ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 грудня 2020 року Справа № 906/409/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Кужель Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020р. (повний текст - 08.10.2020р.) у справі №906/409/20 (суддя Вельмакіна Т.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційне комунального підприємства
про стягнення 175352,95 грн
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.09.2020 позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Новогуйвинського виробничого житлово ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства задоволено частково. Зменшено розмір обґрунтовано заявленої до стягнення пені на 90% - до 7952,37 грн. Стягнуто з Новогуйвинського виробничого житлово ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7952,37 грн пені, 23649,05 грн 3% річних, 53757,75 грн інфляційних, 2353,96 грн судового збору. У стягненні 71571,32 грн пені, 9099,09грн 3% річних, 9323,37 грн інфляційних відмовлено.
25.09.2020 на адресу місцевого господарського суду від відповідача надійшла заява №132-20/-ГП від 01.09.2020, згідно якої останній просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі №906/409/20 на 6 місяців з моменту ухвалення судом судового рішення.
Ухвалою від 28.09.2020р. заяву Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства №132-20/ГП від 01.09.2020р. про відстрочення виконання рішення господарського суду Житомирської області від 10.09.2020 прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області відстрочено виконання рішення від 10.09.2020р. у справі №906/409/20 на шість місяців з дати його ухвалення судом - до 10.03.2021р.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі позивач звертає увагу суду на те, що посилання на незадовільний фінансовий стан, в тому числі, без наявності будь-яких доказів такого стану, посилання на «наявність заборгованості споживачів перед відповідачем» та «збитковість підприємства», за змістом ст.331 ГПК України, не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення / відстрочення виконання рішення, оскільки ст.129-1 Конституції України передбачає, що, обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
Судом першої інстанції не досліджено, що несплата відповідачем заборгованості з 2017 року набула системний та довготривалий характер, адже сума боргу за поставлений природній газ відповідачем не сплачувалась майже два роки після останньої поставки за договором.
Положеннями статті 42 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Особливо наголошує, що до клопотання відповідачем не було надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення /відстрочення виконання рішення суду згідно ст. 331 ГПК України, а саме:
- доказів загрози банкрутства,
- доказів відсутності коштів на банківських рахунках;
- доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Позивач вважає, що належними доказами відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, зокрема є довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача, довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час; інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва і тому подібне.
На думку апелянта такі докази відповідачем до суду не надавалися.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020р. у справі №906/409/20 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 календарних днів усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.
11.11.2020р. (вх.№7387/20) на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої було долучено платіжне доручення №0000011401 від 03.11.2020р. про сплату судового збору у розмірі 2102,00грн.
16.11.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Націнальна акціонена компанія «Нафтогаз України» на ухвалу господарського суду Житомирської області та призначено до розгляду на 10.12.2020 року.
01.12.2020р. на адресу суду від відповідача (за вхідним № 7987/20 від 01.12.20) надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій відповідач заперечує, щодо апеляційної скарги. Зокрема, звертає увагу суду на те, що господарська діяльність Новогуйвинського ВЖРЕКП з надання послуг теплопостачанні споживачам має сезонний характер. На підприємстві на сьогодні існує дефіцит надходження грошових коштів, який не покриває обов'язкові витрати на виробництво.
За результатами господарської діяльності за І півріччя 2020 року збитки склали 327,3 тис. грн, що вбачається з балансу на 30.06.2020р., та додатково підтверджує неспроможність підприємства негайно виконати рішення суду.
Крім цього, в Новогуйвинського ВЖРЕКП перед позивачем існує кредиторська заборгованість станом на 01.08.2020 у сумі 4050897,79 грн. з основної суми боргу по іншим аналогічним договірним зобов'язанням.
Зазначає, що існує дебіторська заборгованість, споживачів перед Новогуйвинським ВЖРЕКП, яка станом на 01.08.2020 складає 1832,1 тис. грн., стягнення якої надасть можливість розрахуватись Новогуйвинському ВЖРЕКП перед стягувачем. Підприємство докладає максимум зусиль і намагається вчасно проводити розрахунки з позивачем. Підприємство постійно проводить претензійно-позовну роботу по стягненню дебіторської заборгованості.
Також, відмічає, що Новогуйвинське ВЖРЕКП надає послуги не лише з теплопостачання. Підприємство забезпечує споживачів водопостачанням та водовідведенням, надає послуги з вивозу сміття та обслуговує житловий фонд. Стягнення сум у зазначеному вище рішенні призводить до того, що Новогуйвинське ВЖРЕКП невзмозі своєчасно виконувати поточні зобов'язання такі як оплата за електроенергію, водопостачання, вивіз сміття, обслуговування інженерних мереж, сплата обов'язкових податків, виплата заробітної плати та інше. Підприємство зобов'язане в міжопалювальний сезон встигнути підготуватися до наступного опалювального періоду, а також зобов'язане вчасно реагувати на аварійні ситуації, які трапляються майже не щодня.
На думку відповідача суд першої інстанції врахував, що боржник має сезонний характер надання послуг, наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, важкий фінансовий стан підприємства, необхідність здійснення роботи в період карантину в контексті спалаху нового вірусу (СОVID-19) Наголошуємо, на тому, що суми, що підлягають стягненню це є штрафні санкції, а не основний борг. Боржником до суду надані документи, що підтверджують викладені обставини та наявні в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 03.12.2020р. задоволено заяву представника АТ «НАК «Нафтогаз України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10.12.2020р. від представника АТ «НАК «Нафтогаз України» надійшла заява про справи без участі позивача у зв'язку із технічною накладкою пов'язаною з тим, що представника позивача відряджено в інші судові засідання.
Представник відповідача також у судове засідання не з'явився.
Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне
Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч. 1,2 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно приписів ч.1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.2 ст.331 ГПК України).
За ч.3 ст.331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи підстави звернення із заявою про розстрочку виконання рішення суду боржник вказує, що: - згідно зі Статутом, основною діяльністю Новогуйвинського ВЖРЕКП є технічна експлуатація, обслуговування та ремонт житлового та нежитлового фонду, надання комунальних послуг, централізоване тепло-, водопостачання, водовідведення; - своєчасність проведення розрахунків Новогуйвинського ВЖРЕКП з АТ НАК Нафтогаз України напряму залежить від своєчасних розрахунків населення та інших споживачів за надані послуги; - на момент подання позову заборгованість за поставлений газ згідно договору відсутня; - повний розрахунок за отриманий природний газ був проведений 05.03.2019 року; - розрахунки за поставлений природний газ, згідно Договору, здійснювалися власними коштами підприємства в сумі 2219497,13грн та за рахунок коштів, отриманих з бюджету пільг та житлових субсидій населенню на оплату теплопостачання в сумі 3961 260,63 грн на підставі постанов КМУ №256; - у разі прийняття судового рішення, сума для підприємства є занадто великою для разової оплати, її сплата не можлива в силу недостатності грошових надходжень на підприємство та відсутності грошових резервів; - господарська діяльність Новогуйвинського ВЖРЕКП з надання послуг теплопостачання споживачам має сезонний характер; - на підприємстві на сьогодні існує дефіцит надходження грошових коштів, який не покриває обов'язкові витрати на виробництво; за результатами господарської діяльності за І півріччя 2020 року збитки склали 327,3 тис. грн, що вбачається з балансу на 30.06.2020, та додатково підтверджує неспроможність підприємства негайно виконати рішення суду; - в Новогуйвинського ВЖРЕКП перед Позивачем існує кредиторська заборгованість станом на 01.08.2020 у сумі 4050897,79грн з основної суми боргу по іншим аналогічним договірним зобов'язанням; - існує дебіторська заборгованість споживачів перед Новогуйвинським ВЖРЕКП, яка станом на 01.08.2020 складає 1832,1 тис. грн, стягнення якої надасть можливість розрахуватись Новогуйвинському ВЖРЕКП перед стягувачем; - Новогуйвинське ВЖРЕКП надає послуги не лише з теплопостачання, а й забезпечує споживачів водопостачанням та водовідведенням, надає послуги з вивозу сміття та обслуговує житловий фонд; - стягнення сум у зазначеному вище рішенні призводить до того, що Новогуйвинське ВЖРЕКП невзмозі своєчасно виконувати поточні зобов'язання такі як оплата за електроенергію, водопостачання, вивіз сміття, обслуговування інженерних мереж, сплата обов'язкових податків, виплата заробітної плати та інше; - підприємство зобов'язане в міжопалювальний сезон встигнути підготуватися до наступного опалювального періоду, а також зобов'язане вчасно реагувати на аварійні ситуації, які трапляються майже не щодня; - Новогуйвинське ВЖРЕКП проводить санітарно-протиепідемічні заходи на період карантину в контексті спалаху нового вірусу (COVID-19) у багатоквартирних житлових будинках, забезпечує контроль за своєчасним вивезенням твердих побутових відходів із контейнерів, забезпечує щоденне прибирання під'їздів із застосуванням деззасобів, забезпечує прибиральників під'їздів та прибудинкової території в достатній кількості інвентарем та засобами індивідуального захисту (рукавиці, маски та антисептиками для рук), в більшій кількості закуповує мийні та дезінфекційні засоби.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що викладені боржником у заяві та подані останнім документи, такі як баланс підприємства станом на 30.06.2020, довідка про дебіторську заборгованість споживачів станом на 01.08.2020, довідку про кредиторську заборгованість станом на 01.08.2020, які підтверджують важкий матеріальний та фінансовий стан підприємства, а також характер господарської діяльності підприємства, його функціональне призначення, специфіку роботи, сезонний характер надання послуг, за несвоєчасну оплату яких з відповідача стягнуто річні, пеню та інфляційні, згідно рішення суду у даній справі; те, що позивач не понесе збитки при відстроченні виконання даного рішення, оскільки основна заборгованість на момент звернення до суду була сплачена у повному обсязі; ступінь вини відповідача у виникненні спору, збалансованість інтересів сторін, а також зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість сплати стягнених коштів на користь стягувача, суд дійшов висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення від 10.09.2020 у справі №906/409/20 на 6 місяців з дати його ухвалення судом - до 10.03.2020. Суд також враховує вплив запровадженого на території України карантину, термін дії якого продовжується і на момент вирішення спору, що також негативно впливає на здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії»).
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020 року у справі №906/409/20 - залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 14.12.2020р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.