10 грудня 2020 року справа № 580/4798/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
28.10.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) податкового боргу на загальну суму 28277,22грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (згідно з деклараціями №30421587, №33335191, №36497080, №1179503, №№5255164, №20506067, №20510383, №20510697, №25606026, №31909692, №34821895, а також податкових повідомлень-рішень №№0005855413,0005875413, 0001855433 та пеня) та з єдиного податку (платника 3-ї групи згідно з деклараціями №№22355668, 29434259, 1179444, 20515221, 28373336). Додатково просив розгляд справи провести за його відсутності.
На виконання запиту про місцезнаходження відповідача - фізичної особи суду від Управління Державної міграційної служби в Черкаській області надійшло 29.10.2020 підтвердження місця його реєстрації, вказаної позивачем у позовній заяві.
Ухвалою суду від 30.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також задоволено кулопотання позивача про розгляд справи за його відсутності. Встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень про поштові вручення вказану ухвалу позивач отримав 06.11.2020, відповідач - 13.11.2020.
Відповідач відзиву суду не надав, про причини його неподання суд не повідомив.
Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд встановив, що згідно з даними ЄДРПОУ відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець (РНОКПП НОМЕР_1 ), основний вид діяльності «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів», є платником єдиного податку з фізичних осіб, податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку позивача.
02.03.2020 позивач сформував відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №130804-54 про сплату боргу. Вказана вимога отримана 20.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.
З даних інтегрованої картки відповідача з єдиного податку з фізичних осіб суд встановив, що відповідач має непогашену недоїмку згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку третьої групи:
від 13.07.2019 №22355668 терміном сплати 19.08.2018 на суму 3224,1грн. з урахуванням часткової сплати в сумі 7,51грн.;
від 14.10.2019 №29434259 терміном сплати 21.11.2019 на суму 1001,11грн.;
від 05.01.2020 №1179444 терміном сплати 20.02.2020 на суму 1924,55грн.;
від 29.04.2020 №20515221 терміном сплати 22.05.2020 на суму 245,61грн.;
від 14.07.2020 №28373336 терміном сплати 20.08.2020 на суму 79,64грн.
Загальна сума податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, не сплачена відповідачем, склала 6467,50грн.
З даних інтегрованої картки відповідача з податку на додану вартість суд встановив, що відповідач має непогашену недоїмку згідно з такими документами:
1.1. податкових повідомлень-рішень (далі - ППР):
від 25.07.2019 №0005855413 у сумі 1258,32 грн., (враховуючи часткову сплату заборгованості) та від 26.07.2019 №0005865413 у сумі 858,33грн. прийнятих на підставі акту від 26.07.2019 №201/23-00-54-13/32538198125 про результати камеральної перевірки;
від 26.07.2019 №0005875413 у сумі 4487,54 грн., прийнятого на підставі акту від 26.07.2019 №206/23-00-13-1023/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки;
від 18.02.2020 №0001855433 у сумі 1565,36грн., прийнятого на підставі акту від 18.02.2020 №79/23-00-5433/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки;
1.2. податкових декларації з податку на додану вартість:
від 21.10.2019 №30421587 терміном сплати 30.10.2019 (за вересень місяць 2019 року) на суму 1867,00грн.;
від 16.11.2019 №33335191 терміном сплати 30.11.2019 (за жовтень місяць 2019 року) на суму 4228,00грн.;
від 20.12.2019 №36497080 терміном сплати 30.12.2019 (за листопад місяць 2019 року) на суму 97,00грн.;
від 20.01.2020 №5255164 терміном сплати 30.01.2020 (за грудень місяць 2019 року) на суму 2276,00грн.;
від 16.06.2020 №25606026 терміном сплати 30.06.2020 (за травень місяць 2020 року) на суму 531,00грн.;
від 12.08.2020 №31909692 терміном сплати 30.08.2020 (за липень місяць 2020 року) на суму 684,00грн.;
від 17.09.2020 №34821895 терміном сплати 30.09.2020 (за серпень місяць 2020 року) на суму 98,00грн.;
1.3. уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок:
від 12.01.2020 №1179503 за листопад 2019 року на суму 2307,00грн., з яких 2246,00грн. (основне зобов'язання) та 67,00грн. (штраф);
від 29.04.2020 №20506067 за березень 2020 року на суму 866,00грн., з яких 841,00грн. (основне зобов'язання) та 25,00грн. (штраф);
від 30.04.2020 №20510383 за січень 2020 року на суму 687,00грн., з яких 667,00грн. (основне зобов'язання) та 20,00грн. (штраф);
від 30.04.2020 №20510697 за лютий 2020 року на суму 134,00грн., з яких 130,00грн. (основне зобов'язання) та 4,00грн. (штраф);
1.4. залишку несплаченої пені в сумі 92,97грн.
Загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, не сплачена відповідачем, склала 21809,72грн.
Вказані вище акт та ППР по податку на додану вартість відповідач отримав 03.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.
Оскільки вказані суми коштів не сплачені, позивач звернувся в суд з позовом.
Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).
Отже, самостійно задекларовані відповідачем податкові зобов'язання, що не сплачені у встановлений законом строк, вважаються податковим боргом.
Абзацом 1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пункт 56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки докази оскарження у встановлений ПК України строк вищевказаних ППР відсутні, суд дійшов висновку, що несплачені грошові зобов'язання, є податковим боргом відповідача.
З урахуванням викладеного згідно з підставами позову податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 6467,50грн. та з податку на додану вартість - 21809,72грн., що підтверджується даними облікових карток позивача щодо обліку недоїмки.
Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Вказаного порядку позивач дотримався. В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікових карток.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З даних зворотного боку облікової картки суд також встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.
Пунктом 95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Отже, позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача на загальну суму 28277,22грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків відповідно до ст.9 ПК України, його стягнення має відбуватися на користь державного бюджету.
Суд також врахував, що сплата єдиного податку з фізичних осіб входить до складу податку, який згідно з підп.10.1.2. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.
Оскільки позивач не зазначив, до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом вказаного спору, дотримуючись ч.2 ст.9 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку присудити вищевказаний податковий борг з податку на додану вартість на користь державного бюджету, а з єдиного податку з фізичних осіб - на користь місцевого бюджету.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 6467,50грн. (шість тисяч чотириста шістдесят сім гривень п'ятдесят копійок), на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі 21809,72грн. (двадцять одну тисячу вісімсот дев'ять гривень сімдесят дві копійки).
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 10.12.2020.