02 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017100010008372 від 09.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.362 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №1 - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року про скасування повідомлення про підозру від 27.09.2018 року у кримінальному провадженні №12017100010008372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, щодо ОСОБА_6 ,-
18 серпня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку ст.303 КПК України про скасування повідомлення про підозру від 27.09.2018 року стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, складеного в рамках кримінального провадження №12017100010008372 від 09.09.2017 року.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року скаргу захисника задоволено та скасовано повідомлення про підозру від 27.09.2018 року у кримінальному провадженні №12017100010008372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, щодо ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування тих обставин, що повідомлення про підозру здійснено з порушенням вимог п.3 ч.1 ст.276 КПК України, відповідно до якого повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Також слідчий суддя зазначив, що при складенні повідомлення про підозру було порушено право підозрюваного на захист.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор Київської місцевої прокуратури №1 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що повідомлення про підозру містить достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, та всі відомості, передбачені ст.277 КПК України. При цьому письмове повідомлення про підозру отримав уповноважений захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 , який діяв на підставі ордеру та договору, що містяться в матеріалах кримінального провадження. На думку апелянта, слідчий суддя при розгляді скарги вийшов за межі своїх повноважень та вдався до перевірки достатності зібраних доказів, надавши оцінку допустимості доказів ще до закінчення досудового розслідування. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 06 листопада 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру.
Також апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст ухвали від 06 листопада 2020 року Київською місцевою прокуратурою №1 отримано 16.11.2020 року.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора в яких міститься прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який просив поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу;
- захисника, яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги;
- ознайомившись з матеріалами скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її вступну та резолютивну частини, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі, якщо повний текст було складено пізніше, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.
Згідно ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до вимог ст.399 КПК України пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин, і вирішення цього питання покладається на суд.
Як вбачається з матеріалів, що наявні в розпорядженні суду, та доводів апеляційної скарги, оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 06 листопада 2020 року за участі прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 , який був обізнаний з результатами розгляду скарги. У відповідності до ч.2 ст.376 КПК України 06.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
При цьому наведені в скарзі про скасування підозри доводи, перевірялись слідчим суддею, в судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, заслухано пояснення уповноваженого прокурора щодо викладених в скарзі доводів, захисника, а також з'ясовано обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо розгляду скарги в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Разом з цим, апеляційна скарга подана до канцелярії Київського апеляційного суду прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 17.11.2020 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції суду, тобто з пропущеним строком на оскарження ухвали слідчого судді.
Твердження прокурора ОСОБА_5 , що причини пропуску строку апеляційного оскарження пов'язані з тим, що повний текст оскаржуваної ухвали Київською місцевою прокуратурою №1 отримано 16.11.2020 року та апеляційна скарга подана на наступний день після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції не може визнати поважними та такими, що унеможливили своєчасне звернення апелянта до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити на тому, що до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити її, в той час, як строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Таким чином, твердження апелянта, що апеляційна скарга подана після отримання повного тексту ухвали слідчого судді, не може бути визнано судом апеляційної інстанції безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а інших фактичних даних, які вказують на поважність причин пропущення строків, передбачених ст.395 КПК України на оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року, прокурором не надано.
Відповідно до ч.2 ст.1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
В рішенні по справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини сформульовану в рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде не обмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
З огляду на викладене, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Відмовити прокурору Київської місцевої прокуратури №1 - ОСОБА_5 в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року про скасування повідомлення про підозру від 27.09.2018 року у кримінальному провадженні №12017100010008372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, щодо ОСОБА_6 .
Апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3