єдиний унікальний номер справи 753/4448/20
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/10601/2020
07 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Білич І.М.
суддів Іванченка М.М., Коцюрби О.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Дарницького районного суду м. Києва Лужецької О.Р.,
по цивільній справі № 753/4448/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У березні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з указаним позовом до ОСОБА_1 . Обгрунтовуючи своївимоги тим, що відповідач з метою отримання банківських послуг, підписав заяву №б/н від 15.09.2018 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 1 900 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строк, встановлений графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди. Свої зобов'язання банкналежним чином виконав. У той же час, оскільки відповідачем належним чином не виконувалисязобов'язання, встановлені кредитним договором, у нього виникла заборгованість, яка станом на 20.12.2019 року загалом становила 11 396,29 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 023,86 грн.;6023,86 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; прострочені відсотки - 1977,36 грн.; відсотки, нараховані на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 2376,20 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф ( фіксована частина), штраф 518,87 грн.( процентна складова).
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2020 рокупозов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту у сумі 6 023,86 гривень, а також судовий збір 2102 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої ставив питання про скасування указаного рішення в частині відхилених позовних вимог про стягнення відсотків й штрафів та постановлення в цій частині нового рішення про задоволення позову, а в решті рішення просив залишити без змін.
Зазначаючи, що судом першої інстанції не враховано подану банком довідку про умови кредитування, власноручно підписану відповідачем, в якій сторонами узгоджено розмір відсотків та штрафів за прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не містять у собі посилань на невідповідність висновків суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, заочне рішення суду в цій частині не переглядається судом апеляційної інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що сторонами погоджені істотні умови кредитного договору, однак поверненню банку підлягає сума, яка фактично була отримана відповідачем та не повернута.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в заяві процентна ставка не зазначена. За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду з цим позовом, банк надав суду копію Анкети-заяви від 15.09.2018 року про приєднання до «Умов і Правил надання банківських послуг у «Приватбанку», підписану сторонами, відповідно до змісту якої слідує, що між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та заявником ОСОБА_1 укладено кредитний картковий договір, за яким позичальник отримав у банку платіжну картку із встановленням кредитного ліміту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України, редакція якої діяла на момент укладення договору, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні рішення не було взято до уваги наданий позивачем при звернені з позовом до суду паспорт споживчого кредиту, підписаний особисто ОСОБА_1 (а.с. 9-10).
У тексті анкети - заяви зазначено, що» підписанням цієї анкети-заяви я ( ОСОБА_1 ) згідно ст. 634 ЦК України в повному об'ємі приєднуюся до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, які разом з пам'яткою клієнта та тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого я отримав ( отримала) шляхом самостійного роздрукування. Погоджуюся, що зміни вносяться до Умов та правил вносять банком щомісячно в односторонньому порядку».
15.09.2018 року відповідачем було підписано довідку про умови кредитування (Паспорт споживчого кредиту).
Згідно якого вбачається, що річна процентна ставка:у пільговий період 0,00001% річних, поза межами пільгового періоду фіксовано складає 43,2% річних за карткою «Універсальна» та 42% річних за карткою «Універсальна Голд».
При невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту - 84% річних для картки «Універсальна Голд» та 86,4% для картки «Універсальна».
Крім того, в указаному документі визначено, що пеня до спірних правовідносин не застосовується, а штраф за прострочення більш ніж на 30 днів за обов'язковими платежами складає 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору.
Підписання відповідачем довідки про умови кредитування є належним доказом ознайомлення із умовами кредитування.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами та штрафів, оскільки їх нарахування та сплата боржником прямо передбачено досягнутими між сторонами домовленостями.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 20.12.2019 року наявна заборгованості у загальному розмірі 11 396,29 грн., з яких: прострочене тіло кредиту - 6 023,86 грн.; прострочені відсотки - 1977,36 грн.; відсотки, нараховані на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 2376,20 грн., а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина), 518,87 грн. (процентна складова).
З урахуванням вищевикладеного, оскільки сторони погодили такі істотні умови договору як розмір процентної ставки та штрафів за неналежне виконання зобов'язань, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення прострочених відсотків у сумі 1977,36 грн. та штрафів: 500 грн.( фіксована частина) та 518,87 грн.( процентна складова) підлягають до задоволення.
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України, на думку колегії суддів, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
У силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що сторонами в паспорті споживчого кредиту, який є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, погоджено інший розмір відсотків, які стягнуті судом в межах даного провадження, підстави для задоволення позовних вимог банку щодо стягнення відсотків за правилами ст. 625 ЦК України - відсутні.
Додані, як додатки до апеляційної скарги документи ( довідка про зміну умов кредитування, довідка про видачу кредитних карток; виписка за договором) не приймається колегією суддів, як докази у підтвердження позовних вимог, з урахуванням того, що згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, позивач був обізнаний, що зобов'язаний надати всі наявні у нього докази разом із позовною заявою.
За правилами ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Позивачем у апеляційній скарзі не зазначено поважних причин неподання до суду першої інстанції відповідних документів, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для прийняття їх як доказів.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками та штрафів підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення цих позовних вимог з зазначених вище підстав.
У іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 1758,43 гривень.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384,390 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Крилової Олени Леонідівни задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2020 рокув частині відмови у вирішенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками та штрафів скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, якою;
стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, К/р у НБУ № НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вулиця Грушевського, 1-Д) заборгованість за простроченими відсотками - 1977,36 грн., а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина), 518,87 грн.( процентна складова )згідно кредитного договору №б/н від 15.09.2018 року.
У іншій частині заочне рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1758,43 гривень.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
суддя-доповідач:
судді: