07.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1788/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 (повний текст рішення складено 20.07.2020, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас", м.Суми
до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровської області
про стягнення 334 220,48 грн
І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованість у розмірі 334 220,48 грн, з яких: основний борг у розмірі 312 745,72 грн; пеня у розмірі 19 140,72 грн; 3 % річних у розмірі 2 334,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду (ремонт на території підрядника) №8379-ПУ-УМТС-У від 01 серпня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 14.12.2019 по 13.03.2020 у сумі 2 334,04 грн.
На підставі пункту 6.9 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за виконані роботи у розмірі 19 140,72 грн. за загальний період з 14.12.2019 по 13.03.2020.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" заборгованість за договором підряду №8379-ПУ-УМТС-У від 01 серпня 2019 року у розмірі 312 745,72 грн, пеню у розмірі 19 140,72 грн, 3% річних у розмірі 2 334,04 грн та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 013,31 грн.
Рішення місцевого господарського суду умотивовано посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань з остаточного розрахунку за виконані роботи.
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення в частині стягнення пені та 3% річних.
Аргументуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що, не дивлячись на порушення строків виконання робіт за договором підряду №8379-ПУ-УМТС-У від 01.08.2019 з боку позивача, відповідач не застосував до нього штрафних санкцій та сплатив 24.07.2020 основний борг у розмірі 312 745,72 грн.
Скаржник зазначає, що судом не враховано поданий відповідачем відзив на позовну заяву, не було досліджено матеріали справи всебічно і повно, не було з'ясовано фактичних обставин, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, що є порушенням норм процесуального права.
3.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач вважає, рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте при повному з'ясуванні обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На думку позивача, відповідач мав можливість подати своєчасно заперечення на позов.
Крім того, з огляду на сплату заборгованості за договором підряду №8379-ПУ-УМТС-У від 01.08.2019 у розмірі 312 745,72 грн, непослідовною та суперечливою є позиція відповідача, викладена в апеляційній скарзі відносно нез'ясування судом фактичних обставин справи, які мають значення для розгляду справи.
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги скарги шляхом подання належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
24.09.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2020 поновлено приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 02.11.2020.
Відповідно до інформаційної довідки, розгляд справи, призначеної на 02.11.2020, не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020 розгляд справи призначено на 07.12.2020.
07.12.2020 сторони не скористалися наданим їм процесуальним правом та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Приймаючи до уваги, що про час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належними чином, неявка повноважних представників не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.
07.12.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
01 серпня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" (підрядник) та приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) укладено договір підряду №8379-ПУ-УМТС-У, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик і по завданню замовника виконати із власних матеріалів ремонт (далі - "роботи") (код робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: 33.12) обладнання, його вузлів та комплектуючих (далі - "обладнання"), вказаних у специфікаціях, підписаних обома сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору.
Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1. договору).
Безпосередній перелік, об'єм, вартість робіт погоджуються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що замовник зобов'язується прийняти і сплатити підряднику виконані у відповідності з умовами даного договору роботу.
Згідно п.2.1.2 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі обладнання у ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не погоджено сторонами у додатках до даного договору.
У відповідності до п.2.1.11 договору підрядник зобов'язується здати замовнику виконані роботи з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт.
У межах виконання договору між сторонами укладена специфікація №1 від 07.08.2019, відповідно до п.1 якої Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: капітальний ремонт компресорної установки УКВШ 7,5/7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 446 779,60 грн.
Замовник зобов'язується прийняти від підрядника виконані роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт (п.2.2.3 договору).
Позивач виконав роботи на загальну суму 446 779,60 грн, що підтверджується актом виконаних робіт №48 від 11.11.2019, підписаним уповноваженими представниками без зауважень до об'єму, якості та строків виконаних робіт.
Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що замовник зобов'язується своєчасно сплатити за роботи у строки визначені в даному договорі.
Згідно п.3.4. договору замовник здійснює оплату по даному договору у наступному порядку: 30% попередня оплата від вартості ремонту, 70% протягом 5 (п'яти) робочих днів з 25 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Прийняті на себе зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 30% від вартості ремонту відповідач виконав у повному обсязі, сплативши попередню оплату у розмірі 134 033,88 грн за роботи передбачені специфікацією №1 від 07.08.2019, що підтверджується платіжним дорученням №167013 від 05.09.2019.
З урахуванням погодженого сторонами у договорі строку, остаточний розрахунок за виконані роботи згідно акту виконаних робіт №48 від 11.11.2019 відповідач мав здійснити до 13.12.2019.
Однак, прийняті на себе зобов'язання з остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач, як у строки визначені договором, так і станом на дату звернення позивача до суду не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 312 745,72 грн.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 14.12.2019 по 13.03.2020 у сумі 2 334,04 грн та пеню у розмірі 19140,72 грн.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами статей 173,175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами договір за змістом та своєю правовою природою є договором підряду.
Частинами першою та другою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
За змістом ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За умовами п.2.2.2 договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплатити за роботи у строки визначені в даному договорі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас", як підрядником, виконано умови договору, а саме капітальний ремонт компресорної установки УКВШ 7,5/7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 446 779, 60 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №48 від 11.11.2019, підписаним уповноваженими представниками без зауважень до об'єму, якості та строків виконаних робіт.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що замовник здійснює оплату по даному договору у наступному порядку: 30% попередня оплата від вартості ремонту, 70% протягом 5 (п'яти) робочих днів з 25 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Прийняті на себе зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 30% від вартості ремонту відповідач виконав у повному обсязі, сплативши попередню оплату у розмірі 134 033,88 грн. за роботи передбачені специфікацією №1 від 07.08.2019, що підтверджується платіжним дорученням №167013 від 05.09.2019.
З урахуванням погодженого сторонами у договорі строку, остаточний розрахунок за виконані роботи згідно акту виконаних робіт №48 від 11.11.2019 відповідач мав здійснити до 13.12.2019.
Прийняті на себе зобов'язання з остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач у строки визначені договором відповідач не надав доводи позивача щодо наявності боргу не спростував.
Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 312 745,72 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
За приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 Господарського кодексу України).
За змістом положень ч.4 ст.231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.6.9. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник, на письмову вимогу підрядника, сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
Позивач нарахував пеню у розмірі 19 140,72 грн за період з 14.12.2019 по 13.03.2020.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції вважає, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач нарахував 3 % річних у розмірі 2 334,04 грн за період з 14.12.2019 по 13.03.2020.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів вважає, що нарахування трьох відсотків річних є вірним.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суду погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 19 140,72 грн та 3% річних у розмірі 2 334,04 грн.
Рішення господарського суду в частині стягнення основного боргу не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не переглядається.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на порушення позивачем строку виконання робіт за договором, оскільки наведене не звільняє скаржника від сплати пені та 3% річних, нарахованих за прострочення оплати виконаних робіт.
При цьому, скаржник не позбавлений можливості звернутися до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" із позовом про стягнення неустойки за порушення строку виконання робіт.
Щодо посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції відзиву на позовну заяву, колегія суддів враховує таке.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 05.05.2020; повідомлено відповідача про можливість протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
16.04.2020 електронною поштою від приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду надійшло клопотання, яким відповідач просить надати строк для подачі відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня закінчення карантину.
04.05.2020 електронною поштою від приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду надійшло клопотання, яким відповідач просить призначити судове засідання після закінчення карантину.
Cудове засідання, призначене на 05.05.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 призначено розгляд справи на 15 червня 2020 року.
10.06.2020 електронною поштою від приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване продовженням карантинних заходів на території України. Також відповідач просить надати строк для подачі відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня закінчення карантину.
Позивач проти задоволення клопотання заперечував.
Ухвалою господарського суду від 15.06.2020 розгляд справи відкладено до 14.07.2020.
Копію ухвали суду від 15.06.2020 відповідачем отримано 23.06.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, про обізнаність відповідача про розгляд даної справи господарським судом свідчать заявлені ним 16.04.2020, 04.05.2020 та 10.06.2020 клопотання.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Під час розгляду даної справи суд першої інстанції врахував, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме продовжено період карантину до 22.06.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020 з 11.05.2020 послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами. Постановою Кабінету міністрів від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомCoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", відповідно до якої із 22.05.2020 розпочався другий етап пом'якшення карантинних заходів, зокрема, відновлено пасажирські перевезення.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Обов'язок держави - захищати життя людини (ст.27 Конституції).
У відповідності до вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 та пом'якшення карантинних заходів, приймаючи до уваги, що суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; явка представників учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач мав можливість подати своєчасно заперечення на позов, господарський суд умотивовано зазначив про можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
З підстав нескладності обставин справи і предмету спору, а також необхідності дотримання розумних строків вирішення спору, а також враховуючи урядові заходи щодо послаблення карантину та відсутність обмежень пересування у Дніпропетровській області, господарський суд аргументовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, а також призначення слухання справи після закінчення карантину.
При цьому, судом першої інстанції зазначено, що відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Апеляційний господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо поданням ним відзиву на позовну заяву 13.07.2020.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву відповідачем було надіслано на адресу господарського суду засобами поштового зв'язку 13.07.2020, отримано судом 15.07.2020, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення.
При цьому, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання, 3, 4 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення). При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Відтак відповідач мав врахувати поштовий перебіг під час надіслання поштового відправлення та заздалегідь надіслати відзив на позовну заяву на адресу господарського суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.
4.5 Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 у справі №904/1788/20 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку
Постанова складена у повному обсязі 10.12.2020.
Головуючий В.О.Кузнецов
Судді Л.А.Коваль
В.Ф.Мороз