15.12.2020 м.Дніпро Справа № 904/1474/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Антонік С.Г. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 р. ( суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний текст рішення складено 16.08.2018 р.) у справі № 904/1474/18
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Альянс", м. Дніпро
про розірвання кредитного договору та стягнення коштів в сумі 130 594 577, 65 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 р. внесено зміни в найменування позивача у справі № 904/1474/18 з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». Позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Альянс» на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 8 149 722 грн. 14 коп. відсотків за користування кредитом, 38 485 грн. 01 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині надмірно стягнутих відсотків в сумі 290222,22 грн, компанія " Маркус Менеджмент Лімітед ", Беліз Сіті, Беліз, як особа, яка не брала участі у справі, втім, щодо якої судом вирішені питання її прав, інтересів і обов"язків, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині надмірного стягнення відсотків в сумі 290222,22 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Наявність права на звернення до суду в межах цієї справи апелянт обґрунтовує укладенням між ним та АТ КБ "Приватбанк" договору застави частки у статутному фонді та права на виплату (отримання) майна № DNHSLON06922/DZ від 28.10.2016, в забезпечення виконання зобов"язань ТОВ "Приват-Альянс" за оспорюваним кредитним договором.
Згідно п.2 договору застави, в забезпечення виконання відповідачем у цій справі зобов"язань за кредитним договором, заставодавець надав в заставу Банку частку у статутному капіталі ТОВ "Приват-Альянс", що належить йому на праві власності, в загальній кількості 100% статутного капіталу відповідача.
Таким чином, у випадку невиконання відповідачем кредитних зобов"язань, компанія "Маркус Менеджмент Лімітед", як заставодавець, буде нести відповідальність не тільки в межах вартості предмета застави, а і всім своїм майном.
Отже, апелянт вважає, що оскаржуваним рішенням фактично встановлено грошовий еквівалент обов"язку компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" з виконання кредитного зобов"язання ТОВ "Приват-Альянс" за рахунок предмета застави, при цьому апелянт позбавлений можливості оскаржити розмір кредитної лінії.
Одночасно апелянтом у змісті апеляційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, що скаржника не було залучено до участі у справі, а про вказане рішення він дізнався випадково 25.11.2020 з листа ТОВ "Бізнес-Агроцентр" від 23.11.2020 №16.
Подана апеляційна скарга підписана від імені компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" керівником А. Коннаріс.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу заявникові з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України.
Згідно з частиною 3 даної статті до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; докази сплати судового збору; докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV"Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про міжнародне приватне право", цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи. При цьому стаття 25 зазначеного Закону встановлює, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи (тобто право держави, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу підписано керівником Компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" - А.Коннаріс.
Разом з тим, до апеляційної скарги Компанії "Маркус Менеджмент Лімітед", місцезнаходженням якої визначено Беліз Сіті, Беліз, не надані належним чином засвідчені документи, які підтверджують державну реєстрацію цієї компанії у відповідному реєстрі компаній держави Беліз; які підтверджують призначення особи, яка підписала скаргу, на посаду керівника компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" та її перебування на цій посаді на момент підписання апеляційної скарги.
З урахуванням вищенаведеного та у зв'язку з тим, що до матеріалів апеляційної скарги не додано належних доказів на підтвердження правосуб'єктності юридичної особи Компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" за відповідним законом іноземної держави, які б могли, зокрема, підтвердити і статус підписанта апеляційної скарги, як керівника, та, відповідно, представника юридичної особи, який може здійснювати її самопредставництво, в тому числі у суді, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Схожа правова позиція щодо нюансів представництва в суді нерезидента була висловлена в ухвалах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 522/20475/16-ц, від 18 червня 2018 року у справі № 826/17190/17 та від 08 жовтня 2018 року у справі № 910/8265/17, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №826/13396/18.
З урахуванням положень ч.4 ст. 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, вищезазначені висновки Верховного Суду враховуються судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо, зокрема, апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" підписана особою, яка не має права її підписувати, тому підлягає поверненню заявникові на підставі п. 1 ч.5 ст. 260 ГПК України.
З метою зазначення всіх недоліків скарги, суд апеляційної інстанції також вказує про неподання апелянтом доказів направлення скарги іншим учасникам провадження у справі.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги також додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Водночас, відповідно до приписів частини 3 статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надіслання відповідних документів, оскільки підтвердженням надання послуг поштового зв'язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкту поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.
На виконання вказаного пункту апелянтом наданий титульний аркуш апеляційної скарги із проставленими на ньому штампом ПАТ КБ "Приватбанк" та печаткою ТОВ "Приват-Альянс", що не може вважатись належним доказом надсилання копії скарги позивачу та відповідачу в розумінні статей 258, 259 ГПК України, оскільки чинним кодексом не передбачена нарочна передача апеляційної скарги учасникам справи.
Відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 234, 235, 258, п.1 ч.5 ст.260, ст.281 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Компанії "Маркус Менеджмент Лімітед" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 р. у справі № 904/1474/18 повернути скаржнику без розгляду.
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, апеляційна скарга з додатками апелянту поштою не надсилається, знаходитиметься у Центральному апеляційному господарському суді та апелянт матиме можливість отримати її в суді апеляційної інстанції нарочно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов