справа №380/7380/20
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду
08 грудня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., провів підготовку до судового розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Відповідно до ухвали про роз'єднання позовних вимог №380/7281/20 від 11.09.2020 (а.с. 41-42) в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України (далі - Фінансове управління, відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 13 березня 2017 року по 05 квітня 2019 року включно, із врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січень 2008 року та зобов'язання/спонукання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13 березня 2017 року по 05 квітня 2019 року включно, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року, у сумі 94968,83 гривень;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення 05.04.2019 остаточного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 та зобов'язання/спонукання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 06.04.2019 дату винесення рішення судом у справі.
На стадії підготовчого провадження суддя провів засідання, вивчив доводи сторін, отримав заяви по суті спору та з'ясував таке:
ОСОБА_1 проходив військову службу у лавах Збройних сил України, з 13.03.2017 - у військовій частині НОМЕР_1 (на теперішній час розформована), в цей час перебував на фінансовому забезпеченні у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України. Наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №73 від 22.03.2019 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 №77 від 05.04.2019 з 05.04.2019 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 16).
Представник ОСОБА_1 адвокат Денис А.М. звернувся до Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України із адвокатським запитом щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 2016-2019 років (а.с. 17-18). У відповідь отримав лист №305/1495 від 12.08.2020 (а.с.19-20), відповідно до змісту котрого Фінансове управляння індексації грошового забезпечення в період з березня 2017 року до лютого 2018 року не нараховувало з причини відсутності фінансового ресурсу для цього виду платежу, в 2018 році нараховано та виплачено 658,55 грн., в 2019 році - 299,04 грн.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що в період з 13 березня 2017 року по 05 квітня 2019 року Фінансове управляння не здійснювало нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі. Позивач зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань не може впливати на наявність права позивача на нарахування індексації грошового забезпечення. Вказує, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 в січні 2008 року відбулося збільшення розміру посадового окладу за посадами, які обіймав ОСОБА_1 згідно штату, тому для визначення суми індексації грошового забезпечення позивача має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року. В такому порядку нарахування індексації повинно здійснюватися до наступного підвищення розміру посадового окладу, яке відбулося у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Позивач стверджує, що Фінансове управління в період з березня 2018 року до квітня 2019 року здійснювало нарахування індексації грошового забезпечення протягом відповідно до законодавства, проте без врахування фіксованої величини індексації у сумі 3824,53 грн., котра мала виплачуватись щомісячно до наступного підвищення розміру посадового окладу. Оскільки, з березня 2018 року по квітень 2019 року посадовий оклад ОСОБА_1 не змінювався та становив 5780 гривень, відповідно з березня 2018 року по квітень 2019 року відповідач поряд із здійсненими виплатами повинен був щомісяця виплачувати фіксовану суму індексації у розмірі 3824,53 гривень. Позивач надав розрахунок індексації, здійснений за період з 13 березня 2017 року по 05 квітня 2019 року. При цьому позивач вважає, що не проведення 05.04.2019 при виключенні його із списків особового складу військової частини остаточного розрахунку проявом протиправної бездіяльності відповідача та підставою для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.04.2019 по дату винесення рішення у цій справі.
Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 63-67), просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вказує, що вини Фінансового управління в не нарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення немає, за причини відсутності фінансових ресурсів для нарахування та виплати такої. Відповідач вважає, що до спірних правовідносин у цій справі не підлягають застосуванню положення статті 117 КЗпП, з огляду на те, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 належних при звільненні сум був відсутній спір щодо їх розміру. При цьому відповідач вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений статтею 122 КАС України, тому позов відповідно до статті 123 КАС України підлягає залишенню без розгляду.
При вирішенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд керується таким:
відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Згідно з статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Відповідно до підпункту 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державним комітетом статистики України № 4 від 13.01.2004 суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників входять до фонду додаткової заробітної плати. Таким чином, індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі №1-18/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України дійшов висновку, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. Конституційний Суд України вирішив, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
У цій справі вимоги позивача звернені до Фінансового управління, на фінансовому забезпеченні якого перебував позивач, щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 13.03.2017 по 05.04.2019. З огляду на викладене та з урахуванням приписів частини другої статті 233 КЗпП України строки звернення позивача до суду з цим позовом не обмежені будь-яким строком, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
Сторони примирення не досягли.
Суд вважає, що підготовка справи до розгляду закінчена, а тому її слід призначити до розгляду в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 173, 180, 183, 205, 248, 256, 295 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі ст.ст. 122,123 КАС України.
Підготовче провадження у справі закрити та призначити її до судового розгляду по суті, який відбудеться 11 січня 2021 року о 12:00 год. в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2, перший поверх, зал засідань №8).
Судовий розгляд справи буде здійснювати суд у складі судді Москаля Ростислава Миколайовича одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Москаль Р.М.