2 грудня 2020 року місто Київ
справа № 755/6855/20
провадження № 22-ц/824/13352/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Махлай Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Сірої Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо»
на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 18 червня 2020 року, постановлену у складі судді Савлук Т.В..
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «Укрсиббанк», ПАТ «Дельта Банк», Оболонський районний відділ виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження,-
У травні 2020 року заявник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в який просив замнити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» у виконавчому листі № 2-1991, виданому Дніпровським районним судом м.Києва від 28 листопада 2008 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 380705 грн.31 коп.; замінити стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «ІнвестКредо» у виконавчому листі № 2-1991, вианому Дніпровським районним судом м.Києва від 28 листопада 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 380705 грн.31 коп.
Заяву обґрунтовано тим, що 14 листопада 2008 року рішенням Дніпровського районного суду м.Києва задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКіБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11115429000 від 7 лютого 2007 року на загальну суму 380705 грн.31 коп
На виконання зазначеного рішення Дніпровським районним судом м.Києва 28 листопада 2008 року видано виконавчі листи № 2-1991.
6 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у відповідності до якого ПАТ «УкрСиббанк» передав право вимоги за кредитними договорами, а ПАТ «Дельта Банк» їх придбав за плату та на умовах договору.
Відповідно до акту прйому-передачі документації від 2 березня 2012 року за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги заборгованості із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11115429000 від 7 лютого 2007 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 3 липня 2014 року в межах справи №755/16524/14-ц замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «УкрСиббанк» його правнаступником ПАТ «Дельта Банк», в межах процедури виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1991, виданого Дніпровським районним судом м.Києва від 28 листопада 2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 38075 грн.31 коп.
Таким чином, станом на день звернення з цією заявою, виконавчі листи № 2-1991 видані Дніпровським районним судом м.Києва 28 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебувають на виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зокрема:в межах ВП № 45210592 перебуває лист № 2-1991, виданий Дніпровським районним судом м.Києва від 28листопада 2008 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 380705 грн.1 коп. - стягувачем за яким є ПАТ «Дельта Банк», в межах ВП № 37277774 перебуває лист № 2-1991, виданий Дніпровським районним судом м.Києва від 28 листопада 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 38075 грн.31 коп. - стягувачем за яким є ПАТ «УкрСиббанк»
6 лютого 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» був укладений договір про відступлення права вимоги № 2153/К, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. за реєстровим № 31, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступає, а ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» набуває право вимоги до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, зокрема і право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11115429000 від 7 лютого 2007 року.
Відповідно до умов договору № 2153/К про відступлення права вимоги від 6 лютого 2020 року ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» сплатило ПАТ «Дельта Банк» ціну, визначену у п.4 цього Договору, що підтверджуються платіжним дорученням № 1 від 4 лютого 2020 року.
В результаті укладення договору № 2153/К, кредитором за зобов'язаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , стало ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», яке згідно умов договору набуло право вимагати замість банку належного виконання боржниками зобов'язань в межах переданого права.
Посилаючись на зазначені обставини і на підставі ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» просило заяву задовольнити.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 18 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» про заміну сторони виконавчого провадження.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» подало апеляційну скаргу, в який просить скасувати ухвалу суду першої інстанці, постановити нове рішення, яким заяву задовольнити. Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, посилається на те, що судом не вірно встановлені обставини справи, а саме суд замість номерів кредитного договору та договору поруки зазначив реєстраційні номери облікової картки платника податків боржника та поручителі. Крім того, апелянт посилається на те, що факт переходу права вимоги від АКіБ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» встановлено ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 3 липня 2014 року, прийнятою в межах справи № 755/6524/14-ц. На думку апелянта, не долучення договору купівлі-продажу прав вимоги від 8 грудня 2011 року до заяви про заміну сторони виконавчого провадження не може свідчити про бездоказовість переходу прав вимоги за договорами від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк», оскільки цей факт підтверджується вже наявними в матеріалах справи доказами та встановлено в ухвалі Дніпровського районного суду м.Києва від 3 липня 2014 року.
В судовому засіданні представник заявника ТОВ "ФК "Інвест-Кредо"- Джгун К.В., доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Установлено, що 14 листопада 2008 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким позов АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11115429000 від 07 лютого 2007 року на загальну суму 380705 грн. 31 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» судові витрати, пов'язані з розглядом справи на загальну суму 1403,30 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» судові витрати, пов'язані з розглядом справи на загальну суму 1403,30 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 3 липня 2014 року задоволено подання старшого державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Логвинської К.Л., заінтересовані особи: ПАТ "Укрсиббанк", ПАТ "Дельта Банк", ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ "УкрСиббанк" його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк", в межах процедури виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1991, виданого Дніпровським районним судом м.Києва від 28 листопада 2008 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості в розмірі 380 705,31 грн.
6 лютого 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ «ФК" Інвест-Кредо" укладено Договір № 2153/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого, банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників і заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру Додатку №1 до цього Договору.
Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, ПАТ "Дельта Банк" відступило, а ТОВ "ФК " Інвест-Кредо» прийняло право вимоги за договором кредиту №11115429000, укладеного 7 лютого 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , іпотечного договору №46751, укладеного 7 лютого 2007 року з ОСОБА_1 , та за договором поруки № 94598, укладеного 7 лютого 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_2 /а.с. 5-11/.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ФК «Інвест-УКредо» , всупереч ст.80 ЦПК України, не довів суду належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги від АКіБ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк», а відтак не довів наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 3 липня 2014 року встановлено, що 6 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у відповідності до якого ПАТ "УкрСиббанк" передав права вимоги за кредитними договорами, а ПАТ "Дельта банк" їх придбав за плату та на умовах Договору.
Відповідно до Акту прийому-передачі Документації від 2 березня 2012 року за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги заборгованості за зобов'язанням ОСОБА_1 .
Таким чином, судовим рішенням встановлений факт переходу права вимоги від АКІБ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк", що відповідно до положень ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини /а.с.33/.
Ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 3 липня 2014 року, набрала законної сили. Копія ухвали, що долучена до матеріалів справи належним чином завірена гербовою печаткою суду, а тому відповідно до положень ст. 77 ЦПК України та ч.2 ст. 95 ЦПК України є належним доказом у справі.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 поручився за виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №11115429000 укладеним 7 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , про що між АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 7 лютого 2007 року був укладеним договір поруки за №94598.
Зазначені обставини встановлені рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 14 листопада 2008 року /а.с.31-32/.
Згідно зі статтею 554 ЦК України разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
За змістом ст. 514 ЦК України при переході до нового кредитора права первісного кредитора за кредитним договором, до нового кредитора також переходять права за договором поруки, який є похідним від кредитному договору в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У зв'язку з тим, що до ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" перейшло право вимоги за основним зобов'язанням, позичальником за яким є ОСОБА_1 , перехід права вимоги за похідним зобов'язанням у такому випадку презюмується.
А тому відсутність встановленого факту переходу права вимоги від АКІБ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк" відносно поручителя ОСОБА_2 не є підставою для висновку про відсутність у ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" права отримати статус стягувача щодо поручителя.
З наданих заявником до суду першої інстанції документів убачається, що ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" на підставі договору № 2153/К, набуло право вимоги за договором кредиту №11115429000, укладеним 7 лютого 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , іпотечним договором №46751, укладеним 7 лютого 2007 року з ОСОБА_1 , та за договором поруки № 94598, укладеним 7 лютого 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_2 .. Номери договорів зазначених в акті прийому - передачі, відповідають номерам договорів укладених боржниками у 2007 році з АКІБ "УкрСиббанк".
Виконавчі листи перебувають на виконанні у виконавчій службі, що підтверджується витягом з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10.
Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 14 ЦПК України і статті 18 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження є помилковим, до якого суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 18 червня 2020 року скасувати і узхвалити нове судове рішення наступного змісту.
Замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правнаступника ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м.Києва 28 листопада 2008 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 380705 грн.31 коп..
Замінити стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м.Києва 28 листопада 2008 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 380705 грн.31 коп..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 11 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д.Махлай
А.М.Стрижеус