Справа № 22-ц/824/14403/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Дубас Т.В.
369/3470/20 Доповідач-Чобіток А.О.
Іменем України
30 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Чобіток А.О
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
секретар - Зиль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляцій скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини,-
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, при цьому зазначав, що 09.04.2020 Києво-Святошинський районним судом Київської області було видано наказ про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, починаючи з моменту звернення з заявою до суду та до досягнення дитиною повноліття. Проте, в порушення п. 4 ст. 161 ЦПК України, прохальна частина заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу не містила вказівку на обмеження розміру аліментів - не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. На думку заявника, така заява про стягнення в наказному провадженні аліментів в частці від заробітку без обмеження їх максимального розміру не могла бути розглянута в порядку, передбаченому Розділом II ЦПК України, унаслідок чого мала розглядатися у позовному провадженні. Отже є всі підстави стверджувати, що наказ не підлягає виконанню, оскільки його видано помилково за вимогою, яка не підлягає розгляду в наказаному провадженні.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його заяву. Зазначає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки видавши судовий наказ без обмеження розміру аліментів, який може за ним стягуватись відповідно до п. 4 ст. 161 ЦПК України, суд не звернув уваги, що в такому разі такі вимоги підлягають розгляду в порядку позовного провадження, а отже, виданий 09.04.2020 судовий наказ в даній справі № 369/3470/20 є таким, що не підлягає виконанню.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Так, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб
Установлено, що в даній справі, ОСОБА_2 16.03.2020 року звернулась до суду з заявою про стягнення аліментів на малолітню дитину в порядку п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, яка судом першої інстанції задоволена. 09.04.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, починаючи з моменту звернення з цією заявою до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Виправлення помилки в судовому наказі, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відстрочення чи розстрочення його виконання, передбачені статтею 173 ЦПК України, відповідно до якої суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу, виданого 09.04.2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області від 17 вересня 2020 рокутаким, що не підлягає виконанню, суд виходив з того, що вказані боржником у заяві обставини не підпадають під перелічені в цивільному процесуальному законі підстави для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд послався на постанову Верховного Суду в справі №755/15479/14-ц провадження №61-1592св17 від 16.01.2018 року, у якій викладено підстави, за яких виконавчий документ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлена заявником підстава, за якою він просить визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню, не є ні матеріально-правовою (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) , ні процесуально-правовою (обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання).
Як вже зазначалось вище, то заява ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину, подана нею в порядку п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Пославшись на вказану норму закону, судом і видано судовий наказ, який відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України є виконавчим документом.
Разом з тим, як убачається із судового наказу, то прийнявши до розгляду заяву ОСОБА_2 про видачу судового наказу в порядку п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судом при його виданні допущено помилку, оскільки ним не вказано про те, що аліменти стягуються у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що прямо передбачено п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, яким суд керувався при видачі судового наказу.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судовий наказ, який є виконавчим документом, не містить конкретної дати початку стягнення аліментів, яким повинна бути дата подання даної заяви.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює ОСОБА_1 , що він не позбавлений права звернутись до суду із заявою про виправлення помилки в судовому наказі на підставі ст. 173 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.О. Чобіток
Судді: О. В. Немировська
Т. І. Ящук