справа № 380/8558/20
про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
08 грудня 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79019 м. Львів вул. Донецька 3) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до територіального підрозділу ДМС у Шевченківському районі м. Львова, у якій просить:
- визнати протиправними дії територіального підрозділу ДМС у Шевченківському районі м. Львова щодо відмови у видачі ОСОБА_1 паспорта зразка 1994 року у вигляді книжечки;
- зобов'язати територіальний підрозділ ДМС у Шевченківському районі м. Львова вчинити конкретні дії щодо оформлення обміну недійсного паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Красноперекопським РОВД Кримської області від 17.07.1984 з позначкою у 1992 році «Громадянство України» на паспорт громадянки України зразка 1994 р. у формі книжечки з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до Єдиного державного демографічного реєстру.
Розгляд справи просить здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем протиправно, у порушення вимог Конституції України постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» № 302 від 25.03.2015, відмовлено їй у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Позивачка вважає, що має право на отримання паспорта громадянина України зазначеного зразка, оскільки присвоєння унікального номера запису в реєстрі суперечить її релігійним поглядам та на сьогоднішній день чинним законодавством не заборонено отримання паспорта громадянина України у формі книжечки. Відтак вважає відмову відповідача протиправною, тому звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
До позовної заяви долучила також клопотання про звільнення від сплати судового збору. Підставою для звільнення вказала відсутність доходів за період з грудня 2018 року по червень 2020 року.
Ухвалою від 13.10.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду заяви таких документів:
1) заяви, у якій вказати ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивачки, а якщо такі відомості щодо відповідача невідомі - про це слід здійснити відмітку;
2) заяви, у якій вказати чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися;
3) заяви, у якій зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
4) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
5) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням на доказів поважності причин пропуску строку.
Позивачці також запропоновано уточнити відповідача, до якого пред'явлені позовні вимоги, та подати до Львівського окружного адміністративного суду довідку про доходи за формою № 1ДФ на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали на адресу суду від позивачки надійшли: заява про усунення недоліків (вх. № 65002 від 03.12.2020), заява про поновлення строку (вх. № 65003 від 03.12.2020) та ряд клопотань з долученими додатковими доказами (вх. №№ 11031ел від 03.12.2020; 11034ел та 11045ел від 04.12.2020). У поданій заяві позивачка зазначила про відсутність у неї реєстраційного номера облікової картки платника податків, натомість подала уточнену позовну заяву із зазначенням серії та номера належного їй паспорта та уточнила найменування відповідача у справі. Для підтвердження того, що нею не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав додала знімок екрана із веб-порталу «Судова влада».
Позивачка також зазначила про те, що заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживалися та відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Щодо пропозиції судді надати довідку про доходи за формою № 1ДФ на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору вказала, що вона офіційно вчетверте звернулася із відповідним запитом про надання довідки № 1-ДФ про відсутність доходів за останні 12 місяців до Державної податкової служби у Львівській області безпосередньо на їх офіційному сайті та на офіційну електронну адресу, але розпорядник інформації в черговий раз надає відповідь не по суті, тобто відмову. Вказала також, що 24.11.2020 та 25.11.2020 звернулася із відповідними скаргами на гарячу лінію та електронну адресу ДПС України. На підтвердження вказаного долучила копії відповідей Головного управління ДПС у Львівській області та свого останнього запиту від 25.11.2020. З огляду на вказане до уточненої позовної заяви долучила клопотання про здійснення запиту Львівським окружним адміністративним судом на отримання інформації та надання ОСОБА_1 довідки форми 1-ДФ щодо відсутності доходів за останні 12 місяців. Також вказала про неможливість оплати судового збору на офіційному сайті «Судова влада України» без ідентифікаційного коду.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону № 3674-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 133 КАС України, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити або звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору ні Законом № 3674-VI, ні КАС України не передбачено.
Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2020 у справі № 9901/7720, для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Головного управління ДПС у Львівській області, однак листами, останній із яких датовано 26.11.2020 за вих. № 46406/10/13-01-54-03, Головне управління ДПС у Львівській області роз'яснило про порядок отримання запитуваної інформації, зокрема через «Електронний кабінет платника» на офіційному сайті ДПС України за допомогою особистого електронного ключа. Зі змісту вказаної відповіді судом також встановлено, що попередньо Головним управлінням ДПС у Львівській області на запити позивачки протягом 2020 року надавалося п'ять таких відповідей.
З урахуванням факту відсутності в ОСОБА_1 реєстраційного номеру облікової картки платника податків, у зв'язку з чим вона не може самостійно сформувати довідку форми 1-ДФ через «Електронний кабінет платника», а також фактів неодноразового звернення позивачки із запитами до Головного управління ДПС у Львівській області за отримання вказаної довідки, суд вважає, що надання доказів на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі є утрудненим, тому суд відповідно до приписів ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону № 3674-VI вважає за можливим клопотання позивачки задовольнити частково та відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у справі № 380/8558/20 до ухвалення судового рішення у справі.
Щодо заяви про поновлення строку суд зазначає таке.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказала, що тричі зверталася до Львівського окружного адміністративного суду із аналогічною заявою, однак такі їй було повернено з різних підстав. Востаннє в ухвалі про повернення позовної заяви суддя Брильовський Р.М. вказав, що вона має право звернутися до суду повторно. Вважає, що чинним законодавством не обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відтак просить поновити строк звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні питання поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, зазначає таке.
Строки звернення до суду визначені ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), у рішенні «Іліан проти Туреччини» встановив, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Із відомостей, що містяться у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судом встановлено, що ОСОБА_1 тричі (03.12.2019, 09.06.2020 та 06.08.2020) до подання цього позову (09.10.2020) зверталася із аналогічними позовними заяви та ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2020, 12.06.2020 та 11.08.2020 такі повернено позивачці з правом повторного звернення до суду.
Виходячи із викладеного вище, суд дійшов висновку, що доводи позивачки про поважність причин пропуску звернення до адміністративного суду є обґрунтованими, а тому клопотання слід задовольнити та строк звернення до суду - поновити.
Суддя також роз'яснює, що у випадку надання відповідачем належних доказів того, що позивачем не дотримано строків звернення до суду, відповідно до приписів частин третьої, четвертої статті 123 КАС України може повернутися до питання строків звернення до суду з цим позовом та вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з правилами ст. 19 (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція) справа підсудна Львівському окружному адміністративному суду.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (на стадії відкриття провадження) не встановлено.
Адміністративний позов подано з додержанням вимог ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з правилами ст. 19 (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 (територіальна юрисдикція) КАС України справа підсудна Львівському окружному адміністративному суду.
Підстав для повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (на стадії відкриття) не встановлено.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 ст. 257 КАС України (ч. 2 ст. 257 КАС України).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи суддя дійшла висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 122, 123, 133, 160-161, 171, 248, 256, 257, 293, 294 КАС України, суддя -
1. Клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в адміністративній справі № 380/8558/20 за подання позовної заяви до Шевченківського районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії до ухвалення судового рішення у справі.
3. Клопотання позивачки про поновлення строку задовольнити.
4. Причини пропуску позивачкою строку звернення до суду з цим позовом визнати поважними та поновити такий строк.
5. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
6. Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
7. Відповідачу надати суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2).
Вимоги до змісту та форми відзиву на позовну заяву передбачено ст. 162 КАС України. До такого, зокрема, додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
8. Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/ у розділі «Стан розгляду справи».
9. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
10. Копію ухвали надіслати учасникам справи. Відповідачу надіслати також копію позовної заяви з додатками.
Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур