Справа № 757/9000/20-к
Провадження № 11-сс/824/3704/2020 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
02 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , в порядку ст.303 КПК України,-
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить припинити бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні та зобов'язати посадову особу Офісу Генерального прокурора, до повноважень якого належить прийняття рішення щодо визначення підслідності, доручити проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001818 детективами Національного антикорупційного бюро України відповідно до вимог ч.5 ст.216 КПК України.
26 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 .
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що скарга ОСОБА_5 подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню, у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2020. Скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити скаргу ОСОБА_5 від 20.02.2020 на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України в частині не визначення підслідності та не направлення кримінального провадження №42018000000001818 для розслідування належному органу для здійснення досудового розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що невизнання судом факту очевидного порушення інституціональної та територіальної підслідності при здійсненні досудового розслідування, що випливають з долучених до скарги процесуальних документів, є безпідставним та не відповідає вимогам закону.
Апелянт звертає увагу на те, що згідно з ч.7 ст.214 КПК України, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Тобто, законом визначено строк виконання певних процесуальних дій прокурором. Однак, прокурором вказані дії не виконані, відповідну постанову не винесено та процесуальне рішення про визначення підслідності не прийнято, а також не надано доручення органу досудового розслідування на проведення досудового розслідування, тобто ним вчинено бездіяльність. Пунктом 1 ч.2 ст.303 КПК України передбачено оскарження бездіяльності прокурору, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Тобто формальні підстави для оскарження були наявні. На даний час прокурором вчиняється бездіяльність, що полягає у не направленні з дотриманням правил підслідності матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування та не доручені проведення досудового розслідування належному органу, та одночасно вчиняються дії, що порушують право ОСОБА_5 на захист - продовжується розслідування кримінального провадження неналежним органом. За таких обставин, коли вказана постанова прокурора має юридичну силу, на ОСОБА_5 безпідставно покладаються додаткові процесуальні обов'язки, він визнається підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину.
Тобто, на думку апелянта, вимоги ст.ст. 214,216 КПК України щодо належного визначення підслідності та направлення провадження для розслідування належному органу для здійснення досудового розслідування до цього часу не виконані.
Щодо клопотання про поновлення строку ОСОБА_5 зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено 26.02.2020, водночас, щодо винесення слідчим суддею відповідного рішення про обмеження ОСОБА_5 в ознайомленні з матеріалами провадження, останній не був повідомлений і дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Судом виготовлено та надіслано рішення до ЄДРСР для оприлюднення лише 09.04.2020, оприлюднено - 13.04.2020. До цього часу судове провадження не передано до канцелярії і ознайомитись з ним, у тому числі з судовим рішенням, було неможливо. Також, до цього часу копія судового рішення на адресу ОСОБА_5 не надходила.
Окрім того, до початку судового розгляду на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про розгляд апеляційної скарги без його участі. Вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримує в повному обсязі.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає, що строк апеляційного оскарження апелянт не пропустив, оскільки, оскаржувана ухвала постановлена без участі ОСОБА_5 , а тому, відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.395 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Відтак, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2020 року не є пропущеним.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва при постановленні ухвали від 26 лютого 2020 року було дотримано в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначений у ч.1 ст. 303 КПК України. Вказаний перелік визначений законодавством, та розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, вимоги скарги ОСОБА_5 , а саме припинити бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні та зобов'язати посадову особу Офісу Генерального прокурора, до повноважень якого належить прийняття рішення щодо визначення підслідності, доручити проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001818 детективами Національного антикорупційного бюро України відповідно до вимог ч.5 ст.216 КПК України, виходять за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ст.303 КПК України.
Також, колегія суддів погоджується з висновок слідчого судді проте, що в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, разом з тим, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК України.
Так, ч.4 ст.304 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_5 , керуючись ч.4 ст.304 КПК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про бездіяльність прокурора, яка полягала у не направленні матеріалів кримінального провадження з дотриманням правил підслідності до органу досудового розслідування та не дорученні проведення досудового розслідування належному органу, не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки слідчим суддею не перевірялася обґрунтованість дій прокурора, а вирішувалось питання про те, чи підлягає оскарження бездіяльність прокурору, яку оскаржує заявник, внаслідок чого слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що вказана бездіяльність прокурора оскарженню під час досудового розслідування не підлягає відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , в порядку ст.303 КПК України - залишити без змін.
Судді ________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6