Справа №755/5282/20
Провадження № 33/824/3054/2020 Суддя 1 інстанції - Козачук О.М.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
07 грудня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Разом з цим, стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Постановою суду встановлено, що 26 березня 2020 року о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Clio Symbol», державний знак НОМЕР_1 , по проспекту Шухевича, в м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, за допомогою приладу «Драгер», в присутності двох свідків, результат тесту 2,03 %. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).
На постанову суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду є необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального права. Оскільки, він як особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності не був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим не зміг прийняти участь в судовому засіданні, надати свої пояснення та заявити відповідні клопотання. На думку ОСОБА_1 , цей факт свідчить про те, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього була розглянута без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, а тому постанова суду, як наслідок такого розгляду, підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судові засідання, призначені на 31.07.2020, 09.09.20, 02.10.20,30.10.20, 27.11.20 07.12.2020 року не з'явився, надсилаючи кожного разу клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поганим станом здоров'я, проте будь - яких доказів на підтвердження даного факту суду надано не було. Більш того, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, призначене на 07.12.2020 р., ОСОБА_1 до суду не з'явився, та будь-яких клопотань до суду не направляв, а тому керуючись ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд не вбачає перешкод для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до п.п. 1, 6, 7, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
І як передбачає п. 7 розділу 2 вищезазначеної Інструкції, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та вищенаведених в даній постанові доказів вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів.
Порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №533019 від 26 березня 2020 року, згідно якого, 26 березня 2020 року о 00 годині 10 хвилин в м. Києві по проспекту Шухевича ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Clio Symbol», державний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, за допомогою приладу «Драгер», в присутності двох свідків, результат тесту 2,03 %, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Зазначений протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, який в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив «Автомобіль залишаю на місці зупинки без порушень ПДР». Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі також не вказав.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються результатами проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, здійсненого працівниками поліції на місці зупинки, з використанням спеціального технічного засобу «Drager» Alkotest 6820, тест №1464 від 26.03.2020 року, цифровий показник якого становить 2,03 ‰ (при дозволених не більше 0,2 ‰). Зазначений результат огляду зафіксовано й в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім того, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується добровільна згода ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а також підтверджуються і результати такого огляду, які склали 2,03 ‰, з якими, згідно показань свідків, ОСОБА_1 повністю погодився. Дані свідки правильність результату проходження огляду та факт погодження ОСОБА_1 з результатами огляду підтвердили своїми підписами в протоколі про адміністративне правопорушення, а також акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Із досліджених в суді апеляційної інстанції відеозаписів із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 26 березня 2020 року за участю ОСОБА_1 вбачається, що в присутності двох свідків водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився. Результат тесту склав 2,03 ‰, якого не заперечував ОСОБА_1 . Після цього, інспектор поліції пояснив ОСОБА_1 , що він керував автомобілем в стані алкогольного сп?яніння, що є порушенням п. 2.9 а ПДР, за що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складання протоколу працівник поліції запропонував водієві його підписати, на що водій погодився. За результатами складеного протоколу, будь-якої незгоди щодо результату тесту чи складеного щодо нього протоколу, ОСОБА_1 не висловлював.
Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції позбавив його можливості користуватись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, так як він не викликався до суду, є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції направлялися повістки про виклик ОСОБА_1 в судові засідання на 23.04.2020 та 25.05.2020 року. Більш того, інформація щодо дати розгляду справи містилася на офіційному веб-порталі Судова влада України, однак ОСОБА_1 , знаючи ще з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, що справа буде розглядатися Дніпровським районним судом м. Києва, про що в протоколі поставив свій підпис, не виявив бажання приймати участь у розгляді справи.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, а саме верховенство права, суд вправі дійти висновку про можливий розгляд справи за відсутності особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінне виконання своїх обов'язків, відповідальність перед суспільством.
У зв'язку з чим враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд першої інстанції законно розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 .
Судом апеляційної інстанції також було забезпечено право ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду відстоювати свою правову позицію, та надати докази, дати пояснення, проте він не скористався таким правом, в судові засідання апеляційного суду, призначені на 31.07.2020, 09.09.2020, 02.10.2020, 30.10.2020, 27.11.2020 не з'явився, направляючи клопотання про відкладення розгляду справи, проте поважності причини неявки суду не надав. А причини неявки 07.12.2020 року не повідомив взагалі та з будь - якими клопотаннями не звертався.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вважаю, що вони є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином вважаю, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року є законною та обґрунтованою, отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягненням судового збору в розмірі 420,40 грн. - залишити без зміна, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал