язання зі сплати грошових коштів за надані понтони в сумі 1 967 990,38 грн.
Відповідач повідомив Позивача про погашення зустрічних грошових вимог сторін на суму 1 967 990,38 грн.
Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 2 438 868,29 грн., які включають в себе 1 967 990,38 грн. заборгованості з оплати вартості користування понтонами, 32 166,13 грн. пені, яка розрахована та пред'явлена до стягнення рахунком № 30375/П від 17.04.2019р., 343 528,81 грн. пені за прострочення оплати решти рахунків, 29 044,15 грн. відсотків річних та 66 138,82 грн. інфляційних втрат, правомірно розрахована позивачем та пред'явлені до стягнення.
Надавши оцінку заяві відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, з урахуванням укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що Відповідач правомірно повідомив Позивача про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 1 967 990,38 грн. внаслідок чого зобов?язання відповідача на вказану суму є припиненим. З цих підстав господарським судом закрито провадження у частині стягнення основного боргу.
Позивачем в апеляційній скарзі оскаржується рішення суду лише в частині закриття провадження, у зв?язку з зарахуванням зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
З положень даної норми випливає, що зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
Водночас однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
Таким чином, для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.
Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14.
Заперечуючи існування грошового зобов'язання перед Відповідачем з відшкодування вартості проведеного ремонту понтону ПДМ-11, Позивач як у письмових поясненнях наданих суду першої інстанції так і поясненнях в ході судового засідання зазначав, що відповідно до умов договору № 604/ОЭРФ, сторони погодили, що вартість ремонтних робіт понтону ПДМ-11 та тимчасового з'єднання двох корпусів понтонів ПДМ-11 та ПДМ-13, не повинна перевищувати 77 000,00 доларів США+ПДВ, а всі витрати, що перевищують вищезазначену суму - не підлягають компенсації Судновласником Фрахтувальнику. Після виконання робіт по ремонту ПДМ-11 та з'єднання двох корпусів понтонів, між сторонами був підписаний акт виконання робіт № 310101 від 31.01.2019 року на загальну суму 2 577 187,63 грн., що еквівалентно 77 000,00 доларів США+ПДВ, і відповідна суму увійшла до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.05.2019 року, яка була підписана між Позивачем та Відповідачем. Таким чином, Позивач вважає, що у ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” відсутня заборгованість перед ТОВ “Компанія “Дніпротранссервіс” за ремонт ПДМ-11 та з'єднання корпусів понтонів ПДМ-1 та ПДМ-13.
Також посилається на те, що згідно з п.2.1.,2.3. відповідач повинен був завчасно погодити з позивачем вартість робіт та ремонтні відомості понтона ПДМ - 11, місце ремонту та тимчасового з?єднання понтонів, чого не було зроблено.
Отже між стотонами наявний спір щодо суми, яку повинен компенсувати позивач відповідачу за ремонт та з?єднання понтонів, оскільки кожна сторона по своєму тлумачить п.2.3 Договору в тій частині, що сума фактичних затрат не повинна перевищувати 77 000,00 доларів США+ПДВ. Позивач вважає, що ця сума стосується робіт з ремонту понтону та тимчасового з?єднання понтонів. Відповідач же вважає, що дана сума стосується лише з?єднання понтонів і не стосується ремонту понтону.
Вирішення даного с пору можливо лише в позовному провадженні. Оскільки необхідно досліджувати умову договору, його зміст, наміри сторін. Досліджувати виконання обов?язків сторонами щодо ремонту та з?єднанню понтонів, відносини відповідача з третьою особою, яка здійснювала ремонт та з?єднання.
Господарський суд, задовольняючи заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в мотивувальній частині фактично вирішив спір між сторонами щодо заборгованості позивача перед відповідачем за ремонт та з?єднання понтонів (досліджував цій частині умови договору укладеного між сторонами, досліджував договір між відповідачем та особою, яка здійснювала ремонт та з?єднання, обставини та докази його виконання.
Таким чином колегія суддів констатує, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог не є безспірною (прозорою). А тому виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
З цих підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню в частині закриття провадження у справі, з задоволенням позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 1 967 990,38 грн.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство» задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/3642/20 скасувати в частині закриття провадження щодо стягнення 1 967 990,38 грн., прийнявши в цій частині нове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпротранссервіс» на користь Приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство» 1 967 990,38 грн. основного боргу та 80 862,82 витрат із сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Скасувати рішення суду в частині повернення ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з Державного бюджету України частини судового збору в сумі 29 519,85 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 15.12.2020
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін