Справа № 760/7096/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12863/2020
11 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Коцюрби О.П., Музичко С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Букіної О.М.,-
встановив:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 5 000 грн 00 коп. на дитину щомісячно до досягнення ним повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 26 вересня 2013 року з відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що нею подано позов до суду про розірвання шлюбу. У зв'язку з подальшим розлученням, дитина буде проживати з позивачем.
Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання сина.
Враховуючи, що відповідач має нестабільні доходи, є працездатним, не має іншої родини, не має на утриманні інших осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку, позивач просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн 00 коп. щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 17 березня 2020 року і до його повноліття.
Проведено розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що аліменти в розмірі 5 000 грн будуть необхідними та достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів, судом взято до уваги матеріальне становище батька дитини.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 26 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо матеріального утримання сина.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 має нестабільний дохід, є працездатним, не має іншої родини, не має на утриманні інших осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач працездатного віку, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти в розмірі 5 000 грн 00 коп. матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову, оскільки дитина знаходиться на утриманні відповідача. Крім того відповідач має на утриманні ще одну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та непрацездатних батьків.
При цьому, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебуває донька ОСОБА_4 , зокрема відповідачем не надано рішення суду про стягнення аліментів, чи доказів добровільної сплати грошових коштів на утримання дитини.
Посилання відповідача на те, що на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки, колегія суддів оцінює критично, оскільки згідно наявних в матеріалах справи документів, батьки відповідача перебувають на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України та отримують пенсію.
Колегія суддів бере до уваги, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності можливості сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі. Так, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження його майнового стану, зокрема відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків Державної фіскальної служби України.
Матеріали справи також не містять доказів, що відповідач через стан здоров'я не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 5 000 грн.
Отже, будь-яких доказів на спростування висновків в частині визначення розміру аліментів відповідачем не надано.
Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з даним позовом, оскільки сторони проживають разом, колегія суддів відхиляє.
При вирішенні питання про стягнення аліментів, закон не передбачає такої умови як розірвання шлюбу чи окреме проживання сторін. Тому, та обставина, що сторони проживають спільно не є підставою для відмови у позові про стягнення аліментів, та не звільняє відповідача від обов'язку матеріального утримання дитини. Обставини надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини, останній не підтвердив будь-якими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження витрат на дитину у розмірі 10 000 грн, колегія суддів оцінює критично, оскільки покладення такого обов'язку на позивача не передбачено законом.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 03 серпня 2020 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2020 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.П. Коцюрба
С.Г. Музичко